Щодо внесення змін до Кримінального кодексу України
1. Із ч. 1 ст. 301-1 проекту слова "Виготовлення продукції сексуального чи еротичного характеру з метою збуту чи розповсюдження або її збут чи розповсюдження" слід замінити словами "Збут чи розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру".
Справа у тому, що, відповідно до ч. 1 ст. 14 КК, виготовлення вказаної продукції з метою її збуту чи розповсюдження є готуванням до її збуту чи розповсюдження. Відповідно ж до ч. 2 ст. 14 КК, готування до злочину невеликої тяжкості (а саме таким, відповідно до ст. 12 КК, є злочин, передбачений ч. 1 ст. 301-1 проекту), не є злочином.
Проект створює колізію, якої слід уникнути.
2. У ч. 3 ст. 301-1 слова "а також примушування неповнолітніх до участі у створенні продукції сексуального чи еротичного характеру" пропонуємо виключити, оскільки ці дії охоплюються ч. 2 ст. 301-1, в якій йдеться про втягнення неповнолітніх. Примушування слід розглядати як один із способів втягнення, яке може здійснюватися шляхом умовлянь, залякування, підкупу, обману, насильства тощо. Натомість ч. 2 ст. 301-1 пропонуємо доповнити після слова "втягнення" словами "шляхом застосування насильства, погроз, обману чи іншим способом".
3. Слова "а також організація й проведення за участю неповнолітніх видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру" також пропонуємо виключити із ст. 301-1 проекту.
По-перше, такі дії слід розглядати як адміністративний проступок. Навіть за організацію й проведення за участю неповнолітніх видовищних заходів порнографічного характеру чинний КК не передбачає кримінальної відповідальності.
По-друге, чинне законодавство не містить поняття "видовищних заходів".
По-третє, поняття "проведення" охоплюється поняттям "організація". Адже той, хто проводить захід, і є його організатором.
По-четверте, словосполучення "організація й проведення за участю неповнолітніх" можна трактувати і так, що саме неповнолітні вчинюють ці організаторські дії.
4. Санкції частин 2 і 3 ст. 301-1 необхідно узгодити між собою. Злочин, передбачений ч. 3, є більш тяжким, однак санкція ч. 3 майже однакова з санкцією ч. 2. Виходячи з цього, у санкції ч. 2 ст. 301-1 слова "обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк" пропонуємо замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк".
5. Відповідно до ст. 59 КК, конфіскація майна встановлюється лише за тяжкі та особливо тяжкі злочини. Оскільки злочини, передбачені ст. 301-1 проекту, не є такими, слова "з конфіскацією продукції сексуального чи еротичного характеру" із частин 1, 2 і 3 ст. 301-1 слід виключити.
Це не означатиме, що така продукція буде залишатися у винних осіб. Адже, відповідно до ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу, така продукція підлягатиме знищенню.
Щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. На нашу думку, слово "непередбачених" з абзацу 3 слід виключити, оскільки воно є тотожнім слову "заборонених", і, відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист суспільної моралі", розповсюдження продукції сексуального чи еротичного характеру дозволяється лише у спеціально відведених для цього місцях.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
1 червня - Міжнародний день захисту дітей. Традиційно до свята дітям дарують дарунки, говорять й пишуть про них хороше, добре, світле... Проте є й темний бік дитячого віку, і про нього говорять чомусь досить рідко. І марно, бо, може, почувши про подібні речі, батьки, рідні та знайомі замислилися б над тим, чи не варто приділяти своїм дітям більше уваги!
У міжнародному праві одержало загальне визнання положення, що дитина через її фізичну і розумову незрілість потребує спеціальної охорони й піклування, у тому числі належний правовий захист як до, так і після народження. Необхідність особливого захисту дітей вперше проголошено у Женевській декларації прав дитини 1924 р., потім підтверджено у Загальній декларації прав людини 1948 р., Декларації прав дитини 1959 р. і закріплено в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (ст. 10), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст. 23, 24), у Конвенції про права дитини 1989 р. (ст. 1-49). Цю Конвенцію ратифікували на 1 травня 1996 року 187 держав.
