Шахрайство з векселями може здійснюватись: за підробленими фінансовими документами; за умови неповного виконання необхідних дій при операціях з ними; надання векселів без оплати державногсґмита за їх отримання, з розривом у часі передачі-отримання, прострочених; надання іноземних векселів з перекіадом, не засвідченим нотаріально; передача векселів до банку без реєстру на них та ін. Такі дії квсьтіфіку-ються судами за ст. ст. 148\ 83, 194, 148" Кримінального кодексу України [76].
Останнім часом поширення набувають злочини, пов'язані і обігом пластикових платіжних засобів. Такі злочини скоюються з підробленими або викраденими платіжними засобами та їх сліпами. Технології підробки пластикових карток на сьо-іодні в Україні ще досить примітивні, але, аналізуючи досвід іноземних країн, передові методи підробки дуже скоро можуть бути і у нас. Найбільш поширеними є протиправні посягання за допомогою сліпів (платіжних квитанцій).
Працівники торговельних пунктів, користуючись неуважністю клієнтів, роблять кілька відбитків на платіжних квитанціях, які потім використовують для оплати привласнених матеріальних цінностей.
Практика кримінального переслідування за такі злочини в Україні дуже незначна і Гї можна охарактеризувати тільки у загальних рисах. Тут дії, пов'язані із злочинним посяганням на власність банків та їх клієнтів через комп'ютерні технології можуть кваліфікуватись тільки за ст. 198' "Порушення роботи автоматизованих систем", ст. 148' "Шахрайство з фінансовими ресурсами" або ст. 145 "Умисне знищення або пошкодження індивідуального майна громадян" (якщо вважати плас-тикову картку майном) Кримінального кодексу України.
Отже, аналіз юридичної практики використання норм права для боротьби із злочинними посяганнями на власність та імідж банків і забезпечення безпеки їх діяльності вказує на необхідність подальшого удосконалення боротьби з такими злочинами. Ефективність такої діяльності безумовно буде залежати від узгодженості та цілеспрямованості зусиль як суб'єктів держави, так і підприємництва, і перш за все — їх сил безпеки.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Костюченко Олег Анатолійович. Банківське право України. Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник. — 4-е вид. — К. : А.С.К., 2006. — 624с
2. Лантінов Ярослав Олександрович. Кримінальна відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю за ст. 202 Кримінального Кодексу України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2004. — 20с.
3. Нагребельний Володимир Петрович, Чернадчук Віктор Дмитрович, Сухонос Віктор Володимирович. Фінансове право України. Загальна частина: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; Українська академія банківської справи Національного банку України. — Суми : Університетська книга, 2004. — 320с.
4. Орлюк Олена Павлівна. Правові проблеми організації та діяльності банківської системи України: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 482арк.