МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН – БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра фінансів
КУРС ЛЕКЦІЙ
з курсу
«СТРАХУВАННЯ»
для студентів напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»
спеціалізації «Фінанси», «Банківська справа» та
напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»
денної та заочної форм навчання
Донецьк – 2010 рік
ЗМІСТ
Змістовий модуль I. Теоретично-правові основи страхування
Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
1.1 Необхідність страхового захисту
1.2 Сутність страхування, його функції
1.3. Основні терміни в страхуванні
1.4 Принципи страхування
Тема 2. Класифікація страхування
2.1 Сутність та значення класифікації
2.2 Класифікація страхування за об’єктами
2.3 Обов'язкове і добровільне страхування
Тема 3. Страхові ризики і їх оцінка
3.1 Поняття і характеристика ризиків
3.2 Класифікація ризиків
3.3 Ризик-менеджмент в страхуванні
3.4 Актуарні розрахунки в страхуванні
Змістовий модуль IІ.
Організаційно-фінансові основи страхування
Тема 4. Страховий ринок
4.1 Загальна характеристика страхового ринку
4.2 Структура страхового ринку
4.3 Внутрішня система та зовнішнє середовище страхового ринку
4.4 Страхові послуги та страхові продукти
4.5 Страховий ринок України, напрямки його розвиту
Тема 5. Страхова організація
5.1 Форми організації страхових компаній
5.2 Порядок створення страхової компанії, діяльність та ліквідація
5.3 Організаційна структура страхової компанії
5.4 Органи управління страхової компанії та їхні функції
5.5 Об’єднання страховиків
Тема 6. Державний нагляд за страховою діяльністю
6.1 Правове регулювання на страховому ринку
6.2 Спеціальний уповноважений орган виконавчої влади в
сфері регулювання ринків фінансових послуг
6.3 Ліцензування страхової діяльності
6.4 Страховий нагляд в країнах Європейського Союзу
Змістовий модуль IІІ. Організація надання страхових послуг
Тема 7. Особисте страхування
7.1 Суть особистого страхування. Змішане страхування життя
7.2 Визначення страхових тарифів і премій по страхуванню життя
7.3 Страхування дітей і додаткових пенсій
7.4 Страхування від нещасних випадків. Медичне страхування
Тема 8. Майнове страхування
8.1 Сутність і структура майнового страхування в сучасних умовах
8.2 Страхування майна підприємств
8.3 Страхування особистого майна громадян
8.4 Системи страхування
8.5 Страхування урожаю
8.6 Страхування транспортних засобів і вантажів
Тема 9. Страхування відповідальності
9.1 Необхідність, зміст і структура страхування відповідальності
9.2 Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
9.3 Страхування професійної відповідальності
9.4 Страхування кредитних ризиків
Тема 10. Перестрахування і співстрахування
10.1 Мета і сутність перестрахування
10.2 Методи перестрахування
10.3 Форми проведення перестрахувальних операцій
10.4 Сутність та механізм дії співстрахування
Змістовий модуль IV. Фінансова діяльність страхових компаній
Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
11.1 Характеристика доходів страховика
11.2 Витрати страховика
11.3 Прибуток страхової компанії
11.4 Оподаткування прибутку страховика
Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії
12.1 Поняття й критерії фінансової надійності страховика
12.2 Джерела формування фінансових ресурсів
12.3 Характеристика страхових резервів
12.4 Інвестиційна політика страховика
12.5 Оцінка платоспроможності страховика
Перелік рекомендованої літератури
Змістовий модуль I. Теоретично-правові основи страхування
Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
1.1 Необхідність страхового захисту
Діяльність людини протягом всього життя супроводжується певними ризиками. Це ризики, які безпосередньо пов’язані з первинними потребами людини, тобто торкаються його життя, здоров'я, житла, харчів тощо, ризики пов’язані з підприємницькою діяльністю, товарообмінними операціями, договірними зобов'язаннями між суб’єктами господарювання тощо. Все це вимагає страхового захисту від непередбачених обставин.
Ризики можна поділити на дві категорії:
які є результатом людської діяльності, або бездіяльності;
які не залежать від діяльності чи бездіяльності людини.
До першої групи ризиків можна віднести ризики, що надходять від третіх осіб, або ризики, пов’язані з недбалістю, помилками страхувальника (застрахованого).
Другу групу ризиків складають ті, що є результатом стихійного лиха, прояви природних сил: землетруси, повені, урагани, оповзи та ін. Усі ці ризики, відносяться до категорії непередбачених (форс-мажорних) обставин.