Україна ратифікувала згадані вище конвенції і взяла на себе зобов'язання згідно з п. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини вжити всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітницьких заходів щодо захисту дітей від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого піклування чи його відсутності. До речі, ст. 1 Конвенції про права людини проголошує, що підлітковий вік триває до 18 років.
На жаль, у нашій державі, як і у всьому світі, діти і підлітки стають жертвами злочинів. Кількість правопорушень, що вчиняються проти дітей, зростає з кожним роком: безпритульність, злидні, статеві злочини, викрадення і продаж іноземцям - це лише деякі біди, які випадають на долю дітей. Останнім часом поширюються такі злочини, як викрадення дітей з метою продажу на "чорному ринку", де ведеться торгівля людськими органами або використання в будинках розпусти чи порнобізнесі.
Конвенція про права дитини зазначає, що кожна дитина має невід'ємне право на життя (ч. 1 ст. 6).Отже, охорона життя дітей і боротьба з посяганням на нього є завданням людства. Кожного року Україна втрачає 16 тис. дітей віком до 14 років (через травми, самогубства, вбивства).
Вбивство неповнолітнього повинно викликати адекватну реакцію суспільства. Неповнолітні як потерпілі потребують підвищеної кримінально-правової охорони і повинні мати посилений захист свого життя. У Франції, наприклад, умисне вбивство неповнолітнього до 15 років карається довічним позбавленням волі.
По районах та в Ужгороді поширене втягнення неповнолітніх у жебрацтво батьками. За два місяці 2004 р. порушено 14 кримінальних справ, 9 з них проти ромів, які неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності.
Зареєстровані 2 випадки втягнення неповнолітніх у вживання наркотиків. По області 198 молодих людей стоять на обліку в наркодиспансерах..
Міліцією проводяться щотижневі рейди в районах, в містах області, під час яких затримують безпритульних дітей і поміщають їх в притулок у Батьово, інших передають батькам. Через деякий час діти втікають і все повторюється знову.
Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Держава здійснює захист дитини від: усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Держава через органи опіки і піклування, служби у справах неповнолітніх, центри соціальних служб для молоді у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації праці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства
Враховуючи вищесказане, можна зробити такі висновки: по перше, неповнолітні громадяни найбільше піддаються суспільному впливу, тому потрібно посилити контроль за відношенням дорослих до своїх та чужих дітей, це питання повинне охоплювати усі галузі нашого життя – освіту, та ін. По друге посилити контроль за неблагополучними сім’ями, тобто контроль за нормальним розвитком дітей, за моральним станом неповнолітнього, а також пропагувати ідею прийомних сімей, якщо ситуація в країні не сприяє розвитку дитячих будинків. По- третє, кожна сім’я, кожна інтелектуально розвинена доросла людина повинна усіма засобами перешкодити, не допустити щоб хтось втягував, залучав до антигромадської діяльності, використовував дітей, у своїх цілях, тому, що перш за все, діти – це наше майбутнє, і яке воно буде залежить від нас…
Список використаної літератури
1. Кримінальний кодекс України. 2002р.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27.02.2004р.
3. «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»
4. «Кримінальне право України» Особлива частина – підручник: М.І.Бажанов, В.В. Сташис, В.Я. Тація: Юрінком Інтер-Право - 2002р.
5. «Провадження у справах про злочини неповнолітніх, як диференціація кримінально-процесуальної форми» навчальний посібник: Г.М. Омельяненко: Київ Атака -2002р.
6. «Кваліфікація злочинів» Навчальний посібник 2-ге видання: М.Коржанський Київ Атака -2002р.
7. Закон України «Про захист суспiльної моралi» - 2003р.
8. Закон України «Про охорону дитинства» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 30, ст.142 )
9. Газета "ВІСТІ"
10.Газета «Факти» Львів
11.Газета «Час»
12.Прес-служба прокуратури області Газета "Ужгород
13.Анна ДАНИЛЮК, газета "ДОБА" ВИРТУАЛЬНЫЙ ТЕРМИНАЛ
14.Газета «ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ», 03.2005 рік
15.Журнал «Право України» № 18-19