Усе це допомагає переборювати перешкоди, що заважають ефективному навчанню і виникають на початку викладацької діяльності. Передусім, це деякий страх перед аудиторією. Він знімається психологічним настроюванням, переключенням уваги на інтерес до майбутньої роботи, пошуком емоційного “ядра” спілкування. Викладачеві необхідно розвивати в собі оптимістичні прогнозування своєї діяльності.
Фактор уміння спілкуватись дуже аргументовано викладений у книзі Д.Карнегі “Як завойовувати друзів і впливати на людей”, а також у книзі А.Іствуда “Я Вас слухаю”. Молодим викладачам буде дуже корисно познайомитись з ними.
Педагог повинен володіти арсеналом засобів, за допомогою яких він передає свій досвід, свої уявлення. Ці засоби завжди індивідуальні, неповторні. Окрім слів, голосу, інтонації в арсеналі педагога є ще жести, рухи, ритм. Але, насамперед, очі!
Вчені вже давно встановили, що ефективне спілкування викладача із студентами перебуває на рівні його сугестивної дії, оскільки заняття або лекції - творчість педагога.
Слід згадати про творче самопочуття викладача. За Станіславським, це така душевна і тілесне почуття актора на сцені, яка благотворно сприяє творчому процесу.
Творче самопочуття викладача ніколи не залишається безслідним. Воно проникає, впливає на почуття і свідомість студентів, переборює психологічні бар'єри, народжує творче сприйняття матеріалу і залишається не лише надовго в пам'яті, а й стає якоюсь мірою їхньою життєвою позицією.
У науковій психолого-педагогічній літературі виділяються такі компоненти творчого самопочуття викладача:
¨зібраність, поглиненість вчителя головними завданнями заняття його пізнавальним виховним задумом; усвідомлення задуму цілей і завдань, які впливають на волю, розум і почуття, стаючи збуджувачем його творчості:
¨уявлення викладачем усіх студентів і кожного ніби “зсередини”;
¨здатність контролювати себе, здійснювати самоаналіз.
Лекція викладача схожа на дію, і лектор повинен користуватись всіма засобами, доки він не відчує, що в думки слухачів проникла та ідея, яку він хотів до них донести. Викладачеві необхідно вміти говорити логічно і послідовно, з правильними зупинками.
Велике значення під час спілкування викладача з аудиторією мають пантоміміка і міміка.
Пантоміміка - це рухи тіла, рук, ніг. Вона допомагає виділити головне, малює образ. Рівна хода, зібраність говорити про впевненість педагога в собі, в своїх знаннях. Водночас сутулість, в'ялість свідчить про внутрішню слабкість людини, невпевненість у собі. естетика тіла не терпить поганих звичок: покачування взад-вперед, переступання з ноги на ногу, звички триматися за спинку стільця, тримати в руках різні предмети, тощо. Жест викладача повинен бути органічним і стриманим, без різних змахів.
Міміка - мистецтво висловлювати свої думки, почуття, настрої, стани, діями м'язів обличчя. Жести, міміка, підсилюючи емоційну значущість інформації, активно впливають на слухачів. Широкий діапазон почуттів демонструє посмішка на обличчі викладача. Найвиразніші на обличчі людини очі: “Порожні очі - дзеркало порожньої душі”.
Таким чином, у формуванні професійної майстерності необхідний тісний зв'язок теорії, методики і педагогічної техніки.
В справі оволодіння педагогічної майстерності важливі наступні положення:
¨ не можна вдосконалити свою педагогічну майстерність, не займаючись постійно вивченням власної методики;
¨ не можна вдосконалити свою майстерність, не використовуючи досвід своїх колег;
¨ вивчення своєї методики і методики колег можливо лише при практичній діяльності;
¨ по-справжньому можна вивчити методику свого колеги, лише допомагаючи йому;
¨ не можна вдосконалити педагогічну майстерність з орієнтацією на "чорний ящик";
¨ удосконалення і самоудосконалення викладача не має меж.
Філіковська О.М., заступник директора
з виховної роботи
(з досвіду організації виховної роботи)
Мистецтво виховання має особливість,
що майже всім воно здається справою
знайомою і зрозумілою, а декому, навіть
легкою, і тим зрозумілішою і легшою
здається воно, чим менше людина
з ним знайома.
Суспільно-політичні процеси в Україні, розбудова незалежної держави вимагають творчого використання форм і методів роботи, що перевірені часом, і оновлення їх актуальним змістом відповідно до мети і завдань виховання.
