Оскільки фондова біржа є акціонерним товариством, її діяльність припиняється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства.
Відмітною рисою сучасного світового господарства є “самоорганізація” економічної системи, де перебудова чи рекомбінація притаманних їй організаційних чи інституційних форм поєднується із створенням абсолютно нових. Формується нова архітектура світової системи економіки і політики, який характеризується певними зрушеннями: стирається грань між внутрішнім і зовнішнім середовищем діяльності, між внутрішньою і зовнішньою політикою; при цьому стрімко набирає силу економізація політики, а геофінансовий простір стає основним; традиційні зовнішньо-економічні доктрини втрачають свою силу, події відбуваються вже не просто на світовому ринку, а у глобальному фінансовому середовищі/просторі. Усе це вимагає реформування, реструктуризації принципів, механізмів та методології функціонування міжнародних фінансових інституцій та ін. Глобальна фінансова реформа, з огляду на вищезазначені трансформаційні та структурні перетворення, є одним із пріоритетних та актуальних питань сьогодення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. При написання роботи був використаний перелік економічної літератури, зокрема, валютні біржі розглядали Алісов Є.О., Ачкасов А И., Баринов Э.А., Хмыз О.В., Береславська О., Боринець С.Я., Ганзбург А.И., Гордон В., Льовочкін С., Дворніков М. Є., Жваколюк Ю.В., Мусієнко Т., Пебро М., Резнікова О., Санжеревський В., Федоров В.Г. та ін.
Мета статті полягає у визначенні особливостей функціонування валютної біржі.
Виклад основного матеріалу. Валютна біржа - це установа, в якій на підставі чинного законодавства здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою відповідно до попиту і пропозиції. Як самостійний елемент інфраструктури валютна біржа збереглася лише в деяких країнах (у ФРН, Франції), в решті цю роль виконують найбільші банки. В Україні валютна біржа є Українська міжбанківська валютна біржа в місті Києві. Члени валютної біржі - комерційні банки (які отримали ліцензію від центрального банку на проведення валютних операцій), інші фінансові інститути, що мають право на здійснення валютних операцій.
Валютна біржа - не лише місце торгівлі валютами, а й важливий організуючий чинник банківської політики. Вона організовує валютні торги й проводить розрахунки в іноземній валюті та грошових одиницях України відповідно до домовленостей, визначає поточний ринковий курс іноземних валют по відношенню до національної грошової одиниці, організовує операції Національного банку з метою регулювання (підтримки) поточного валютного курсу національної грошової одиниці [3, с.25].
В Україні функції валютного ринку виконує Міжбанківська валютна біржа. Торги з основних валют (євро, американський долар, німецька марка та російський рубль) проводяться щоденно. Крім того, торгують фунтами стерлінгів Великої Британії, австрійськими шилінгами, італійськими лірами, канадськими доларами та деякими іншими валютами залежно від наявності попиту і пропозиції на них. Установлення співвідношення грошових одиниць різних країн на валютних, як і на будь-яких інших ринках, відбувається під впливом двох основних чинників - попиту і пропозиції. Особливістю валютного ринку є те, що як товаром, так і платіжним засобом, виступають гроші. Тому зазначені чинники фактично подвоюються: попит і пропозиція відповідної іноземної валюти та національної валюти.
Українська міжбанківська валютна біржа була заснована 21 липня 1993 р. Засновниками біржі стали 40 найпотужніших комерційних банків України. На сьогоднішній день УМВБ відіграє першорядну роль у розвитку біржового ринку в країні. Протягом усього періоду свого розвитку, УМВБ була ключовим організатором торгівлі в самому широкому спектрі біржових інструментів: валютою (у т. ч. валютні ф'ючерсні контракти - USD, DEM, RUR), акціями підприємств, що приватизуються, облігаціями внутрішньої державної позики (у тому числі конверсійні ОВДП), векселями, банківськими (монетарними) металами, енергоресурсами, нафтопродуктами тощо.
На валютних біржах щоденно укладається велика кількість різноманітних валютних угод, операцій по обміну цінних паперів в одній валюті на цінні папери в іншій валюті по договірному курсу на певну дату. Валютні операції поділяються на касові або наявні (угоди "спот"), строкові або форвардні угоди, угоди "своп" та арбітражні.
Міжбанківська валютна біржа як самоврядна організація є правонаступницею Валютної Біржі Національного банку, яка не займається комерційною діяльністю і не має на меті отримання прибутку:
до затвердження власних правил біржової торгівлі;
обмін та документообіг на біржі організується до правил ведення бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, планом рахунків бухгалтерського обліку та іншими нормативами документами і вказівками Національного банку України;
біржа складає щоденний баланс і подає Національному банку України квартальні та річні звіти, а також звіт за результатом торгів не пізніше як через чотири години після їх закінчення;
у розпорядженні біржі та її членів залишаються рахунки в операційному управлінні Національного банку України та клірингових банках біржі. Для проведення операцій біржі її члени можуть відкривати кореспондентські рахунки у вітчизняних та іноземних банках.
