Задачи
Задача № 1
Бузунов вимагав від свого знайомого Рогова значну суму грошей, які останній одержав від нього в борг. Рогов систематично вживав спиртні напої, не працював. Бузунов кілька разів попереджав про необхідність віддати борг, погрожуючи вбити Рогова, але він на це не реагував. Після чергової сварки з цього приводу Бузунов зайшов до гаража, де Рогов ремонтував автомобіль, облив його зі склянки бензином і запалив. Від отриманих опіків потерпілий помер на місці пригоди. Охарактеризуйте дії Бузунова.
Дії Бузунова слід кваліфікувати за ч. 1 ст.129 КК України (погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози) та ч. 2 ст. 121 КК України (умисне ТТУ, що спричинило смерть потерпілого).
Необхідною умовою караності і погрози вбивством є її реальність, що пов’язана із здатністю викликати побоювання про приведення її у виконання. Про реальність погрози можуть свідчити обставини, що випливають з попередніх стосунків винного і потерпілого.
Об’єктивна сторона даного злочину включає діяння, що потягло два наслідки, а саме: ТТУ і викликану ним смерть потерпілого. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується подвійною формою вини – умислом, щодо ТТУ і необережністю, щодо смерті.
Задача № 2
Косяк на грунті поганих стосунків із сусідом Пащенком побив його, від чого останій втратив здатність бачити одним оком. Кваліфікуйте дії Косяка.
Згідно наказу Міністерства охорони здоровя України №255/791 від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» та п. 2.1.4 «Незагрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевим результатом та наслідками: втрата будь-якого органу чи втарата органом його функції – втрата зору, слуху, язика, руки, ноги і репродуктивної здатності», пункту а) – під втратою зору треба розуміти пону стійку сліпоту на обидва ока чи такий стан, коли наявне зниження зору до підрахунку пальців на відстані двох метрів і менше (гострота зору на обидва ока 0,04 і нижче).
Тому дії Косяка слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження».
Об’єктом злочину є здоровя Пащенка.
Об’єктивна сторона:
- діяння;
- наслідки у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження;
- причинний зв'язок між зазначеними діяннями та наслідками.
Як випливає із ч. 1 ст. 122, умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням визначається умисне тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121, але при цьому є таким, що спричинило тривалий розлад ждоровя або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків.
Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-ти річного віку.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Висновок
Дослідження кримінально-правової характеристики ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, його об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікованих ознак, кримінально-правового та процесуального аспекту звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків дає можливість зробити наступні висновки:
1. Сплачувати податки та збори – конституційний обов'язок кожного. Зазначений конституційний обов'язок виконується в порядку і розмірах, установлених законом. За його порушення згідно із законами України «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» настає юридична відповідальність.
2. Оскільки податкове законодавство нестабільне, то при розслідуванні і судовому розгляді справ про ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) необхідно точно встановлювати, який закон діяв у період, коли мало місце ухилення від сплати податків. Діяння, вчинені в різний час, повинні кваліфікуватися залежно від наявності чи відсутності в них ознак єдиного продовжуваного злочину.
3. Об’єктом злочину є суспільні відносини у сфері державного регулювання оподаткування і формування прибуткової частини державного бюджету. Предметом цього злочину є податки, збори, інші обов’язкові платежі, що сплачуються як юридичними, так і фізичними особами.
4. Правильне встановлення об’єкта і _озмірах злочину має важливе практична значення для кваліфікації діянь щодо ухилення від оподаткування. Це дасть змогу уникнути як безпідставного покарання невиновних, так і непритягнення до відповідальності осіб, що вчинили злочини.
5. Об’єктивна сторона цього злочину полягає в ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних _озмірах, у великих розмірах або в особливо великих розмірах. Ухилення як ознака об'єктивної сторони цього злочину виражене в дії чи бездіяльності.
6. Суб'єктивною стороною злочину є прямий або непрямий умисел. Суб'єкт злочину – службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, на які покладено обов'язки щодо ведення і подання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також фізичні особи, якщо вони мають ознаку платника податків, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.
7. Кваліфікованими ознаками злочину є вчинення його за попередньою змовою групою осіб; фактичне ненадходження коштів у великих розмірах, а особливо кваліфікованими – вчинення його особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів; фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
8. Від кримінальної відповідальності звільняється особа, яка вперше вчинила умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, за умови, що вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі) та відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою у вигляді фінансових санкцій, пені. Формулювання даної норми далеке від досконалості, а тому потребує вдосконалення у законодавчому порядку.