3. Робітники та працівники сфери народного господарства (колгоспники, фермери, агрономи).
4. Викладачі, лектори, пропагандисти знань.
В результаті аналізу інформаційного забезпечення даних груп споживачів інформації постає той факт, що ДІС різних професійних груп є неоднозначним та вимагає індивідуальних прийомів роботи. Крім того, при ДІС постає першочергове завдання: вивчення інформаційних потреб спеціалістів, відображення та надання об’єктивної інформації під проблему, високих професійних вмінь та навичок інформаційного працівника та узагальненні знання ним тої галузі, яку він інформує.
B процесі роботи стало зрозуміло, що під час ДІС ефективно можна використовувати мережеві технології та принципи електронних бібліотек (на прикладі РАН та інформування науковців). Усвідомлення необхідності прискорення розвитку незалежної України та її визнання світовим загалом як повноправного суб'єкта міжнародного співробітництва, запорукою якого мають стати високі досягнення певного рівня у виробничих і новітніх технологіях, спонукає до залучення в нашу державну систему інформаційного обслуговування, інформаційних та авангардних продуктів інтелектуальної власності. Це відкриє доступ вітчизняним ученим, інженерам, раціоналізаторам та винахідникам до новітніх науково-технічних і технологічних досягнень світової інтелектуальної еліти, а також надасть можливість узагальнити й найефективніше використати інтелектуальні ресурси держави.
Ефективне ДІС надасть споживачам можливість використовувати ресурси науково-технічної, економічної і патентної інформації, а це, в свою чергу— одна з обов'язкових умов виходу з економічної кризи за рахунок науково-технічного потенціалу нашої держави. Активне використання патентно-інформаційних ресурсів вищезгаданих мереж та БД органів НТІ та фондів бібліотек, володіння повною й достовірною інформацією дасть змогу українським виробникам, насамперед вітчизняної наукомісткої продукції, опанувати світовий ринок і сприятиме становленню в Україні ринку інтелектуальної власності; створення і використання ефективної системи ДІС, дозволить перевести процес міжнародного обміну інформацією в галузі промислової власності, новітніх технологій та рості професійного рівня вітчизняних фахівців на більш якісний рівень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Автоматизация информационного сопровождения целевых комплексных научно-технических программ / А.Н.Курбатов. - М., 1985. - 55с.
2. Амлинский Л.З. Взаимодействие органов НТИ и специальных библиотек в информационном обеспечении целевых комплексных прохрапи. - Киев: О-во "Знание" УССР, 1984. – 127 c.
3. Борисова Р.А.. Грабченко А.М. Организация информационного обеспечения целевых комплексных научно-технических программ на базе единого республиканского Съезда // НТИ. Сер. I, Орг. и.методика информ. работы. - 1983. – 87 с.
4. Васильєв О. Нові форми інформаційного обслуговування — бібліотекам. // Вісник книжкової палати України. — № 9, 1999. — С.20 – 21.
5. Галуга М.В. Особенности информирования учителей. // Библиография. — №5, 1996. — С. 12 – 16.
6. Гончаренко Н. Справочное бюро администрации. // Библиотека, №8, 2001. — С. 26 – 27.
7. Воронова Л. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності банківської системи України. // Вісник НБУ. — №12, 1998. — С. 45 – 49.
8. Захаров А., Козлова Е. Проблемы информациооного обслуживания ученых в централизованой библиотечно системе РАН. // Бібліотечний вісник. — №5, 2001. — С.2 – 5.
9. Мельник Л. Бібліотечне обслуговування сьогодні: тенденції і проблеми. // Вісник книжкової палати України. — № 9, 1999. — С.4 – 6.
10. Мельник Л. Диференційоване інформування споживачів в органах НТІ. // НТБ. — № 6, 1997. — С. 17 – 21.
11. Жулід Т. Інформаційне забезпечення фахівців медичної галузі шляхом створення проблемно-орієнтованих АІС.// Вісник книжкової палати України. — № 6, 1999. — С.21 – 23.
12. Хайцева Л. Информационная служба готова выполнить любой запрос. // Библиотека. — № 5, 1997. — С. 5 – 8.
13. Шкарбан І.Д. Шляхи інформаційної забезпеченості підприємств АПК. // Вісник аграрної науки. — №2, 1997. — С. 77 – 78.