Мир Знаний

Історія ракетобудування України (стр. 3 из 4)

А чи треба нам у космос?

Зростання технічної та інтелектуальної мощі людини обертається своєю діалектичною протилежністю у вигляді катастрофічного виснаження земних ресурсів, адже для задоволення своїх потреб та примх у людства немає інших джерел, крім Землі. Поновлюються ресурси набагато повільніше, ніж споживаються, а діяльність людини вже напевно призвела до порушення процесів поновлення. Похмурість картини доповнюють скупченість населення та отруєна природа, що призводить до зростання смертності або безповоротних мутацій людського організму, що саме по собі є небезпечним і непередбачуваним.

Крім рукотворних проблем є й зовнішні. У просторі навколо Землі носиться велика кількість космічних тіл, зіткнення з якими може знищити людство. Древні майя, культура яких була стерта з лиця землі, залишившись незрозумілою, знали щось нам невідоме про сонячні цикли та періодичну зміну полярності геомагнітного поля, яка супроводжується катаклізмом загальнопланетарного масштабу. Астрономи та геофізики, ймовірно, зможуть значно розширити цей перелік катастроф. Вихід із цієї похмурої футурології бачиться у тому числі й у виході людини у Простір, який може служити і невичерпним джерелом ресурсів, і необмеженим ареалом розселення.

Україна входить до п’ятірки країн, що мають замкнутий цикл виробництва космічних ракет. Вітчизняні підприємства володіють 17 із 22 відомих у світі технологій і беруть участь у 50 міжнародних проектах.

Вся ракетно-космічна галузь знаходиться під управлінням Національного космічного агентства України (с 1992 р.), всього в структурі агентства 30 підприємств, НІІ та КБ.

Проект бюджету України в 2008 р. передбачає виділення 444,5 млн грн. (88 млн. USD) державних коштів на розвиток ракетно-космічної галузі і 240 млн. грн. (47 млн. USD) на створення технології утилізації твердого ракетного палива.

У 1999 р. було змінено статус НКАУ, до його підпорядкування були передано понад 20 підприємств і організацій, серед яких: Національний центр управління та випробування космічних засобів; ДП «Центр стандартизації ракетно-космічної техніки»; Дніпропетровське представництво генерального замовника – НКАУ; ДП «ВО «Південний машинобудівний завод» ім. А.М. Макарова»; ДП «Дніпровський проектний інститут»; Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля; ВАТ «Український НДІ технології машинобудування»; Національний центр аерокосмічної освіти молоді України; ДП «Дніпрокосмос»; ДП «ПО «Павлоградський хімічний завод»; ДП «Нікопольський трубний завод»; ДП «Науковий центр точного машинобудування»; ДП «Завод «Арсенал»; ДП «Укркосмос»; ВАТ «Київський радіозавод»; Державний науково-виробничий центр «Природа»; ВАТ «Науково-виробничий комплекс «Курс»; ВАТ «Елміз»; ДП «ПО «Київприлад»; Казенне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Арсенал»; Київське представництво генерального замовника – НКАУ; ВАТ «РСВ-Радіозавод»; Державна акціонерна холдингова компанія «Київський радіозавод»; Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування.

Національне космічне агентство України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у галузі космічної діяльності, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку.

НКАУ реалізує такі космічні проекти:

1. Циклон-4: новітні, більш потужний варіант ракет-носіїв «Циклон», створених ДКБ «Південне» і виготовлених ВО «Південний машинобудівний завод», в проекті передбачається запуск РН з пускового центру Алкантара (Бразилія);

2. в 1995 р. ДКБ «Південне» ім. М.К. Янгеля і ДП «ВО «Південний машинобудівний завод» ім. А.М. Макарова» разом з американською компанією «Боїнг», норвезькою «Кварнер» і російською ракетно-космічною корпорацією «Енергія» створили спільне підприємство Sea Launch для реалізації унікального міжнародного проекту «Морський старт».

Головною складовою частиною ракетно-космічного комплексу «Морський старт» є ракетний сегмент, за який відповідає російська ракетно-космічна корпорація «Енергія».

Ракетний сегмент складається із трьохступеневої екологічно чистої ракети-носія «Зенит-3SL» і комплексів технологічного обладнання для підготовки і пуску ракети-носія.

До складу ракети-носія «Зеніт-3SL» входять: двохступенева ракета-носій «Зеніт-2S», розроблена і виготовлена Державним конструкторським бюро «Південне» і виробничим об’єднанням «Південмаш». «Зеніт-2S» є сучасним засобом виведення, що вирізняється простотою експлуатації і повною автоматизацією процесу підготовки і пуску; розгінний блок DM-SL (третій ступінь), створений корпорацією «Енергія», характеризується високою підтвердженою надійністю; блок корисного навантаження, розроблений фірмою «Боїнг».

Відповідальними за створення РН «Зеніт-3SL» в цілому є КБ «Південне».

«Наземний старт» передбачає надання пускових послуг на космодромі Байконур на базі ракети-носія «Зеніт-2». Проект реалізується спільно з Росією з метою розвитку проекту «Морський старт» для запуску ракет-носіїв «Зеніт-2», «Зеніт-3» з космодрому Байконур. Для реалізації проекту утворено спільне українсько-російське підприємство «Міжнародні космічні услуги».

