У їдальні і на кухні прокурор з’ясовує, чи додержуються вимоги законодавства щодо харчування засуджених. Зокрема чи проводяться аналіз їжі на визначення калорійності. Чи перевіряється її якість працівниками медсанчастини. Різноманітність харчування, технологія приготування страв, дотримання санітарного стану. Додержання при приготуванні страв затвердженого меню-розкладки.
У крамниці прокурор з’ясовує, чи дотримується необхідний асортимент продуктів харчування, терміни придатності та наявність сертифікатів якості і предметів першої потреби, канцелярських приладів, розпорядком роботи крамниці, чи створені безпечні умови роботи продавців. Також цікавиться чи не перевищують ціни рівня, встановленого для даної місцевості.
У медчастині перевіряє облік та обґрунтованість поміщення до стаціонару хворих. Тривалість лікування, своєчасність призначення консультацій фахівців. Порядок обліку зберігання та списання медпрепаратів, в тому числі які належать до групи наркотичних. Ведення медичної документації. В аптеці перевіряє наявність медичних препаратів, їх термін придатності, умови зберігання та порядок видачі. Як здійснюється облік ліків переданих засудженим родичами, їх використання.
По особових справах засуджених прокурор перевіряє підстави для відбування покарання у вигляді позбавлення та обмеження волі. Такими підставами є вирок суду, який набув чинності, або ухвала суду про скасування випробування (іспитового строку), а також рішення про зміну умов тримання засуджених до позбавлення волі у порядку ст.100 КВК України.
Вид виправної колонії кожному засудженому визначається Регіональною комісією управління ДДУПВП відповідно до ст.18 КВК України, Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі. Визначаючи засудженому вид колонії та рівень безпеки комісія також керується вимогами ст.12 КК України щодо тяжкості злочинів. Перевіряючи особові справи, прокурор з’ясовує обґрунтованість визначеного засудженому рівня безпеки колонії.
При перевірці особових справ осіб, звільнених з виправних колоній, прокурор звертає увагу на законність і обґрунтованість їх звільнення шляхом проведення звірки вироку (ухвали) суду та інших документів з даними про підстави звільнення. Перевіряє законність переміщення засуджених із однієї колонії до іншої, з урахуванням вимог ст. 93 КВК України, щодо відбування всього строку покарання в одній колонії. Необхідно ознайомитись із статистичними даними про переведення засуджених, з’ясувати, чи були для цього законні підстави (хвороба, виробнича необхідність, конфліктні ситуації, інші виняткові обставини, які перешкоджали б засудженому відбувати весь строк покарання в даній виправній колонії).
Перевіряючи стан додержання режиму у виправних центрах, виправних і виховних колоніях особливу увагу слід звернути на забезпечення ізоляції засуджених, постійного нагляду за ними, виконання покладених на них обов’язків, роздільне тримання різних категорій засуджених.
Вивчити, як виробничий персонал виправних колоній (майстри, начальники цехів тощо) забезпечує виконання вимог режиму на виробництві. Факти допущених цими особами порушень можна встановити із документів оперативного підрозділу, по записах у журналі чергового помічника начальника колонії. Аналіз дисциплінарної практики стосовно персоналу дозволить зробити висновок про реагування адміністрації установи на вчинені ними порушення.
При цьому особлива увага звертається на наступні моменти:
- чи вживаються адміністрацією виправних колоній заходи щодо вилучення заборонених предметів;
- чи вивчаються умови, які сприяють виготовленню, а також проникненню таких предметів в охоронювані зони, чи вживаються заходи щодо перекриття шляхів надходження та покарання винних в цьому осіб. У зв’язку з цим необхідно вивчити плани, акти оглядів та обшуків житлових і промислових зон, обшуків засуджених, порівняти ці дані з накладеними на них стягненнями.
При наявності фактів втеч із колонії та інших надзвичайних подій, слід ознайомитися з матеріалами службових перевірок і кримінальних справ, для того щоб більш детально вивчити характер подій, причини і умови, які їм сприяли. Доцільно порівняти число злочинів, що зареєстровані у відділі нагляду і безпеки, з даними про злочини в оперативному відділі установи та в книзі обліку злочинів і подій (КОЗП). Порівняння дозволить з’ясувати повноту реєстрації цих подій.
Слід також ретельно ознайомитись із даними про заподіяні травми у медчастині, вивчити матеріали перевірок з цих питань. Крім цього, слід вивчити дисциплінарну практику пов’язану з порушенням режиму, причини та умови, повноту та законність заходів, що вживаються до правопорушників.
