¨ оволодіння особливостями медичної української термінології;
¨ формування навичок роботи зі спеціальною (фаховою) літературою;
¨ ознайомлення з типовими та нетиповими ситуаціями професійного спілкування;
¨ формування навиків оформлення та написання професійної документації медичних працівників.
Здавна українській мові притаманні лагідність, милосердя, образність, толерантність, співучість, значна емоційність. Тому майбутнім медсестрам, акушеркам, фельдшерам, фармацевтам так необхідно навчитись володіти мистецтвом слова, професійною спілкуванню з колегами і хворими.
На заняттях з ділової української мови велика увага звертається на усне мовлення студентів, його професійну спрямованість.
Так, при вивченні теми “Культура ділового мовлення медичних працівників” опрацьовуються такі професійні поняття, як “гуманізм", “мистецтво вислухати хворого”, “милосердя”, “професійна етика", “деонтологія”, “ятрогенія”, без яких неможлива професія медика, моделюються типові і нетипові ситуації ділового спілкування, які вимагають від студентів творчого мислення, вміння формулювати і висловлювати свою думку.
Вивчення особливостей медичної термінології – важливий фактор професійного спілкування, який здійснює міжпредметні зв'язки з загальномедичними та клінічними дисциплінами. Практичний досвід роботи свідчить, що студентам необхідні знання медичних термінів з анатомії, хірургії, педіатрії, терапії, акушерства, фармації. Тому на заняттях української ділової мови студенти отримують навики роботи з медичними словниками, фаховою літературою, набувають вміння правильного перекладу, складають словники основних термінів з названих дисциплін.
Все це сприяє тренуванню професійної пам'яті, розвиває навички усного і писемного мовлення, покращує культуру мовлення. В широкій сфері професійної діяльності медичних працівників важлива роль відводиться писемному мовленню.
Професійна документація вимагає культури писаного тексту, знань норм писемного мовлення, вміння грамотно писати та оформляти медичні документи широкого та вузького профілю.
При вивченні цієї теми студенти ознайомлюються з зразками професійної документації, набувають практичні навики її оформлення на стандартних бланках.
Для самостійного опрацювання кожному студентові рекомендується оформити основні зразки медичної документації (медичну карту хворого, направлення хворого на дослідження, рецепт, термінове повідомлення про інфекційне захворювання, температурний лист, історію пологів, індивідуальну карту вагітної та породіллі) в папку.
Наявність навчально-методичних комплексів “На допомогу студентам з української ділової мови", куди входять інформаційні карти; “Культура ділового мовлення медичних працівників”, “Медична документація та її основні групи”, “Історія хвороби та її значення в професійній документації”, зразки стандартних бланків основних груп медичної документації сприяє професійній та виховній спрямованості курсу, наближує студентів до проблем оволодіння обраною спеціальністю.
Таким чином, професійна спрямованість української ділової мови в комплексі з іншими гуманітарними і клінічними дисциплінами формує і виховує високі професійні, ділові, гуманні, моральні якості майбутніх медичних працівників.
Андрейчук Р.Д.,
викладач англійської мови
Мовні ситуації як засіб реалізації
комунікативного підходу при навчанні
англійської мови.
Історично склалося так, що англійська мова є найпоширенішою у світі, її навіть називають міжнародною. Важко переоцінити роль, яку вона відіграє майже в усіх галузях діяльності людства.
На порозі ХХІ ст. науково-технічний прогрес неможливо уявити без тотальної комп’ютеризації. Щороку в світі з’являються нові операційні системи, мови програмування, їх версії тощо. Описання більшості з них просто не встигають перекласти, а тому і тут знання мови допоможуть бути в курсі останніх досягнень та користуватися ними.
Дуже важливе значення має знання іноземних мов при переході до ринкової економіки. Знання мови дає змогу листуватися з іноземними фірмами та вченими, брати активну участь у міжнародних конференціях, створенні спільних підприємств.
Головною метою вивчення іноземної мови в навчальному закладі є набуття студентами не тільки навичок читання різних видів текстів, а й лінгвістичної (граматичної) та комунікативної компетенції.
Принцип активної комунікативності – один із найважливіших методів у навчанні іноземних мовах – набуває все більшого визнання.
Навчання говоріння є процесом складним і багатогранним, який передбачає комплексну реалізацію практичної, освітньої і виховної мети. З практичної точки зору, навчання говоріння передбачає оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного спілкування, тобто виведення говоріння на рівень справжньої комунікації. Збагачення духовного світу особистості та знань забезпечуються навчанням говоріння, якщо розглядати його освітню мету. Крім того, в процесі навчання говоріння з’являється можливість ознайомитись з культурою спілкування, прийнятому в сучасному цивілізованому світі.