Серед ризиків виділяють стихійне лихо і нещасні випадки.
Стихійне лихо - це випадок, спричинений руйнівною дією сил природи, який охоплює, здебільшого, немалу територію і призводить до значних матеріальних збитків або загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей.
Нещасні випадки - це такі події, які через несприятливий збіг обставин (наприклад, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) тягнуть за собою загибель чи втрату здоров'я окремих осіб або їх групи.
Страховий захист - це економічна категорія, що відображає сукупність розподільчих та перерозподільних відносин, пов'язаних із подоланням і відшкодуванням втрат, які можуть бути спричинені різними винятковими обставинами.
Сутність страхового захисту полягає в тому, що за рахунок створених фондів, в грошовій чи натуральній формах, здійснюються заходи з попередження, подолання або зменшення негативних наслідків ризиків та відшкодування пов’язаних з ними витрат.
Виділяють три організаційні форми страхового фонду в залежності від суб'єктів власності на його ресурси, якими виступають: держава, окремий товаровиробник і страхувальник. Це:
державний централізований страховий (резервний) фонд;
самострахування, або фонд ризику товаровиробника;
страховий фонд страховика.
Державний централізований страховий (резервний) фонд утворюється за рахунок централізованих ресурсів держави. Він формується як у натуральній, так і у грошовій формі та перебуває в розпорядженні уряду. Кошти державного централізованого фонду спрямовуються на відшкодування збитків та усунення наслідків стихійних лих і великих аварій, що привели до значних руйнувань та великих людських жертв.
Фонди самострахування окремих господарюючих суб’єктів, або фонди самострахування утворюються підприємством шляхом формування внутрішніх натуральних та грошових резервів. За допомогою самострахування досягається оперативне подолання тимчасових ускладнень в процесі виробництва, забезпечується діяльність суб’єкта господарювання при несприятливій економічній кон'юнктурі, затримці замовниками платежів за поставлену продукцію, нестачі коштів для погашення отриманої позики.
Страховий фонд страховика створюється за рахунок великого кола його учасників (страхувальників) - підприємств, установ, організацій, окремих громадян. Формується він шляхом сплати страхувальниками внесків за складеними договорами страхування та за рахунок доходів, отриманих від розміщення коштів цих фондів (інвестиційної діяльності страховика). Страховий фонд страховика має тільки грошову форму. Напрями використання коштів цього фонду мають суворо цільовий характер.
1.2 Сутність страхування, його функції
У відповідності із законом України «Про страхування», страхування — це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинного законодавства, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати громадянами і юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Страхування, як економічна категорія, являє собою економічні відносини, які зумовлені рухом грошової форми вартості при формуванні і використанні відповідних цільових фондів грошових коштів в процесі перерозподілу грошових прибутків і накопичень між його учасниками для відшкодування матеріальних і інших втрат.
Для категорії страхування притаманні такі ознаки:
виникнення грошових відносин, пов’язаних з перерозподілом страхового фонду, які зумовлені наявністю страхового ризику, негативними наслідками якого є матеріальні або інші збитки;
перерозподільні відносини є замкнені між учасниками, пов'язані із солідарною розкладкою суми збитку в одному або декількох господарствах на всі господарства, залучені до страхування;
перерозподіл збитку здійснюється як між територіальними одиницями, так і у часі;
зворотність мобілізованих в страховий фонд страхових платежів.
Економічна сутність страхування проявляється в його функціях. Страхуванню притаманні такі функції:
ризикова,
превентивна,
заощадження коштів,
контрольна.
Ризикова функція є головною, бо саме вона пов’язана з основним призначенням страхування, що проявляється в захисті від ризиків, та відшкодуванні пов’язаних з ними витрат. Настання страхової події (ризику) веде за собою перерозподіл грошової форми вартості серед учасників страхування.
Превентивна (попереджувальна) функція проявляється в тому, що страхова компанія зацікавлена попередити настання ризику, вжити заходи щодо його запобігання, тому за рахунок частини засобів страхового фонду фінансуються заходи щодо зменшення страхового ризику.
Ощадна функція страхування пов’язана з заощадженням грошових сум за допомогою страхування. Вона проявляється, в основному, при довгостроковому страхуванні життя, де відбувається накопичування грошей. При цьому категорія страхування в найбільшій мірі зближається з категорією кредиту. Заощаджувати грошові суми за допомогою страхування на дожиття для населення часто вигідніше, ніж заощаджувати кошти у банках, бо страхова сума виплачуються з урахуванням інвестиційного доходу страховика в разі дожиття застрахованого до певного віку або події.