Правовий статус депутата визначається його становищем, регламентованим нормами права, закріплених у відповідних законах та підзаконних нормативно-правових актах, які чітко регулюють порядок та умови функціонування депутатського корпусу.
Так наприклад, права і обов’язки народного депутата Україні встановлюють Конституція України, Закон України "Про статус народного депутата України", прийнятий 17 листопада 1992 р., з наступними змінами та доповненнями, Регламент Верховної Ради України, інші чинні закони України.
Конституція України як Основний Закон визначає загальний склад Верховної Ради України – єдиного органу законодавчої влади в Україні, встановлює черговість виборів до парламенту, передбачає вимоги щодо здійснення депутатами своїх повноважень та несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності, підкреслює особливість представників народу щодо їх статусу з визначенням певних гарантій і пільг та інше.1
В свою чергу правовий статус депутатів відповідних рівнів деталізується Законами України – «Про статус народного депутата України» від 17.11 1992 р. з наступними змінами. Ці закони безпосередньо визначають основу на підставі якої здійснюють свої повноваження депутати, взаємовідносини їх з виборцями, налагодження зв’язків з колективами, підприємствами, установами, організаціями та з органами державної влади. В зазначених нормативних актах чітко розмежована компетенція та повноваження депутатів.
Немаловажну роль відіграють інші законодавчі акти, що є підґрунтям для функціонування депутатів. Це і Регламент Верховної Ради України, який встановлює порядок її роботи, це і Закон України «Про боротьбу з корупцією», що зобов’язує дотримуватись депутатів певних обмежень при здійсненні певних повноважень.
Певне значення в законодавчому регулюванні правового статусу депутатів мають також підзаконні нормативні акти. Так, Центральна виборча комісія, передбачає порядок видачі тимчасових посвідчень народних депутатів України при їх обранні, для отримання якого депутат надає Центральній виборчій комісії такі документи:
1. Для народних депутатів попереднього скликання — довідку відділу кадрів Секретаріату Верховної Ради про виконання обов'язків народного депутата України на постійній основі.
2. Для державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності — копію або витяг з відповідного документа про звільнення із займаної посади та виписку з трудової книжки з останнім записом.
3. Для народних депутатів України, які одночасно обрані депутатами місцевих рад — рішення відповідної ради щодо дострокового припинення повноважень обраного депутата місцевої ради;, а для обраних на посаду сільського, селищного, міського голови — копію поданої ним заяви до ради про складання своїх повноважень1 та інші.
На сьогоднішній час гостро постає питання щодо вдосконалення законодавчого регулювання правового статусу депутата та організація його роботи і приведення їх у відповідність з реаліями сучасного життя.
Порядок дiяльностi народного депутата України у Верховнiй Радi та її органах визначається Конституцiєю України, Законом України про статус народного депутата України, Законом України про постiйнi комiсiї Верховної Ради України, Регламентом та iншими законами України.
Депутатам пiсля визнання Верховною Радою їх повноважень виданi окружною виборчою комiсiєю посвiдчення про обрання депутатом замiнюються на посвiдчення народного депутата України; депутату видається також нагрудний знак "Народний депутат України".
Народний депутат України працює у Верховнiй Радi на постiйнiй основi. Вiн зобов'язаний протягом мiсяця пiсля визнання Верховною Радою його повноважень залишити попереднє мiсце роботи i передати трудову книжку з записом про це до Секретарiату Верховної Ради.
Депутат забезпечується персональним мiсцем в залi засiдань Верховної Ради.
Дiяльнiсть депутата пiд час сесiйного перiоду включає: 1) участь у засiданнях Верховної Ради; 2) участь у засiданнях комiсiй Верховної Ради, їх пiдкомiсiй та робочих чи пiдготовчих груп; 3) участь у засiданнях Президiї Верховної Ради; 4) виконання доручень Верховної Ради та її органiв; 5) роботу над законопроектами, документами Верховної Ради та виконання iнших депутатських повноважень у складi депутатських груп (фракцiй) чи iндивiдуально; 6) роботу у виборчих округах.1
Робочi днi поза сесiйним часом i часом вiдпустки депутати використовують за своїм розсудом для пiдвищення своєї квалiфiкацiї, обмiну досвiдом, роботи у виборчому окрузi та для iншої дiяльностi, пов'язаної з виконанням депутатських повноважень.
Участь у засiданнях Верховної Ради та її органiв, виконання доручень Верховної Ради та її органiв є пiдставою для вiдкладення депутатом усiх iнших службових справ.