Найбільші валютні центри знаходяться у країнах, де валютні обмеження зведено до мінімального рівня. Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюріху, Франкфурті-на-Майні, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, а також у Гонконгу і Сінгапурі. На цих ринках обсяги валютних операцій можуть досягати 100 млрд дол. в день і більше.
Найбільша частина валютних операцій припадає на долари США (2/3 загального обсягу), а також на німецькі марки, англійські фунти стерлінгів, японську ієну, французький і швейцарський франки. Останнім часом у валютний оборот включаються і міжнародні засоби платежу - СДР, ЕКЮ, а також інші колективні валюти, що використовуються на регіональних рівнях. Однак частка останніх у структурі міжнародного валютного обігу поки що лишається незначною.
Найбільше всього скоротилася торгівля на ринках “спот”, де середньоденний обсяг торгів скоротився з 568 мільярдів доларів до 387 мільярдів доларів. Обсяг торгівлі свопами скоротився з 734 млрд. до 656 млрд. доларів. І лише торгівля ф’ючерсними контрактами зросла незначним чином до 131 млрд. доларів.
Головними причинами скорочення обсягів міжнародного валютного ринку на думку експертів Банку Міжнародних Розрахунків були:
зростаюча доля електронного брокінгу на міжбанківському спот ринку;
процеси консолідації в банківській галузі;
більш значний рівень неприймання ризиків операторами ринку після фінансової кризи;
консолідація в промислових галузях, що призвело до скорочення кількості клієнтів та зменшенню обсягів операцій.
Валютна пара долар-євро була найбільш торгуємою парою в 2007 році її частка склала 30% світового торгівельного обігу, пара долар/єна складала близько 20% та долар/фунт стерлінгів - 11 %.
Головними подіями на європейському фронті виявилися рішення по ставках Банку Англії та Європейському Центральному Банку. Першими оголосили рішення британці, які залишили головну банківську ставку на рівні 0,5%. Через 45 хвилин ЄЦБ оповістив про зниження ставки на 25 базисних пункти (0,25%) до 1,00%. Фактично, дане рішення збіглося з ринковими очікуваннями. Окрім зниження ставки, Радою було ухвалено рішення здійснювати викуп деномінованих у євро забезпечених облігацій, що були емітовані у Євро зоні. Деталі процедури голова ЄЦБ пообіцяв оголосити 4 червня 2009 року.
Остання торгова сесія першої половини місяця завершилася незначним зниженням. На європейському фронті інвесторів розчарувало ВВП Євро зони. Штати відзначилися 0,0% зміни індексу споживчих цін, 0,5% зниженням рівня промислового виробництва та 69,1% використанням промислових потужностей. Нафта, яка суттєво знижувалася, тягнула донизу й акції нафтових компаній. Лихоманило й фінансовий сектор через прогнози рейтингового агентства Fitсh щодо можливого масового зниження рейтингів цієї індустрії.
Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що світові фондові ринки за першу половину травня зазнавали різновекторного впливу, тобто спостерігалися як сприятливі для росту події, так і негативні. Тим не менш, більшість індексів завершили 10 торгових сесій (два тижні) з позитивною динамікою. Головний бенчмарк американського фондового ринку - індекс S&P 500 - зріс на 0,68%, індекс "блакитних фішок" - Dow Jones Industrial Average - піднявся на 0,61%, зведений індекс технологічних компаній - NASDAQ - скоротився на 2,27%. Зі зростанням у 2,47% завершив тиждень англійський FTSE 100, німецький DAX за результатами десяти торгових сесій продемонстрував від’ємну динаміку у 0,67%, французький CAC 40 збільшився на 0,29%. Японський Nikkei зріс на 3, 20%. Російський РТС додав 12,41%.
Фінансова криза, світовий економічний спад і загроза повномасштабної рецесії - от чим запам'ятаються інвесторам останні два квартали. Однак у 2008 році були і яскраві, позитивні моменти. Так, у червні 2008 р. була досягнута максимальна за останні кілька десятиліть ціна на нафту - 148 доларів за барель марки Brent. Завдяки високим цінам на енергоносії золотовалютні резерви Росії досягли історичного максимуму 597,5 млрд. доларів, що дозволило Росії стати третім за величиною власником золотовалютних резервів у світі.
Однак негативу в 2008-му року, зрозуміло, було більше. Це й катастрофа фондових ринків, що супроводжувалася біржовою панікою, і регулярне закриття торгів. У порівнянні з травневим максимумом значення індексу ММВБ впало майже на 75%, індекс Доу-Джонса знизився на 66% (докладніше див. розділи "Фондовий ринок США" і "Російський та європейські фондові ринки"). Це й банкрутства системоформуючих банків (Lehman Brothers), націоналізація найбільших іпотечних і страхових компаній, непередбачені і масштабні коливання на валютному ринку - от нові антирекорди світової економіки.