Смекни!
smekni.com

Міжнародний маркетинг 2 (стр. 2 из 3)


Сукупність елементів і факторів інонаціональної макроекономічної системи виступає, таким чином, як маркетингове середовище вітчизняного підприємства (фірми, компанії) - учасника зовнішньоекономічної діяльності.

Таблиця. 1.2 КОМПЛЕКС ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ

Чужа культура, інші мови, склад розуму, ділові традиції, стандарти Валютні проблеми Економічні і соціальні розходження
Різні економічні системи і ступені відкритості і закритості ринків Різні політичні і правові системи Різні умови і передумови використання виробів
Різні умови збуту Господарські різні інфраструктури реалізації продукції Різна обстановка з конкуренцією

Саме це середовище внаслідок присутніх у ній елементів також можуть розглядатися як неоднорідне явище, усередині якого маються різні складові - мікросередовище і макросередовище.

Внутрішнє середовище фірми, її зовнішнє мікро- і макроекономічне оточення на закордонних ринках, а також принципи і методика проведення международно-маркетинговой політики утворять тканину зовні економічної підприємницької діяльності, лежать в основі відповідної різноманітної практичної роботи.

Розглянемо проблеми міжнародного маркетингу, що виникають у практичній роботі фірм здійснюючих діяльність на зовнішньому ринку.

Крім названих вище особливостей, міжнародний маркетинг відрізняється високим ступенем комплексності (табл. 1.2).

Це вимагає глобального планування з урахуванням чужої культури, складу розуму, мови, стандартів і торговельних порядків. Співробітники, що працюють у правлінні фірми і за рубежем, повинні проходити постійне навчання, знайомлячи з цілями і вимогами закордонних партнерів на ринку.

Центральне місце займають валютні проблеми, що приходитися вирішувати фірмі, займаючись міжнародною торгівлею.

Для фірми, що орієнтується на експорт, валюта в остаточному підсумку визначає весь результат їхньої діяльності.

Проблемою є і хронічний торговий дефіцит багатьох країн, зокрема, що розвиваються. З цим зв'язаний фінансовий ризик тому що в тім чи іншому ступені неплатоспроможної може виявитися вся країна і можуть виникати проблеми перекладу валютного виторгу. Для таких країн рекомендується працювати на ринку, цілком усвідомлюючи існуючий ризик.

Міжнародні фірми зіштовхуються також з економічними і соціальними розходженнями, що існують у світі, особливо в країнах, що розвиваються.

Значні труднощі в експортній діяльності виникають унаслідок розходжень економічних систем і ступеня чи відкритості, відповідно, закритості ринків.

Існують також об'єднання, як Європейське економічне чи співтовариство Європейська асоціація вільної торгівлі, економічні угоди, що дають переваги деяким країнам, наприклад, шляхом звільнення від митних чи зборів безперешкодної видачі дозволів на імпорт. Сюди відносяться й огороджувальні мита, заборони на імпорт, регламентація платіжних операцій і інші протекціоністські міри.

Експортерам приходиться мати справа з різними політичними і правовими системами. Існують самі різні умови застосування виробів. Наприклад, необхідно враховувати різні кліматичні умови, ступінь кваліфікації користувачів, їхні робітники прийоми і звички. Необхідно враховувати і виконувати вимоги стандартів і інструкцій, а також вимоги, пропоновані до іспитів.

Часто отсутствует такий сектор послуг, як рекламні чи агентства розвиті засоби масової інформації.

Експортери зіштовхуються з незнайомими умовами збуту. Значні особливості мають канали збуту, наприклад, їхній традиційна многоступенчатость у Японії, де збут нерідко охоплює кілька рівнів оптової торгівлі. Також при виході з товаром на ринок часто зіштовхуються з різними економічними інфраструктурами, наприклад, з відсутністю мереж збуту. Такі деякі фактори, що визначають комплексність проблем міжнародного маркетингу.

Вони вимагають інформаційного забезпечення, гнучкості, диференціації, рішення кадрових питань і готовності фірм до ризику.

2. ВНУТРІШНІЙ І МІЖНАРОДНИЙ МАРКЕТИНГ:

ЗАГАЛЬНІ РИСИ І ВІДМІННОСТІ

На думку А. Олливье й А. Дайана, “маркетинг - це система заходів і сукупність технічних прийомів, що дозволяють підприємству завоювати, а згодом зберегти вигідну клієнтуру за допомогою постійного спостереження за ринком з метою надання впливу на його чи розвиток у гіршому випадку пристосування до нього”[1.c.480].