Особливу увагу слід приділяти перевірці законності надання засудженим права короткочасних виїздів за межі виправних колоній.
Такі виїзди, як це передбачено ст.ст. 59, 111 КВК України, можуть бути дозволені засудженим, які тримаються лише у виправних центрах, в колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях для неповнолітніх. Строк виїзду не повинен бути більше 7 діб, без урахування часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше 3 діб). Короткочасні виїзди дозволені лише за чітко визначеними в законі обставинами: смерть або важка хвороба близького родича, яка загрожує його життю; стихійного лиха, яке завдало значних матеріальних збитків засудженому або його сім’ї, а засудженим до обмеження волі також з інших поважних причин, визначених частиною 2 ст.59 КВК України.
Дозвіл на короткочасний виїзд надається начальником установи з урахуванням характеристики і поведінки засудженого. Час перебування засудженого до позбавлення волі поза колонією у цьому випадку зараховується до строку відбування покарання. Прокурор перевіряє матеріали, на підставі яких видано дозвіл на короткочасний виїзд засудженого, з’ясовує, чи додержаний порядок видачі дозволу на виїзд і чи своєчасно засуджені повернулися до колонії, якщо несвоєчасно, то чи встановлювалися причини цього і які вжиті заходи до винних.
Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях може бути дозволений короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше 10 діб без урахування часу перебування у дорозі(не більш 3 діб).
При перевірці додержання законів про надання засудженим побачень з родичами та іншими особами (ст.ст.59,108,110,112 КВК України) необхідно з’ясувати: чи надано побачення засудженим з дозволу начальника колонії, чи його заступника; чи дотримуються передбачені законом вимоги щодо їх кількості, тривалості та кола осіб, яким було дозволено побачення. Для цього необхідно вивчити картки обліку побачень, які зберігаються в сейфі і обліковуються як бланки суворої звітності, а вміст посилок і бандеролей у спеціальній книзі (там же враховується видача посилок, передач і бандеролей). Порівняти отримані дані з наказами про покарання засуджених, обліком тих, що тримаються в ДІЗО, приміщеннях камерного типу, одиночних камерах.
Аналогічним чином перевіряється законність надання дозволу на одержання посилок, передач і бандеролей. При перевірках видачі посилок, передач слід звертати увагу на періодичність надходжень, наявність стягнень у вигляді поміщень до ДІЗО, приміщення камерного типу, карцеру, одиночних камер осіб, яким надійшли посилки, передачі. Слід звернути увагу на те, як часто і наскільки обґрунтовано використовує адміністрація право заохочення і чи не має надмірності при наданні побачень, одержанні посилок, передач, додержання вимог щодо ваги передач.
Перевіряючи додержання умов і порядку надання побачень з родичами та іншими особами, з’ясовує додержання вимог ст.110 КВК України. При обході кімнат для проведення короткострокових і тривалих побачень також з’ясовує технічну можливість надання телефонних розмов, наявність міжміського телефонного зв’язку, забезпеченість цих приміщень необхідним інвентарем. Законність надання побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права слід перевіряти за матеріалами особової справи засудженого, а також їх порівняння з журналами реєстрації перепусток в охоронювану зону установи.
При перевірці законності надання засудженим права купувати в крамниці продукти харчування і предмети першої необхідності прокурор з’ясовує такі питання:
- чи додержуються вимоги закону щодо встановленої суми грошей, яку дозволено витрачати;
- чи зараховуються на особові рахунки засуджених гроші, які надходять за переказами, чи відповідає закону порядок їх використання (слід пам’ятати, що відповідно до ст.108 КВК України засудженим дозволяється купувати продукти харчування і предмети першої потреби лише на гроші, зароблені в місцях позбавлення волі. Непрацездатним засудженим, вагітним жінкам, матерям-годувальницям, неповнолітнім та засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється використовувати також гроші, які вони отримали за переказами);
- чи забезпечений повний облік додаткових пільг у частині використання грошей;
- чи не допускається продаж продуктів і товарів у період, коли він не повинен проводитись, додержання встановлених у регіоні цін на такі ж товари та продукти.
З метою виявлення цих порушень необхідно ознайомитися з документами про продаж продуктів і товарів, які є як у продавця, так і в бухгалтерії. Порівнявши дані журналу обліку осіб, які поміщені в ДІЗО, приміщення камерного типу та одиночні камери, з картками відпуску продуктів, можна встановити, чи не допускається продаж продуктів харчування та предметів першої необхідності цим особам.