Рішення колегії впроваджуються в життя наказами Генерального прокурора.
Структура Генеральної прокуратури затверджується Верховною Радою за поданням Генерального прокурора. Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор. До складу Генеральної прокуратури входять: Генеральний прокурор, перший заступник, заступники Генерального прокурора, заступник – він же начальник слідчого управління, старші помічники і помічники Генерального прокурора по особливих дорученнях. В Генеральній прокуратурі є управління, в складі яких є відділи, а також самостійні відділи. Генеральним прокурором України затверджуються положення про Головні управління, управління (відділи), якими визначаються їх завдання і функції, а також обов'язки працівників підрозділів.
Прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей і прирівняні до них, прокурори міст Києва і Севастополя очолюють відповідні прокуратури, здійснюють керівництво ними і контроль за діяльністю підпорядкованих прокуратур.
Штатна чисельність співробітників прокуратури Автономної Республіки Крим, прокуратур областей і прирівняних до них, прокуратур міст Києва і Севастополя затверджується Генеральним прокурором.
Колегії прокуратури Автономної Республіки Крим, областей і прирівняних до них, прокуратур міст Києва і Севастополя мають такий склад: прокурор (голова), його заступники, прокурори великих міст та інші керівні працівники прокуратури. Склад колегій затверджується за поданням відповідних прокурорів Генеральним прокурором.
Прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей і прирівняних до них, прокуратури міст Києва і Севастополя підпорядковані Генеральному прокуророві і керують нижчестоящими прокуратурами. Вони здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів органами, установами, підприємствами, організаціями відповідно АРК, обласного підпорядкування, об’єктів, на які поширюється їхня компетенція, міст Києва і Севастополя.
Міські, районні, міжрайонні і прирівняні до них прокуратури здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів міськими, районними органами, установами, підприємствами, організаціями.
В Україні існують також спеціалізовані прокуратури. В межах своєї компетенції вони здійснюють нагляд за дотриманням законності в тій сфері, яка є об’єктом нагляду. Зокрема, це прокуратури по нагляду за дотриманням кримінально-виконавчого законодавства. Вони діють на правах міжрайонних з підпорядкуванням прокурорам областей. Ці прокуратури здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів в установах виконання покарань.
До спеціалізованих прокуратур належать також природоохоронні прокуратури. Вони діють на правах міжрайонних з підпорядкуванням прокурорам областей. До їх компетенції входить здійснення нагляду за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища органами, підприємствами, установами, організаціями, розслідують кримінальні справи про порушення природоохоронного законодавства.
3.4. Військові і транспортні прокуратури
Структура органів прокуратури по нагляду за дотриманням законів у Збройних Силах побудована із врахуванням організації Збройних Сил України. До органів прокуратури по нагляду за дотриманням законів у Збройних Силах належить Управління нагляду за дотриманням законів у Збройних Силах і оборонній промисловості Генеральної прокуратури, військові прокуратури округів, флоту, гарнізонів. Ці органи прокуратури здійснюють нагляд за дотриманням і правильним використанням законів у Збройних Силах, прикордонних військах, військах внутрішньої та конвойної охорони, цивільної оборони, військових формуваннях, які створюються Верховною Радою.
Військові прокуратури провадять попереднє слідство у справах про злочини, вчинені:
- військовослужбовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України, військ внутрішньої та конвойної охорони Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Чорноморського флоту та інших військових формувань, дислокованих на Україні, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;
- службовцями Збройних Сил і інших військових формувань у зв'язку з виконанням службових обов'язків або скоєні в розташуванні військових частин, установ, навчальних закладів, підприємств чи організацій Збройних Сил та інших військових формувань;
- групою осіб, якщо один із злочинців є військовим або скоєний за участю військовослужбовця на території військової частини.