Процес реалізації маркетингу складається з 3 основних фаз:

- вивчення ринку за допомогою спостереження й аналізу

- попиту, конкуренції посередників, а також середовища - законодавчої технічної, економічної социокультурной;

- визначення, за допомогою політики продукту цін і установлення визначених зв'язків, такої комерційної пропозиції, що буде відповідати обраній меті і бажаному положенню на ринку;

- реалізація товарів і послуг завдяки проведенню рекламної і збутової політики.

Ця постійно поновлюваний ланцюг заходів є предметом планування, враховується при складанні бюджету і підлягає контролю з погляду обґрунтованості вжитих заходів.

Перераховані фундаментальні правила маркетингу цілком залишаються в силі для того щоб орієнтувати комерційний розвиток підприємства за кордоном і очевидно, що не може бути ефективного міжнародного маркетингу на тім підприємстві яке не буде їх дотримувати.

Основні форми і методи практичного застосування маркетингу на підприємствах характерні для всіх його моделей можуть, в однаковій мірі бути використані в маркетингу як усередині країни, так і на зовнішніх ринках. Незалежно від сфери діяльності і географічного охоплення ринків підприємства компанії використовують ті самі методи дослідження попиту, пропозиції діяльності конкурентів аналізу власної діяльності, будують производственно збутову діяльність на основі тих самих стратегічних альтернатив.

Разом з тим міжнародний маркетинг має ряд відмінних рис обумовлених специфікою ринків окремих країн тому кожен етап маркетингової діяльності на світовому ринку вимагає обліку не тільки социальноэкономических,психологічних, але і національно історичних особливостей попиту. Так, при аналізі закордонних ринків і їхніх сегментів значне місце займає проблем пристосування (адаптації) параметрів продукції до умов її споживання в тій чи іншій країні.

Також він має специфічні особливості й аналіз конкурентної боротьби. У деяких випадках прогнози конкурентів виявляються неточними з тієї причини що підприємство експортер недоценилосильные позиції місцевих фермерських господарств із погляду їхнього впливу на органи державного регулювання в країні.

Відомо, що перед підприємством, що бажає вийти на закордонний ринок, устають крім загальних специфічні проблеми, зв'язані з вибором форм експансії. Вони дуже різноманітні, експорт, збут ліцензії на виробництво, утворення змішаних підприємство з виробництва і (чи) збуту продукції, відкриття власної справи за рубежем, приєднання закордонних фірм. Кожен варіант стратегії має свої достоїнства і недоліками. Основною задачею служби (підрозділу) маркетингу є проведення попереднього комплексного дослідження стану ринку країни, на який підприємство збирається виходити зі своїм товаром (послугами).

Міжнародний маркетинг відрізняє від внутрішнього і те, що для кожної країни необхідно виділяти зовнішнє і внутрішнє навколишнє оточення. Звичайно фірма, приймаючи рішення внутрішнього маркетингу, орієнтується і на зовнішню і на внутрішнє навколишнє середовище. Фактори внутрішньої обстановки представляють в основному, мети компаній, її організацію і структуру, приступність для неї ресурсів. Фактори зовнішньої обстановки включають конкуренцію, зміни в психології споживача, політичні умови, соціальні і культурні зміни, вимоги національного законодавства і т.д. Для задоволення вимоги оптимізації діяльності фірми на міжнародному ринку і вивчення факторів зовнішньої і внутрішньої обстановки використовується сегментація ринку [4, с.431.]

Разом з тим для розуміння сутності маркетингової діяльності як такий важливо чітко усвідомлювати її місце у функціональному, соціальному протистоянні двох взаємозалежних і зумовлюючих одна іншу сфер — чисто господарських ринкових відносин і державного втручання.

Вплив держави на маркетингову, международно-маркетинговую сферу здійснюється шляхом організаційного, институционно-нормативного встановлення правил гри сприятливих розв'язанню підприємницької ініціативи максимально повної реалізації в практичних результатах наявного виробничо-підприємницького потенціалу — капіталу, матеріальних ресурсів, интеллекты, робочої сили, а також за допомогою цілеспрямованого державно-монетарного, фіскального регулювання.