У 2001 р. українське ДКБ «Південне» (Дніпропетровськ) отримало перемогу в проведеному урядом Єгипту міжнародному тендері на створення першого єгипетського супутника дистанційного зондування землі EgiptSat-1. Крім України, в тендері брали участь Велика Британія, Росія, Корея, Італія.

Роботи із створення космічного апарату Egyptsat-1 виконувалися відповідно до контракту на проектування, виготовлення, запуск, навчання і передачу технології для супутника Egyptsat-1 між NARSS (Єгипет) як Замовником і ДКБ «Південне» (Україна) як Підрядником.

Створений на основі мікротехнологій EgiptSat-1 масою до 100 кг експлуатується на сонячно-синхронній орбіті.

Запуск супутника на орбіту відбувся 17 квітня 2007 р. у 9:46 за київським часом конверсійною ракетою-носієм «Дніпро-1».

Проект «Дніпро» передбачає переобладнання міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 «Сатана»), які знімають з озброєння в Росії, в трьохступеневу ракету-носій «Дніпро» з максимальним використання відпрацьованих систем, елементів і інфраструктури експериментального стартового і технічного комплексів на космодромі Байконур.

Роботи із створення ракетно-космічного комплексу «Дніпро» почалися в 1992 р. Для реалізації проекту була створена російсько-українська міжнародна космічна компанія «Космотрас», що відповідає за виготовлення і комерційну експлуатацію ракети-носія.

В умовах ринкової економіки головним напрямом реалізації і подальшого розвитку свого унікального науково-технічного, технологічного і виробничого потенціалу підприємство вибрало міжнародне співробітництво у сфері космічної діяльності. Перші кроки на цьому шляху показали готовність і здатність КБ «Південне» успішно взаємодіяти з провідними компаніями США, Росії, Європи у здійсненні найскладніших космічних проектів.

Світовим досягненням роботи КБ «Південне» став екологічно чистий ракетний комплекс «Зеніт» – один із кращих носіїв у світі з повністю автоматизованим процесом підготовки і проведення пуску і забезпечення надвисокої точності виведення космічних апаратів на задані орбіти. Перший ступінь «Зеніту» використовувався як бокові прискорювачі універсальної космічної системи «Енергія – Буран». Це ще раз підтверджує, що на базі «Зеніту» можна створити ціле сімейство перспективних космічних носіїв.

Для реалізації проекту «Морський старт» була створена міжнародна компанія Sea Launch («Морський старт»). До складу засновників увійшли американська компанія Boeing Commercial Space Company (40% статутного капіталу), російська ракетно-космічна корпорація «Енергія» ім. С.П. Корольова (25%), норвезька фірма Kvaerner Maritime a.s. (20%) і аерокосмічні підприємства України: ВО «Південмашзавод», ДКБ «Південне» ім. М.К. Янгеля (15%). Експерти впевнені, що ключем до успіху в реалізації проекту Sea Launch є його порівняно низька вартість і унікальні можливості української ракети «Зеніт». При використанні відкритого моря для космічних запусків стає можливим обійти багато труднощів, що визначаються прив’язкою до конкретного наземного космодрому з його жорсткими фіксованими умовами старту, обслуговування, оренди, необхідністю заздалегідь точно визначених зон скиду разових компонентів, так званих зон відчуження.

У разі реалізації всіх своїх планів у сфері використання космічного простору Україна здійснить справжній прорив на світовий ринок космічних послуг. А плани ці грандіозні. Тим більш, є певні успіхи. За оцінками Національного космічного агентства України, вони пов’язані, крім проекту Sea Launch, із співробітництвом з американською фірмою Rockwell Int. в пошуку потенційних замовників на запуски ракет-носіїв «Циклон» виробництва ВО «Південмаш».

Американські ділові і фінансові кола виявили зацікавленість в перспективах використання «Циклону» як однієї з найсучасніших ракет-носіїв, що відповідають всім міжнародним вимогам і тенденціям розвитку світового космічного ринку. Ракета-носій «Циклон» дозволяє виводити на низькі орбіти (до 800 км) до 4 т корисного навантаження. Вартість одного пуску становить менше 40 млн. USD. Це дешевше і вигідніше, ніж запуск французької ракети-носія «Аріан» (близько 100 млн. USD) і американських ракет подібного класу (близько 120 млн. USD).


Висновки

Авіакосмічна промисловість – це галузь, що потребує досить великих капіталовкладень. Нажаль, бюджет України не може забезпечувати навіть десяту частину тих капіталовкладень, потрібних для самодостатнього розвитку авіакосмічної промисловості. Але саме завдяки авіації і космонавтиці Україна прославилася на весь світ і своїми літаками, і ракетоносіями, і різноманітними винаходами, причому аналогів деякої авіакосмічної продукції України не має в З моєї точки зору основні проблеми в космічній промисловості України це недостатнє фінансування космічних проектів, що заважає нашій державі зайняти належне місце у світовому рейтингу космічних держав.