Рiшення про вiдрядження депутата (за його згодою) для виконання депутатських повноважень та доручень Верховної Ради та її органiв приймають: Верховна Рада України; Президiя Верховної Ради; комiсiя Верховної Ради, до складу якої обрано депутата; Голова Верховної Ради, а в разi його вiдсутностi - заступники Голови Верховної Ради. Цi ж органи i посадовi особи формулюють завдання на вiдрядження депутата.
Депутат зобов'язаний зареєструватися i бути присутнiм на засiданнях Верховної Ради та її органiв, до яких його обрано. Депутат не має права не брати участь в голосуваннi, в тому числi й таємному.
Депутат не бере участь в голосуваннi, якщо Верховна Рада приймає окреме рiшення щодо нього персонально.
Вiдсутнiсть депутата на засiданнях Верховної Ради та її органiв, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
Пiдставою для вiдсутностi депутата на засiданнях Верховної Ради чи її органiв, якi проводяться згiдно з розкладом засiдань, є виконання депутатом у цей же час доручень Верховної Ради або її органiв, якщо про такi доручення ними було прийнято вiдповiднi рiшення. Про вiдсутнiсть депутата з зазначених пiдстав Голову Верховної Ради повiдомляє секретар вiдповiдного органу Верховної Ради.
За звичайних умов поважною причиною для вiдсутностi депутата є його тимчасове увiльнення вiд роботи у зв'язку з хворобою чи доглядом за дитиною, його одруженням, народженням дитини, трауром, документально пiдтвердженими транспортними перешкодами, а також роботою у виборчому окрузi у зв'язку з вiдкликанням його виборцями згiдно з законом. Поважними причинами для вiдсутностi депутата є й iншi обставини, коли згiдно з законодавством наймодавець зобов'язаний надати працiвнику тимчасову вiдпустку.
Депутат, який не може взяти участь в одному чи кiлькох наступних засiданнях, повинен письмово, з зазначенням причин, повiдомити завчасно про це Голову Верховної Ради через Секретарiат Верховної Ради, а про неможливiсть взяти участь у засiданнi комiсiї - голову цiєї комiсiї в такому ж порядку. В разi невиконання депутатом цiєї вимоги вiн дає письмовi пояснення з цього приводу комiсiї, до компетенцiї якої входять питання депутатської етики.
За днi вiдсутностi без поважних причин на засiданнях Верховної Ради чи її органiв депутату не провадяться виплати, пов'язанi з виконанням депутатських обов'язкiв.
Данi про вiдсутнiсть депутатiв на засiданнях Верховної Ради та її органiв без поважних та з невiдомих причин щомiсячно передаються Секретарiатом Верховної Ради до комiсiї, до компетенцiї якої входять питання депутатської етики.
Народний депутат України є членом Верховної Ради України і тому зміст його повноважень походить від повноважень Верховної Ради. Народні депутати повинні мати такі і стільки прав та обов'язків, щоб Верховна Рада могла бути органом законодавчої влади й виконувати інші свої повноваження.1
Закон України « Про статус народного депутата України виділяє три групи прав і обов'язків депутата:
— права й обов'язки народного депутата у Верховній Раді та її органах;
— права й обов'язки народного депутата у виборчому окрузі та за його межами;
— права народних депутатів, що гарантують здійснення їх депутатських повноважень, і обов'язки посадових осіб щодо їх реалізації (основні гарантії депутатської діяльності).
Повноваження народних депутатів конкретизуються в Регламенті Верховної Ради України, Законі про постійні комісії Верховної Ради України, в Положенні про помічника-консультанта народного депутата України, Положенні про консультанта депутатської групи (фракції) Верховної Ради України тощо.
На сукупність прав народних депутатів впливають і їх обов'язки, перелік яких закріплений чинними законами. Так, народний депутат зобов'язаний:
- бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;
- виконувати їх доручення й інформувати про виконання цих доручень;
- додержуватися Регламенту Верховної Ради України та інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради та й органів;
- брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів.1
Пленарні засідання Верховної Ради, комітетів, комісій є ефективними, якщо депутати не тільки присутні на них, але й беруть активну участь у роботі, а саме: подають пропозиції щодо порядку денного, процедур обговорення питань, виступають у обговоренні питань, проектів актів Верховної Ради, її органів, голосують тощо. У разі неможливості прибути на пленарне засідання депутат повинен завчасно повідомити про це з зазначенням причин Секретаріат Верховної Ради, голову комітету, комісії.