Потовi залози (glandulaesudoriferae) за будовою простi трубчастi,а за типом секрецii апокриннi та екриннi. Цi утвори знаходяться майже на всiх дiлянках шкiри, за винятком промiжноi частини губ, головки статевого члена та його передньоi шкiрочки. Найбiльша частина iх розмiщуеться у шкiрi пальцiв, долонь, пiдошов та пахвових складок.
Потова залоза складаеться з кiнцевоi частини та довгоi потовоi протоки, яка проходить крiзь шари власне шкiри та епiдермiс i вiдриваеться на його поверхнi потовою парою.
Екриннi залози в основному розмiщуються в шкiрi долонь та пiдошов, а iхнiй секрет на 99% складаеться з води i тому майже не мае запаху. Апокриннi залози вiдрiзняються вiд попереднiх бiльш широкими кiнцевими вiддiлами, завжди знаходяться поряд з волосиною i тому розмiщуються по всiй шкiрi. Iхнiй секрет бiльш концентрований i мае специфiчний запах.
Сальнi залози (glandulaesebaceae) за будовою – простi альвеолярнi, а за типом секрецii – голокриннi. Вони знаходяться на всiх дiлянках шкiри, за винятком долонь i пiдошов. Найбiльша кiлькiсть цих утворiв розмiщуеться у шкiрi голови та верхньоi частини спини. За добу сальнi залози видiляють близько 20г шкiрного сала, яке рiвномiрно вкривае поверхневi шари чого епiдермiсу i робить його непроникним для рiзних хiмiчних речовин та мiкроорганiзмiв. Сальнi залози подiляються на залози волоса i вiдокремленi сальнi залози. I тi, й iншi складаються з мiшечка та протоки. Розмiщуються вони, на вiдмiну вiд потових залоз, бiльш поверхнево (на межi мiж сосочковим та сiтчастим шарами). Мiшечок сальноi залози вiдносно широкий, а протока коротка i вiдкриваеться на шкiрi разом з волосиною.
Грудь (mamma) – парний орган, розмiщенi груди семетрично на переднiй стiнцi грудноi клiтки, на рiвнiIII-VI ребер. У жiнок мае форму правильноi пiвкулi рiзноi величини, у центрi якоi е грудний сосок (papillamammae). Навколо соска е пiгментований обiдок, або грудне кружальце (areolamammae). У товщi шкiри кружальця розмiщенi сальнi залози та непосмугованi м’зовi клiтини. У чоловiкiв грудь звичайно рудиментарна.
Бiльшу частину жiночоi грудi складае жирова тканина, яка оточуе функцiональну частину грудi – молочну залозу.
Молочна залоза (glandulamammaria) призначена для вигодовування жiнкою новонародженого i функцiонально пов’язана iз статевими органами. Маса залози у жiнки, що не родила, - 150 – 200 г, а у жiнки, яка годуе немовля, - 350 – 400 г.
Речовина молочноi залози складаеться з 15 – 20 радiально розмiщених часточок, вивiднi протоки яких (молочнi протоки) сходяться до грудного соска, утворюють розширення (молочнi пазухи) i вiдкриваються отворами на його вершинi.
Сполучна тканина утворюе капсулу молочноi залози i вiддае ii товщу перегородки, якi вiдокремлюють кожну з часточок.
Функцiя залози тiсно пов’язана з функцiею статевоi системи. Починаючи з 2-го мiсяця вагiтностi соски та груднi кружельця темнiшають. За рахунок росту сполучноi тканини i залозистоi частини груди збiльшуються. Далi збiльшення грудей вiдбуваеться за рахунок iнтенсивного розростання залозистоi тканини. З 4—5-го мiсяця вагiтностi залоза починае видiляти секрет – молозиво, а пiсля пологiв з’являеться груднее молоко. Пiсля припинення годування залоза переходить у недiяльний стан, об’ем та маса ii зменшуеться, а залозиста тканина атрофуеться.
Грудь забезпечують кров’ю гiлки III—VII заднiх i переднiх мiжреберних артерiй та внутрiшнiх грудних артерiй, а венозна кров вiдтiкае по однойменних венах. Лiмфа вiд грудей вiдтiкае в пахвовi, над- i пiдключичнi та пригрудиннi лiмфатичнi вузли.
Iннервацiя грудей вiдбуваеться за рахунок переднiх гiлок III – VI грудних нервiв та волокон гiлок грудного вiдрiзка симпатичного стовбура.
Список використаноi лiтератури:
1. “Анатомiя людини”. О.М. Очкуренко, О.В. Федотов.
2. “Анатомiя i фiзiологiя”. Г.А. Воробйов.
3. “Гiгiена”. Л.О. Кодумцева.