Все більше представників влади, зіштовхуючись із різними проблемами та відчувають роль бібліотек у подоланні інформаційних бар'єрів. Бібліотеки, що перейшли в безпосереднє обслуговування органів місцевого самоврядування, у свою чергу зацікавлені в тісному співробітництві з ними. Працівники різних секторів виступають з оглядами нової літератури у відділах адміністрації, організують відкриті перегляди літератури на сесіях депутатів.
Отже, ДІС-адміністраторів всіх рівнів дозволяє говорити про те, що їх робота конкретно пов’язана із інформаційним забезпеченням. Це дозволяє зробити висновок про високий рівень культури в обслуговуванні спеціалістів-адміністраторів. Разом з тим, співробітництво із бібліотекою органів місцевого самоврядування дозволяє інформувати широке коло споживачів, які потребують конкретної, обґрунтованої та об'єктивної інформації під проблемну ситуацію, яка склалася.
7. Проблеми інформаційного забезпечення вчених у централізованій бібліотечній системі Російської академії наук (РАН).
Для інформаційного обслуговування вчених Російської академії наук (РАН) електронною інформацією в структурі Бібліотеки по природничих науках організовані обчислювальний центр і науково-дослідний відділ для розробки і впровадження комп'ютерних технологій у бібліотечно-інформаційну діяльність. Процеси комплектування й обробки літератури практично цілком переведені на комп'ютерну основу. Функціонує центр інформаційного обслуговування при відділі автоматизації і системних досліджень.
Бібліотеки Академії наук створювалися і розвивалися як невід'ємна частина вітчизняної фундаментальної науки, обов'язкова підсистема в наукових установах, тому принципи організації бібліотечної мережі (БМ) і головні етапи її розвитку завжди визначалися потребами РАН. Бібліотечна мережа РАН поєднує 216 бібліотек із сукупним фондом більш 12 млн. од. і обслуговує 300 підрозділів РАН. Система інформаційно-бібліотечного обслуговування вчених Академії заснована на єдиному фонді ЦБС РАН. Роль РАН як центра інформаційно-бібліотечного забезпечення системи полягає в координації її інформаційних ресурсів (ІР), розкритті власних фондів і представленні вченим зарубіжної інформації на рівні світових інформаційних центрів. У цілому бібліотеки мережі досить автономні у своїй діяльності й орієнтуються в першу чергу на інтереси науково-дослідної освіти, що обслуговується. Регіональний принцип організації БМ повторює структуру РАН. Ті з них, що входять у систему РАН, виконують свої функції по інформаційному забезпеченню вчених або в структурі однієї з підсистем РАН, або (територіально вилучені бібліотеки) — працюючи самостійно. У рамках ЦБС РАН зусилля ЦБ спрямовані на забезпечення інформацією наукових досліджень, проведених РАН, що обслуговуються бібліотеками її системи: інформування по комплексній тематиці досліджень.
Інформаційне обслуговування наукових колективів академічних закладів електронною інформацією в ЦБС РАН почато з кінця 70-х років. Незабаром після створення Бібліотеки в її структурі виникли обчислювальний центр і науково-дослідний відділ для розробки і введення комп'ютерних технологій у бібліотечно-інформаційоні процеси. У цей період була розроблена і впроваджена в промислову експлуатацію двоконтурна система ДІС на основі сигнальної інформації ВИНИТИ, розповсюджуваної на магнітних стрічках. У першому контурі системи абонентам представлялася вторинна інформація, у другому — першоджерела з фондів ЦБС. У системі були відпрацьовані максимально зручні для абонентів форми представлення інформації, автоматизовані і процеси її розподілу, а також обробки зворотнього зв'язку і замовлення першоджерел. При розробці системи були використані всі можливості ієрархічної побудови ЦБС РАН і її тісний зв'язок з академічними інститутами. Успішно розроблялися способи організації ретроспективного інформаційного забезпечення. У результаті як переважаючий напрямок було обрано використання БД «Science Citation Index» на компакт-дисках. РАН почала роботу в даній БД однією з перших у СРСР — в 1986 р. Ця база і зараз широко застосовується в Бібліотеці
Розвиток нових ІТ, з одного боку, і удосконалювання комп'ютерної техніки і доступність засобів телекомунікацій з високою пропускною здатністю, з іншого, за останні 5 — 6 років забезпечили спектр нових способів інформаційно-бібліотечного обслуговування. РАН пройшла кілька стадій у створенні і використанні електронної інформації в ДІС.
