В Україні згідно зі ст. 103 Конституції України Президент обирається на п’ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.
Загальну систему функцій Президента України становлять: забезпечення єдності держави, представництво держави, забезпечення державного суверенітету та національної безпеки України, забезпечення реалізації основних прав і свобод громадян, установча, нормотворча, кадрова функція, а також керівництво зовнішньополітичною діяльністю.
Функція глави держави реалізується через його повноваження. Глава держави формально наділяється широкими повноваженнями у сфері законодавчої, виконавчої і судової влади та зовнішньо - політичної діяльності. Формальна й особливо реальна наявність у глави держави тих чи інших повноважень визначається передусім формою державного правління.
Відповідно до п.28 ст.106 Конституції, глава української держави «створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби», які входять до складу президентського апарату. Отже, апарат Президента України – це сукупність консультативно-дорадчих та інших допоміжних органів і служб, створених при главі держави, куди входить і Адміністрація Президента України.
Ознайомившись з Основним законом України, низькою нормативних актів, таких як Закон України “ Про вибори президента України”, проект Закону України “ Про внесення змін до Конституції України” необхідно зробити певні висновки:
1. Однією із необхідних умов законного проведення виборів є право звернення до ЦВК зі скаргами, що стосуються підготовки і проведення виборів Президента у час голосування і наступного дня виборчого процесу;
2. Необмежений строк щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу;
3. Необхідність реформування конституційних повноважень президента у формуванні і подальшому нагляді щодо здійснення обов’язків цих органів.
Список використаних джерел
Нормативно-правові акти:
1) Конституція України від 28 червня 1996 № 2222-4//ВВР, с. 47.
2) Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р№ 2222- 4 ВР
3) Закон України “Про Президента Української РСР” від 5 липня 1991р.N 1295-12 ВР
4) Закон України “ Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5 грудня 1998 року N 183/98-ВР
5) Проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України.
Основна література:
6) Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави в Україні // Право Укр. – 2001.- №7.- С. 102-104.
7) За ред. С.В. Дорожжиної: Навчальний посібник - К.: Знання, 2006р. –350 С.
8) Погорілка В. //Конституційне право України: Підручник / За ред. - К.: Наукова думка. 2003. – С. 486-495.
9) Кравченко В.// Конституційне право України: Навчальний посібник – Видавництво, – К.: Акта, 2009. – с.608
10)Олеськів І. Реформування в України інститут президентства // Юридична Укр. - 2006. - №3. – с.53
11) Футей Б.// Конституція від П: попередній аналіз // Ю.В. У. – 2009. - №19.- с. 38
12) Фрицький О.// Конституційне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003 р. –с. 536
13) Шляхтун П.// Конституційне право України: Підручник. – Укр. КНТ, 2008р. – с.529
14) Чушеко В. // Конституційне право України: Підручник: Видавничий Дім, 2007 р.- с. 495