Особливу увагу на підприємстві потрібно приділяти категоріям справ, що викликають найбільше занепокоєння. Вивчивши і узагальнивши претензійну та арбітражну практику за окремими категоріями справ або підбивши підсумки цієї роботи за певний період, юридична служба подає матеріали з відповідними висновками і пропозиціями керівництву підприємства.
Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівних працівників підприємства. При цьому роботу з підготовки цих матеріалів слід виконувати разом із співробітниками відповідних служб та структурних підрозділів з метою поглибленого вивчення причин спорів.
Але в багатьох випадках законні претензії контрагентами не задовольняються (відхиляються повністю чи частково або у встановлений строк відповідь на претензію не надходить). Тоді починається основна стадія розгляду господарського спору — подання і розгляд позовної заяви до арбітражного суду.
Підвідомчість справ арбітражним судам, розподіл господарських спорів за підсудністю між арбітражними судами різних ланок, порядок розгляду і розв'язання справ визначаються Законом України "Про арбітражний суд" [4] і Арбітражним процесуальним кодексом України [З].
Арбітражним судам підвідомчі такі справи:
• у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, а також з інших підстав; у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов, про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги, якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін, а також інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесене до відання інших органів;
• про банкрутство;
• за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, які згідно із законодавчими актами належать до їх компетенції.
Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі, її підписують керівник підприємства, інша особа, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурор або його заступник, громадянин-суб'єкт підприємницької діяльності або його представник.
Позовна заява повинна містити:
• найменування арбітражного суду, до якого подається заява;
• найменування сторін, їх поштові адреси;
• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
• ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, і суму договору (у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів);
• зміст позовних вимог; якщо позов до кількох відповідачів — зміст позовних вимог до кожного;
• виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; докази, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; акт законодавства, на підставі якого подається позов;
• відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
• вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарського спору з кожним із відповідачів;
• відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
• сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
• обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими документами.
Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, в яких беруть участь одні й ті самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Відповідач зобов'язаний не пізніше трьох днів з дня одержання ухвали про порушення справи надіслати:
• арбітражному суду — відповідь на позовну заяву і документи, що підтверджують заперечення проти позову;
• позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в арбітражному процесі, — копію відповіді.
Відповідач так само має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути пов'язаний з первісним.
Звернення до арбітражного суду з позовною заявою підбиває підсумки великої попередньої роботи структурних підрозділів і юрисконсультів.
Задоволення обгрунтованих претензій і позовів і, навпаки, вмотивоване відхилення їх свідчить не тільки про рівень претензійно-позовної роботи, а й про професійну підготовленість юрисконсультів, їхнє вміння правовими засобами забезпечити захист прав і законних інтересів не тільки підприємств, а й держави і суспільства в цілому.
Список використаної літератури
1. Цивільний кодекс України // Право України. — 1993. — № 11-12.
2. Цивільчо-процесушіьчий кодекс України // Право України. — 1993. — № 11-12.
3. Арбітражний процесуальний кодекс України // ВВР України. — 1992. — № 6. — Ст. 56.
4. Закон України "Про арбітражний суд" // ВВР УРСР. — 1991. — № 36. — Ст. 469.
5. Бойко М. Д., Співак В. М., Хазін М. А. Цивільно-правові документи. — К.: Наук. думка,1999.
6. Щербина В. С. Господарське право України. — К.: Атіка, 1999.