3. змінює постанову слідчого або виносить нову постанову.
Закон передбачає не лише підстави, умови, порядок притягнення осіб, що вчинили злочин, до кримінальної відповідальності, а й порядок звільнення від кримінальної відповідальності, що можливий лише з нереабілітуючих обставин — зміна обстановки, дійове каяття, примирення обвинуваченого, підсудного з потерпілим, застосування примусових заходів виховного характеру, передача особи на поруки, закінчення строків давності (ст. 7, ІҐ КПК). Певна роль у цьому відводиться і прокурору. Він за власною ініціативою, за наявності підстав, зазначених в законі, вправі скласти мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 7, 72, 8, 9, 10, 111 КПК).
Визначена законом також роль прокурора у прийнятті рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за відповідною постановою слідчого. Перед тим як прийняти рішення у такій справі, прокурор перевіряє повноту розслідування злочину, а також законність постанови слідчого про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому звертає увагу на те, щоб були дотримані встановлені законом умови для звільнення від кримінальної відповідальності. У більшості випадків це: згода обвинуваченого; вчинення злочину вперше; злочин за своєю кваліфікацією повинен бути невеликої тяжкості (при взятті на поруки і зміні обстановки допускається і середня тяжкість).
Індивідуальними умовами звільнення від кримінальної відповідальності є:
— при дійовому каятті — позитивна поведінка після вчинення злочину (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину і повне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди);
— у разі примирення винуватого з потерпілим — наявність самого факту примирення, відшкодування збитків або усунення шкоди;
— при взятті на поруки — щире каяття, наявність клопотання відповідного колективу;
— у разі зміни обстановки — наявність обставин, коли вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільне небезпечною.
При звільненні від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності необхідно, щоб минули відповідні строки, встановлені ст.49 КК.
Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства.
При дотриманні зазначених умов прокурор дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє справу до суду.
Якщо прокурор визнає постанову слідчого незаконною і немотивованою, він її скасовує своєю постановою і повертає справу слідчому з відповідними письмовими вказівками, наприклад завершити розслідування справи і скласти обвинувальний висновок. Якщо ж прокурор у принципі згоден зі слідчим про звільнення особи від кримінальної відповідальності, але знайшов, що постанова слідчого складена не належним чином, без дотримання вимог ст.130 КПК України, то в такому випадку він змінює постанову слідчого або виносить нову постанову. Прокурор вправі дати вказівку слідчому про зміну постанови.
V. Строк розгляду прокурором справ, що надійшли від органів дізнання або слідчого
Одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і дати їй належне спрямування.
Від органів дізнання до прокурора надходять справи для передачі їх слідчому (ст. 104 КПК), а також матеріали протокольної форми для направлення їх до суду (ст. 426 КПК).
Слідчі направляють справи прокурору з обвинувальними висновками (ст.225 КПК), з постановами про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.417 КПК), а також з постановами про вирішення питання щодо звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності (ст.2321КПК).
Для розгляду справ, що надійшли до прокурора, і надання їм належного спрямування встановлюється строк не більше п'яти днів. Цей строк продовженню не підлягає. Він не входить до строків досудового слідства і дізнання.
Передбачений п'ятиденний строк для прокурора обчислюється з моменту надходження справи до нього і закінчується направленням її до суду або слідчому.
Але в цей строк не входить день, від якого починається відлік. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день (ст.89 КПК).
У межах п'ятиденного строку прокурор повинен виконати певні дії, передбачені законом, і прийняти рішення в межах своєї компетенції.
VI. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство
З метою забезпечення виконання Конституції України щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, керуючись ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», 28 жовтня 2002року Генеральною прокуратурою України був виданий наказ №4 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство."
В цьому наказі зазначено, що:
1. Головному слідчому управлінню. Головному управлінню нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Головному управлінню військових прокуратур, Головному управлінню нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод та захисту інтересів держави (відділам нагляду за додержанням та застосуванням законів на транспорті, за додержанням природоохоронного законодавства, Другому відділу Генеральної прокуратури України), прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів і Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним і прирівняним до них прокурорам здійснювати нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про прокуратуру». Кримінально-процесуального кодексу України та інших чинних законів України.
2. потрібно визначити загальними критеріями оцінки діяльності органів прокуратури на зазначеному напрямі повноту і своєчасність використання наданих повноважень щодо:
2.1. виявлення фактів порушення законності органами прокуратури, МВС, податкової міліції ДПА, СБУ, Держмитслужби та Держкомкордону при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини, достовірності статистичних показників щодо стану злочинності, дізнання та досудового слідства.
2.2. додержання прав і свобод людини і громадянина, насамперед недопущення їх порушень при затриманнях, арештах, притягненні до кримінальної відповідальності, невідкладного вжиття заходів до їх фактичного поновлення та притягнення винних службових осіб правоохоронних органів до встановленої законом відповідальності.
2.3. забезпечення оперативності та якості дізнання і досудового слідства, сприяння розкриттю і попередженню злочинів, безумовного додержання закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, відшкодування заподіяних злочинними діями збитків.
3. прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам при надходженні повідомлень про аварії, катастрофи, вибухи, пожежі та інші події, внаслідок яких заподіяно значну матеріальну шкоду або сталася загибель людей, про злочини проти основ національної безпеки України, умисні вбивства, вчинені при обтяжуючих обставинах і в умовах неочевидності, терористичні акти, бандитизм та інші тяжкі злочини, вчинені організованими групами та злочинними організаціями, про вчинення особливо небезпечних злочинів, які набули характеру актуальних, зокрема, у сфері господарської діяльності, про привласнення, розтрату майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, іноземцями, народними депутатами України, суддями, керівниками правоохоронних органів і вчинених проти них, а також стосовно журналістів у разі перешкоджання їх законній професійній діяльності та про інші злочини, які набули широкого громадського розголосу, терміново інформувати про це прокурорів вищого рівня спеціальним повідомленням.
Військовим прокурорам доповідати про злочини та події, зазначені у розділі і «Інструкції про порядок інформації в органах військової прокуратури», затвердженої наказом Генерального прокурора України № 859ц від 21.05.99, інформувати в порядку, терміни і обсязі, визначеними інструкцією.
В інформаціях викладати обставини та ознаки злочину, за якими порушено кримінальну справу, дані про підозрювану (обвинувачену) особу, застосований запобіжний захід, заподіяну злочином шкоду. У разі встановлення контролю по нерозкритому злочину в подальшому інформувати про хід розслідування щомісячно до зняття їх вищестоящим прокурором з контролю.
У 10-денний термін вивчати справи після зупинення їх за не встановленням особи, яка вчинила злочин і, в разі згоди з прийнятим рішенням, за наявності доручення Генеральної прокуратури України надсилати ґрунтовний висновок.
Міським, районним, міжрайонним, військовим прокурорам гарнізонів і прирівняним до них прокурорам особисто виїжджати на місце події з метою належної організації його огляду та проведення інших першочергових слідчих дій.
Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України або їх заступникам виїжджати на місце події залежно від обставин злочину та його резонансності для забезпечення необхідної взаємодії правоохоронних та інших державних органів у питаннях розслідування.