а) копія документа про розмір щомісячної плати батьків або осіб, що їх замінюють;
б) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька
або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про
непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення
письмового попередження.
· Диспаша (розрахунок з розподілу загальної аварії), не
оскаржена в установлений термін або оскаржена, але залишена судом
у силі.
Для одержання виконавчого напису подаються:
б) довідка диспашера про те, що диспаша не скасована і не
змінена судом.
· Документи, що підтверджують заборгованість притягнутих до
матеріальної відповідальності звільнених з військової служби
військовослужбовців і військовозобов'язаних після закінчення
зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди[8].
Для одержання виконавчого напису подається довідка командира
(начальника) військової частини про суму заборгованості, що
підлягає стягненню.
· Договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку
повернення об'єкта лізингу.
Для одержання виконавчого напису подаються:
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого
лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після
вручення письмового повідомлення.
· Документи, що встановлюють заборгованість орендарів з
орендної плати за користування об'єктом оренди.
Для одержання виконавчого напису подаються:
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження[9].
· Чеки, неоплата яких посвідчена нотаріусом.
· Векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал опротестованого векселя;
Законодавством України можуть бути встановлені випадки
заборони звернення стягнення на окремі види майна (ст. 89 Сімейного кодексу України, ст. 754 Цивільного кодексу України та ін.)[10].
Звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і
належить державному чи комунальному підприємству або підприємству,
більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у
державній власності, здійснюється на підставі рішення суду (стаття
33 Закону України "Про іпотеку".
Виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчиняється
нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження
боржника або стягувача [11].
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено:
· відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
· дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце
його роботи;
· номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ
для юридичної особи;
· строк, за який має провадитися стягнення;
· інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для
вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію
чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису,
нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного
зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється
нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання
іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця,
письмової вимоги про усунення порушень [12].
Вчинення виконавчого напису за заявою одного з
іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів
з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення
про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання
письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий
пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки
виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи:
· якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
· за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше
трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,
законом установлено інший строк давності, виконавчий напис
видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається
безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо
подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені
Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис,
обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового
стягнення боргу[13].
У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.
За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути
здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Виконавчий напис має містити:
· дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;
· найменування та адресу стягувача;
· найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб);
· строк, за який провадиться стягнення;
· суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення;
· розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
· зазначення статті Закону України "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчийнапис;
· номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;
· підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.
Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.)[14].
Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість,то він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку.
Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення по частинах, то виконавчий напис за кожним стягненням може бути
зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, щовстановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.
Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України[15].
У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, або витяг з особового рахунку боржника і копія виконавчого напису.
При кожному наступному вчиненні виконавчого напису за одним і
тим самим зобов'язанням повторне подання копії документа, що встановлює заборгованість, не вимагається. У цих випадках слід
обмежитися поданням двох примірників витягу з особового рахунку та
оригіналу зобов'язання. Один примірник витягу з виконавчим написом
і оригінал зобов'язання повертається стягувачу, а другий
примірник - залишається у нотаріуса.
При вчиненні кількох виконавчих написів за документами, що встановлюють заборгованість однакової форми, копія кожного окремого зобов'язання не вимагається. У таких випадках у справах нотаріуса залишається одна копія документа, що встановлює заборгованість (на одного з боржників), і список боржників, на стягнення боргу з яких вчинені виконавчі написи, з зазначенням повної назви та адреси боржників, строку платежу, суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, а в необхідних випадках й інших даних. Стягувачу видаються виконавчі написи на кожного боржника окремо у відповідності до списку. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що
встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи,
зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості
провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів
нотаріусів, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у справах нотаріуса[16].