Також цікавим є той факт, що Світовий Банк розглядав Україну, як одну з 7 найбільш перспективних аграрних країн. (Ці країни, за задумом, мали б забезпечити нестачу продуктів харчування для бідних країна світу). Для цього СБ планував виділяти 1 млрд $ щорічно. Звичайно, це б відбулося при виконанні Україною деяких вимог СБ, але ці вимоги спрямовані на піднесення АПК України. Україна цих вимог поки що не виконує. Хоча, на мою думку, при вірно обраній політиці розвитку і при потужній міжнародній підтримці Україна на світовому ринку СГ продуктів могла б стати досить конкурентноспроможною.
З нещодавним прийняттям Земельного кодексу в України з’явилась можливість залучення додаткових інвестицій в АПК. Це може бути здійснене, коли в Україні буде збудована система іпотечного кредитування, яка відповідає міжнародним стандартам. Практика іпотеки використовується в багатьох країнах. Іпотечне кредитування – це можливість отримувати довготермінові кредити з низькою відсотковою ставкою під заставу землі. Саме таке кредитування допомогло багатьом країнам підняти свою економіку.
Держава повинна створювати сприятливі умови для ведення бізнесу, а не вмішуватись і регулювати його. До цього часу політика держави показувала, що:
1) існує нерозуміння державою деяких ключових питань функціонування ринку зерна, або
2) держава відстоює чиїсь корисні інтереси за рахунок занепаду галузі.
Наступною умовою розвитку є розвиток інфраструктури збуту.
Необхідною умовою розвитку також є впровадження новітніх технологій. Одним з елементів введення є створення системи лізингу. Такими схемами купівлі обладнання і техніки користуються в усьому світі, і вони є досить вигідними.
Корисним для економіки було б впровадження нормального функціонування товарних бірж в Україні з використанням форвардних і ф’ючерсних контрактів.
В Україні назріла необхідність розробити та впровадити ринково-орієнтовані моделі післяколгоспного розвитку.
В Українській економіці є значний потенціал як в виробництві зерна, хлібопродуктів, кормів, так і взагалі в аграрному секторі. Але щоб розкрити цей потенціал, потрібно створити: законодавчо-нормативну базу, яка відповідає міжнародним стандартам; інституції, які б забезпечували конкурентноздатність в ринковому середовищі; механізм впровадження новітніх технологій та інвестицій.
Основні напрямки експорту українського зерна – Північна Африка, Близький Схід та СНД. При проведенні тих заходів, які були рекомендовані вище, Україна зможе утримувати ці ринки. Також Україна зможе успішно конкурувати на внутрішньому ринку зерна, хлібопродуктів та кормів.
Використана література
1. Політика та розвиток сільського господарства в Україні / за ред.Штефана фон Крамона-Таубаделя, Сергія Зорі, Людвіга Штріве. – К.: Альфа-Принт, 2001. – 312 с.
2. www.AgriUkraine.Com, Ринок зернових та олійних 5-9 листопада
3. www.AgriUkraine.Com, Експорт зерна активізується на початку нового року
4. www.AgriUkraine.Com, Менше, але краще, 20 листопада 2001 року
5. www.AgriUkraine.Com, Природні обмеження експорту
6. www.AgriUkraine.Com, Об’єми зерна, що йде через біржі, збільшилося в 14 разів
7. www.AgriUkraine.Com, “Аграрна реформа в Україні: здобутки і прорахунки”
8. www.CountryWatch.com, Ukraine, Agriculture
9. www.agriukraine.com, Заставні ціни по-українськи, 23 травня 2001 року
10.www.minagro.kiev.ua, (Міністерство аграрної політики України), Зерновий ринок України: поточна кон’юнктура і прогноз
11.www.minagro.kiev.ua, Ринковий звіт по кормах: Поточний стан та прогноз ринку в Україні на 1999/2000 маркетинговий рік
12.www.minagro.kiev.ua, Михайло Гладій, Реформи на селі були неминучими
13.www.minagro.kiev.ua, Зерновий ринок України: поточна кон’юнктура і прогноз дій
14. Економіка України, №10/98, Невикористані резерви збільшення виробництва зерна і зниження його трудомісткості
АЗАСТАВНІ ЦІНИ ПО-УКРАЇНСЬКИ
СТАВНІ ЦІНИ ПО-УКРАЇНСЬКИ