Смекни!
smekni.com

Засади конституційного ладу України (стр. 1 из 7)

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології

Курсова робота з навчальної дисципліни

конституційне право

за темою: “Засади конституційного ладу України

Виконала:

студентка 2 курсу

групи ПЗзср 07- 4

Іванова Анна

Харків – 2008

Зміст

Вступ

1. Поняття конституційного ладу та його засад

2. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України

3. Конституційна характеристика української держави

4. Демократичні основи конституційного ладу України

5. Економічні та духовні аспекти основ конституційного ладу України

6. Політико-правові проблеми забезпечення стабільності конституційного ладу України та його основ

Висновки

Список літератури


Вступ

У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства. З моменту проголошення незалежності в Україні відбувається процес розширення обсягу конституційно-правового регулювання, змінюється зміст норм та інститутів конституційного права, з’являються нові. Це призводить до утворення більш складної системи джерел цієї галузі права порівняно з тією, яка існувала в радянський період. Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року. Отже, дослідження такого поняття як засади конституційного ладу Української держави на сьогодні є досить актуальним.

Значний внесок у дослідження принципів права в Україні зробили такі вчені, як В.Б. Авер'янов, В.Д. Бабкін, Н.П. Воронов, О.Ф. Гранін, В.М. Горшеньов, В.Н. Денисов, Є.В. Додін, А.Я. Дубінський, М.І. Козюбра, В.В. Копєйчиков, М.Й. Коржанський, С.Л. Лисенков, Л.П. Юзьков та інші.

Основна мета даної роботи полягає у вивченні основних засад конституційного ладу, особливостей існування Української держави як конституційної держави.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· дослідити поняття конституційного ладу

· дати конституційно-правову характеристику Україні як національній державі;

· розглянути конституційні характеристики України;

· визначити основні недоліки чинної Конституції України.

Об’єктом курсової роботи є Конституція України як нормативно-правовий акт.

Курсова робота складається із трьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.

1. Поняття конституційного ладу та його засад

Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства оскільки вона є головним джерелом права України. Розділ І “Загальні засади” - провідний у структурі Конституції, має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства.

У цьому розділі закріплюються засади конституційного ладу України. Водночас є поняття «конституційний лад». А тому виникає запитання щодо тотожності чи відмінності цих термінів. У сучасній науці конституційного права, а також у теорії держави і права поняття «конституційний лад» останнім часом використовується дедалі частіше для позначення досить чіткої системи суспільних відносин, що закріплює функціональну і організаційну єдність суспільства або як сукупність принципів, без яких лад держави не може бути конституційним.

У юридичній літературі немає єдиного розуміння поняття конституційного ладу, але всі вчені-юристи стоять на позиції, що наявність в державі Конституції ще не дає підстав існуючий суспільний лад вважати конституційним. Це зумовлено тим, що суспільний лад неможливо вважати державно-правовою категорією на відміну від конституційного ладу. До того ж він може бути і неконституційним, оскільки вплив держави на людину і суспільство в цілому може здійснюватися й поза межами права. А тому термін «конституційний лад» не є синонімом терміну «суспільний лад».

Важливо виходити з того, що конституційне правління, правовий характер державноївлади, правова держава, верховенство права тісно взаємопов’язані і водночас є найбільш важливою ознакою і передумовою конституційного ладу. Конституційний лад — це цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядкованібезумовнимморальним і конституційним вимогам. Він має ґрунтуватися на сукупності найважливіших регуляторів, які допомагають закріпленню в суспільній практиці і в правосвідомості фізичних і юридичних осіб стабільних правових, гуманних, справедливих зв'язків між людиною, суспільством та державою.

Конституційний лад має реалізувати прагнення до соціального порядку на базі співіснування індивідуального та групового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет права особи. Все це потребує з боку держави ефективних гарантій, без наявності яких існуючий лад також неможливо вважати конституційним.

Безперечно, найбільш важливим предметом свого регулювання Конституція має насамперед засади конституційного ладу, які й зумовлюють його конституційну природу. Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові правила розумної та справедливої організації суспільства, які обов'язково мають перебувати під захистом держави. Саме вони зумовлюють найважливіші ознаки конституційного ладу, форми правління, державної влади, державного устрою, політичного режиму, правового статусу людини і громадянина, принципи народовладдя та форми його здійснення, засади створення надійної системи державної безпеки, захист суверенітету і територіальної цілісності України, правопорядку та зовнішньої політики нашої держави.

Якщо конституційний лад - це сукупність соціальних відносин, то його засади — система конституційно закріплених принципів, що їх регламентують.

Загальновизнано, що саме засади конституційного ладу є найважливішим об'єктом конституційного регулювання. Це справді так, тому що засади закріплюють:

1) основні принципи, що виступають як керівні для різноманітних сторін конституційного ладу;

2) базові цінності, на які суспільство орієнтується в розвитку конституційного ладу;

3)конституційно-правові норми і інститути, через які ці принципи та цінності одержують своє безпосереднє обґрунтування, закріплення і які зумовлюють їх юридичне значення.