Практично перезрілим є питання ухвалення закону про створення Патентного суду України як органу спеціальної компетенції, уповноваженого розглядати спірні питання в сфері інтелектуальної власності в порядку адміністративного судочинства, зокрема питання захисту від недобросовісної конкуренції, пов’язані з правами інтелектуальної власності.
Фахівці підтримують ідею внесення змін у Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі», Кримінальний кодекс України стосовно кримінальної відповідальності за подачу заявок на винаходи в інші держави до подачі їх у національне патентне відомство.
Необхідні заходи щодо розширення мережі регіональних організацій у сфері надання широкого комплексу послуг у сфері охорони інтелектуальної власності за участю Всеукраїнської асоціації патентних повірених, Товариства винахідників і раціоналізаторів України, із співробітництвом, у разі потреби, — з регіональними відділеннями Торговельно-промислової палати України. Необхідно також розробити заходи для приведення національної статистики щодо інтелектуальної власності у відповідність із міжнародними стандартами в цій сфері.
Тим часом зарубіжний досвід свідчить, що створити ефективну систему охорони інтелектуальної власності, спираючись винятково на державні структури, неможливо. Тож власникам інтелектуального продукту (юридичним і фізичним особам), а також творчим спілкам України важливо активізувати процес створення недержавних організацій із питань охорони інтелектуальної власності, а найпотужнішим із них — вивчити питання про вступ у відповідні міжнародні недержавні організації. Нарешті, у цій сфері необхідно вжити заходів щодо врегулювання питань «інтелектуальної спадщини» колишнього СРСР.
Слід надати Державному комітету стандартизації, метрології та сертифікації України відповідні повноваження для ефективного захисту споживачів від недобросовісної конкуренції, пов’язаної з неправомірним використанням товарних знаків й інших об’єктів інтелектуальної власності. Необхідно також ужити заходів для посилення координації діяльності органів виконавчої влади, зокрема правоохоронних органів, із метою створення цілісної системи забезпечення (інформаційного) дотримання законодавства про охорону інтелектуальної власності.
Треба розробити систему економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) комерціалізації запатентованих науково-технічних досягнень. Зокрема, назріли питання про створення Фонду сприяння патентуванню українських винаходів за кордоном, із його частковим фінансуванням із Державного бюджету в рамках окремої статті бюджетних видатків на охорону інтелектуальної власності.
У Державному бюджеті слід передбачити й належне фінансування видатків на розвиток інфраструктури охорони інтелектуальної власності, модернізацію технічної бази державних установ цієї сфери та озброєння їх новітніми інформаційними технологіями.
Актуальним питанням стало проведення в українських ЗМІ широкомасштабної освітньої кампанії, спрямованої на формування в населення України правової культури, поваги до інтелектуальної власності й надання йому базових знань про права власників інтелектуального продукту й механізми його охорони, зокрема за кордоном.
Нарешті, ефективним рішенням може стати запровадження розгалуженої системи дистанційного навчання фахівців у галузі інтелектуальної власності за допомогою Інтернет із використанням досвіду Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Важливо також опрацювати питання щодо більш широкого використання можливостей Світової академії СОІВ для підготовки фахівців вищого рівня кваліфікації.
На думку експертів, реалізація цих пропозицій сприятиме подальшому розвитку та якісному вдосконаленню системи охорони інтелектуальної власності в Україні, прискоренню економічного розвитку й підвищенню міжнародного іміджу нашої держави.
Право на одержання патенту навинахідстимулює вкладення грошей і зосередження людських ресурсів у галузі досліджень і розробок. Видача патенту стимулює інвестиції в промислове використання винаходу.Публікаціяпатенту робить доступною інформацію про нього широкому колу людей і стимулює, тим самим, створення нових винаходів і, отже, сприяє науково-технічному прогресу.
Україна безумовно робить кроки на шляху до вдосконалення патентної системи, та максимального захисту прав суб'єктів промислової власності. На даний момент вже існує певна нормативно-правова база, що певною мірою є гарантом безпеки суб'єктів промислової власності. Такі Закони України як Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про інноваційну діяльність», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки товарів та послуг» вже є чинні, та успішно діють. Але це тільки початок, велика кількість аспектів ще залишаються без контролю та захисту держави. Ці закони торкаються загальних питань у галузях їх специфікації, і тому вимагають конкретизації.
На сьогодні в Україні вкрай необхідно створити і впровадити такі норми права і такий механізм регулювання патентно-правових відносин, які б дали змогу активізувати якомога більше економічних процесів, захистити права певної групи підприємств, зупинити безповоротні втрати вітчизняних винаходів. Необхідно встановити жорсткий державний контроль над процесами передачі прав, а подеколи і заборонити таку передачу. Становлення в Україні цивілізованих стосунків у сфері промислової власності може і повинно спиратися як на власний, так і на зарубіжний досвід формування правовідносин у цій царині.
СПИСОК використаних джерел
1. До історіїстановлення державної системи охоронипромислової власності України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrpatent.org/ua/Lalo.html, вільний. — Загол. з екрана
2. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №7.
3. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості верховної Ради України. — 2002. — №36
4. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» // Відомості Верховної Ради України. —1994. — №7.
5. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №7.
6. Капіца, Ю. Стан та напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства ЄС [Електронний ресурс] / Ю. Капіца // Юр.Газета — 2006. — №8. — Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/oarticle/2153/, вільний. — Загол. з екрана.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №51.
8. Конституція України // Вісник Верховної Ради України. — 1996. — №30.
9. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. — 2001. — №25-26
10. Паладій, М. Тенденції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної власності / М. Паладій // Право України. — 2002. — № 2. — С. 98-106
11. Патентний формуляр. Основні положення. Порядок складання та оформлення [Текст] : ДСТУ 3574-97 : Чинний від 01.01.1998. — К. :Держстандарт України, 1998. — 7 с.
12. Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення [Текст] : ДСТУ 3575-97 : Чинний від 01.01.1998. — К. : Держстандарт України, 1998. — 14 с.
13. Пічкур, О. Історичні аспекти правової охорони результатів творчої діяльності / О. Пічкур // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 9. — С. 3-7
14. Прахов, Б. Питання державного регулювання і участі держави в патентно-правових відносинах [Текст] / Б. Прахов // Інтелектуальний капітал . — 2004. —№2. — С. 22-30
15. Сиденко, В. Охрана интеллектуальной собственности в Украине: проблемы и решения [Электронный ресурс] / В. Сиденко // Зеркало недели. — 2001. — №43. — Режим доступа:http://www.zn.ua/3000/3050/32785/, вільний. — Загол. з екрана.