Коли будуємо нову систему виховання, то найперше запитуємо себе, яку людину повинна ця система формувати. Добру? Чесну? Інформовану? Розвинуту? Здорову? Національно свідому? Духовно багату? Прагматичну і підприємливу? Щоб відповісти на всі ці питання, треба добре вивчити потреби суспільства, його прагнення і цілі. Але й цього замало. Мусимо дивитися на десять років наперед, і бачити, як теперішній студент вступатиме у самостійне життя після закінчення навчального закладу.
Перехід суспільства на рейки ринкових відносин, вимагає від молодої людини, не тільки професійної майстерності, а й формування нового мислення. Орієнтація молоді на майбутнє держави ставить завдання виховувати спеціаліста висококваліфікованого, чесного, розумного із сучасним мисленням.
В Коломийському медичному навчальному закладі імені Івана Франка сформована така система виховної роботи, яка носить цілісний характер від індивідуальної роботи, до роботи в групі, курсі, навчальному закладі.
На першому місці в цій системі - теоретична підготовка педагогічного колективу до реалізації виховного процесу. На другому місці – вивчення індивідуально-психологічних особливостей контингенту студентів першого року навчання.
Тільки після цього визначається мета і конкретизуються завдання виховної роботи на рік.
Науково-педагогічна проблема, над вирішенням якої працює колектив навчального закладу:
Гармонійний розвиток особистості через поглиблення національної свідомості та удосконалення професійності.
Правильно організоване виховання студентської молоді формує повноцінну цілісну особистість, індивідуальність. Виходячи із основних завдань і принципів, виховання в навчальному закладі здійснюється за такими пріоритетними напрямками:
а) патріотичне;
б) морально-правове;
в) художньо-естетичне;
г) трудове;
д) фізичне;
е) екологічне;
є) сімейно-родинне.
Наведені напрямки виховання тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного, мають самостійне теоретико-методологічне значення.
Сучасні кращі психолого-педагогічні технології переконують у тому, що виховний вплив має цілеспрямуватися, насамперед на особистість студента, а потім на колектив академічної групи. При цьому саме студент перебуває в центрі навчально-виховного процесу. Крім аудиторно-навчальних форм діяльності, студенти проходять школу громадянського становлення через систему різноманітних студентських структур, а саме: гуртків, факультативів, клубів, об'єднань за інтересами тощо.
Так, з 1995 р. в навчальному закладі створено студентське товариство “Молода Просвіта” (керівник Касьяненко Т.А.), яке об'єднало навколо себе допитливих, небайдужих, щирих серцем і душею студентів, мета яких - вивчення історії нашого краю, його традицій, зацікавлення цією багатою духовною спадщиною своїх ровесників. Силами товариства, яке об'єднує 112 студентів, проведено чимало конференцій, літературно-музичних композицій, знято відеофільми: “Щире полум'я Тарасового кохання”, “Пам'яті Івана Зубенка”, “Виховуємо Франкових нащадків”.
Захоплюючою і ефективною є така форма виховання, як пошукова робота. Її зміст розкривається через збирання оповідань, легенд, пошук стародавніх видань повернення забутих імен національних героїв тощо. Великою пошуковою роботою займається студентське товариство "Молода Просвіта". Підготовлено історико-літературні розвідки:
¨ “Достойний син Великого Поета”, про Петра Франка;
¨ до 135-річчя Ольги Кобилянської "О.Кобилянська в Коломиї";
¨ до 150-річчя театру в Галичині “Іван Зубенко – драматург”.
Члени “Молодої Просвіти” з даними дослідженнями виступали на конференціях м.Львова, Івано-Франківська, Коломиї.
З 1992 р. в навчальному закладі працює клуб веселих і винахідливих (керівник Філіковська О.М.), який об'єднав творчу, ініціативну студентську молодь. На рахунку клубу участь в турах Чемпіонату КВН України (м.Івано-Франківськ, Полонне, Одеса, Київ); участь в гала-концертах команд вищої ліги КВН України (м.Одеса, Чернівці, Івано-Франківськ).
Значне місце в організації виховної роботи займає студентське самоврядування.
Цінність студентського самоврядування в навчально-виховному процесі полягає в тому, що студенти глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків. Відповідальні справи керівництва всім життям навчального закладу доручаються спочатку частині активу, а потім, поступово, всьому студентському колективу.
Для організації студентського самоврядування у нас в навчальному закладі чітко сформульовано права і обов'язки студентів, які відображені в Правилах внутрішнього розпорядку навчального закладу, правах і обов'язках жильців гуртожитку. Розроблені і втілені в практичну діяльність інструкції, положення, які закріплюють права і обов'язки чергових, старост, профбюро груп, рад, комісій. Святкуються Дні студента, Валентина, гумору - це свято влаштовують самі студенти.
Одним із підходів до вдосконалення навчально-виховного процесу через роботу студентського самоврядування є створення одновікових, різновікових об'єднань, клубів за інтересами.