До «Електронної бібліотеки» РАН підключені 87 бібліотек системи з різних регіонів Росії. Поряд з ресурсами виділеного доступу (через Internet) Бібліотека надає своїм користувачам доступ до БД на CD-ROM, що також значно розширює коло джерел інформації. Інформаційну базу електронного фонду вторинної інформації складають БД: «Science Citation Index» на компакт-дисках і «Current Contents», одержувану через Internet у режимі FTP і оброблювану в локальному режимі, ряд БД, що входять до складу «Електронної бібліотеки РАН», а також масиви вторинної інформації, вільно доступної в Internet.
Визначилися три основних напрямки роботи з ЕР через Internet:
1. Надання можливостей цієї мережі читачам, що прийшли в бібліотеку (центральну чи одну з мережевих).
2. Розкриття для всіх користувачів Internet фондів і можливостей Бібліотеки.
3. Використання можливостей мережі в технологічних процесах Бібліотеки (ДІС, комплектування, система зворотного зв’язку).
З досвіду роботи класу Internet випливає, що для читачів (а це, переважно, учені РАН) одним з найбільш популярних ресурсів є доступ до повних текстів наукових журналів. Фінансові умови комплектування не дозволяють РАН придбати велику частину цікавих для її читачів видань навіть у єдиному екземплярі, не говорячи вже про бібліотеки наукових центрів та інститутів, тому використання електронних версій видань розширює діапазон інформаційного забезпечення вчених.
Значний інтерес для користувачів класу Internet представляє реферативно-біб-ліографічна інформація. Проведений РАН навесні 1999 р. пробний доступ по роботі з Internet-версією БД «Science Citation Index» — «Web of Science» показав її переваги (велика оперативність, а також можливість роботи з даними з глибоким хронологічним охопленням — до 1973 р., а також одночасна робота великого числа користувачів, система зворотного зв’язку on-line багатьох користувачів одночасно). По інформуванню фахівців, дана база унікальна і дозволяє підвищити рівень інформаційної забезпеченості фахівців РАН.
У ДІС РАН широко використовуються Internet-каталоги ведучих бібліотек Росії і світу. До цього ресурсу постійно звертаються вчені практично всіх країн СНД, завдяки швидкому пошуку необхідної літератури. ДІ вчених РАН виявляє й відсилає БО літератури через описану вище електронну систему інформування споживачів. Разом з тим, завдяки тієї ж системи споживач має можливість відразу скористатися повнотекстовою БД (якщо документ знаходиться в системі електронної бібліотеки РАН) або ж визначити місцезнаходження документів в інших інформаційних установах. Завдяки такій налагодженній системі ДІС в електронній бібліотеці РАН є не тільки зручним у використанні, але й дуже ефективним та оперативним. Система зворотнього зв’язку в ДІС, за допомогою мереженої бібліотечної системи зоорганізувати теж значно простіше ніж в традиційному варіанті.
Гнучке сполучення традиційних і електронних ІР дозволяє РАН підтримувати належний рівень інформаційного забезпечення науковців у складних сучасних умовах.
Внаслідок всього вищенаведеного можна зробити висновок, що реалії сучасного суспільства висувають необхідність розробки теоретичних основ і механізмів формування професійної етики і майстерності.
Протиріччя між завданнями, які стоять перед суспільством і кожною людиною, з одного боку, і рівнем готовності (чи неготовності) фахівців до їхнього рішення — з іншого, дозволяють зробити висновок про своєрідний дефіцит компетентності, що виявляється в різних формах. У фахівців з великим стажем і досвідом роботи — це часто відсутність готовності й уміння працювати в нових умовах,щовиражається в такому феномені, як “бар'єр до інновацій”. У молодих працівників — це низький рівень компетентності, професійних умінь і навичок, відсутність сформованих позитивних умінь для праці. Названі протиріччя по-різному виявляються у вже сформовану і давню традиційну проблему, яку мають всі без виключення організації: брак необхідної інформації для професійної діяльності. Вирішити дану проблему здатний вид інформаційного обслуговування: диференційоване інформування споживачів інформації.
Диференційоване інформування споживачів — це вид інформаційного обслуговування, який направлений на задоволення постійнодіючих інформаційних потреб спеціалістів та науковців для ефективного здійснення їх професійної діяльності. Система диференційованого інформування споживачів інформації тісно пов’язана із диференціацією самих споживачів. Власне, саме ДІС визначається групами СІ.
До диференціації СІ існує багато підходів, та найчастіше розрізнення при формуванні системи ДІС відбувається в залежності від сфери професійної діяльності СІ та інших соціально-демографічних особливостей конкретних груп споживачів, а саме: посадовий статус, демографічний, індивідуальний та ін.
За цими критеріями стратифікуються наступні великі групи СІ:
1. Керівники всіх рівнів.
2. Спеціалісти різних сфер народного господарства, науки, культури, спеціалісти технічного та гуманітарного профілю.
2.1 За характером праці: науковці, виробники-практики (інженери, винахідники, раціоналізатори), педагоги та ін.