Ми будуємо заняття так, щоб максимально надати студентам можливість розмовляти іноземною мовою. Створити такі умови, за яких говоріння за заданою темою було б природно мотивованим, надати студентам можливість висловлювати думки та обговорювати їх. Ми надаємо важливого значення створенню в аудиторії клімату взаємосприйняття, акцентування позитивного, запобігання негативному, створення почуття довіри, поваги до кожного для найновішої реалізації кожним своїх можливостей. Для досягнення ефективності навчання говоріння переважна частина заняття присвячується виконанню умовно-комунікативних вправ для формування мовленнєвих навичок. Нами розроблені і впроваджуються в практику викладання мовні ситуації з тем “В аптеці”, “В поліклінічному відділенні”, “Візит дільничного лікаря”, “Операція” та інших.
Мета комплексу ситуацій – формування навичок ведення професійного діалогу з хворим англійською мовою. Система комунікативних завдань складена з урахуванням рівня знань. Пропонуємо завдання репродуктивного характеру reproduction (відтворити діалог-зразок) або з елементами творчості composition (змінити послідовність реплік тощо).
Наступні умовно-комунікативні завдання:
“AStripStory” (діалог розрізаний на смужки. Студенти повинні скласти первісний варіант, обмінюючись інформацією усно.)
“Roleplay” (кожен студент виконує роль, передбачену ситуативним завданням).
Студентам з достатнім або високим рівнем знань пропонувалися творчі завдання підвищеної складності: “completion” завершити діалог, використовуючи необхідні для цього знання, одержані із профілактичних дисциплін: самостійно будувати діалог на основі даної ситуації тощо.
“Solvingproblems” (роз’язування проблеми у формі дискусії).
“Prediction” (продовження діалогу на основі домислення та передбачення)
Система використання мовних ситуацій на заняттях дає змогу відтворювати реальні професійні ситуації, що значною мірою підвищує у студентів інтерес до вивчення іноземної мови. Це пояснюється тим, що мовлення студентів відбувається в обставинах, які досить повно імітують умови справжнього спілкування англійською мовою. Виникає внутрішня мотивованність, створюються можливості для вираження у мовленні власних поглядів, думок, для виявлення фантазії та інших якостей.
Для ефективного засвоєння програмового матеріалу з іноземної мови успішно використовують ТЗН – слайди, аудіо- та відеокасети, роздатковий та дидактичний матеріал. На всіх етапах навчання практикуємо ігрові ситуації, лексичні, граматичні ігри, ігри – змагання, ролеві як важливий засіб підвищення ефективності навчальної роботи.
Таким чином, застосування мовних ситуацій на уроках англійської мови відіграє важливу роль для розвитку комунікативних можливостей студентів.
Данилюк Н.П.,
голова терапевтичної
циклової комісії
на заняттях з терапії
В системі медичної освіти ідея міжпредметного інтегрування, міждисциплінарного, комплексного підходу є однією з найбільш перспективних та необхідних. Реформа медичної школи пов’язана з реалізацією цієї ідеї в нових формах. Мова йде про нову організацію навчального процесу, при якій студенти-медики вивчають не окремі дисципліни, щоб вивчити і забути, а для забезпечення навичок згідно кваліфікаційної характеристики.
Змістовна інтеграція навчального процесу повинна грунтуватися на цілісному розумінні людини, її життєдіяльності, здоров’я і захворювань з врахуванням наслідків еволюції і сучасного розвитку під впливом фізико-хімічних, екологічних факторів, спричинених виробничою діяльністю суспільства.
Системний міждисциплінарний метод навчання дозволяє підготувати медичного працівника з якісно новим рівнем мисленням, щоб оцінити стан хворого організму, інтегруючи результати даних: анатомічних, фізіологічних, біохімічних, клінічних. Такий підхід в повній мірі відповідає давньому постулату медицини “Лікувати не хворобу, а хворого”. Ми не готуємо окремо терапевтів, хірургів, педіатрів, а готуємо медичних сестер, фельдшерів, виходячи з кваліфікаційної характеристики.
Робоча програма повинна визначити основну мету викладання терапії, як єдиної науки, так і в комплексі з іншими дисциплінами. Особливо, це характерно, при невідкладних станах, коли необхідно своєчасно, правильно і кваліфіковано надати долікарську допомогу, щоби зберегти здоров’я й життя людини. Потрібно віддиференціювати від захворювань хірургічного, гінекологічного, інфекційного профілю, що потребує логічного і клінічного мислення від середнього медичного працівника. Наприклад: біль при нирковій коліці в нижній половині живота потребує виключення гострого живота (хірургічний профіль), позаматкової вагітності (гінекологічний профіль). Від поєднання загального клінічного мислення залежить тактика медичного працівника і допомога застосувати знеболюючі (анальгетики) чи тепло.