Транспортні прокуратури діють на правах обласних і районних прокуратур. Вони здійснюють нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів органами, підприємствами, установами, організаціями залізничного, повітряного, морського, річкового транспорту, рибопромислового флоту та інших об’єктів, органами внутрішніх справ на транспорті, а також здійснюють розслідування злочинів, вчинених на транспорті.
Транспортні прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів спрямованих на попередження порушень правил безпеки і експлуатації залізничного рухомого складу на під’їзних коліях промислових підприємств, установ і організацій, а також плаваючих транспортних засобів риболовецьких підприємств і господарств, а також нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання, попереднього слідства по кримінальних справах і застосуванні норм про адміністративні правопорушення на транспорті.
Транспортні прокурори беруть участь в судовому розгляді кримінальних справ, направлених транспортною прокуратурою, про крадіжки в особливо великих розмірах, порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту, правил охорони праці і техніки безпеки, умисні вбивства, зґвалтування, посадові злочини працівників транспорту і органів внутрішніх справ на транспорті і справ, які мають суттєве значення для забезпечення законності на транспорті; приймають участь в розгляді кримінальних і цивільних справ у касаційному порядку у випадках, коли вони підтримували обвинувачення або брали участь у суді першої інстанції, а також справ, по яких внесені касаційні чи окремі подання.
Контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, законах України та у більшості науково-правової літератури не розглядається як система органів, що утворюють самостійну гілку державної влади. Особливості формування і функціонування цих державних органів не дозволяють їх віднести повною мірою до будь-якої з конституційно визначених гілок державної влади. До контрольно-наглядових органів влади України можна віднести:
- Конституційний Суд України;
- Прокуратуру України;
- державні інспекції (податкова, пожежна, екологічна і т.ін.).
Крім цього, контрольно-наглядові функції властиві таким державним органам як Антимонопольний комітет України, Національний Рада по телебаченню і радіомовленню і деякі інші органи державної влади. Значимість даних органів надзвичайно велика. Вони сприяють процесу формування і функціонування системи “стримувачів і противаг”, як елемента принципу “розподілу влад”. У такий спосіб ця структура державних органів сприяє усуненню узурпації влади. Визначення контрольно-наглядових функцій держави не тільки як самостійної гілки влади, але і встановлення місця і ролі цієї гілки влади в структурі функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади.
Характерною рисою даних понять є подібність змісту цих визначень. Так, поняття “нагляд” визначається як спостереження або спостереження з метою перевірки, а поняття “контроль” - як перевірка, спостереження з метою перевірки .
Що стосується сфер суспільних відносин стосовно котрих контроль і нагляд не повинні бути застосовані і не застосовується як форма примусового впливу, то серед них можна виділити такі: особисте життя людини; мирна діяльність партій, і інших об'єднань громадян; мирні збори громадян; відношення з приводу листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції; свободи пересування людини.
Конституційний Суд є контролюючим органом влади, але не наглядовим так, як у його функції входить рішення питань про відповідність Конституції України законів і інших нормативних актів держави, що розглядаються тільки по зверненнях суб’єктів означених Конституцією України. За Конституцією України прокуратурі приділяється окремий розділ сьомий, а це означає, що прокуратура не входить у будь-яку гілку влади і становить систему державних органів, діяльність яких створює самостійну форму державних функцій.
Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формування цієї структури.
Необхідним вбачається внести нові зміни до чинного законодавства щодо забезпечення економічних прав засуджених до позбавлення волі, а забезпечення прокурорського нагляду за їх втіленням в сучасних економічних умовах стане дієвою гарантією додержання прав та законних інтересів цієї категорії громадян України.
Важливим досягненням в питанні скорочення обмежень, щодо засуджених до позбавлення волі є законодавче закріплення і подальше реалізація можливості здійснювати ними деяких громадянських прав, наприклад, участь у виборах.
Розмовляючи про місце та призначення прокуратури у системі державних органів, слід підкреслити необхідність збереження наглядової функції прокуратури, у тому числі, загального нагляду.