контакт, викликати позитивні емоції у співрозмовника й мати задоволення від спілкування;
2)перцептивні здібності - професійна проникливість, пильність,педагогічна інтуїція, здатність сприймані й розуміти іншу людину);
3) динамізм особистості — здатність активно впливати на іншу
особистість;
4) емоційна стабільність - здатність володіти собою, зберігати
самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив;
5)оптимістичне прогнозування - передбачення розвитку особистості
з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості;
6)креативність - здатність до творчості., спроможність генерувати
незвичні ідеї, відходитивід традиційних схем, швидкорозв'язувати проблемні ситуації.
Здібності до педагогічної діяльності можна оціните залежно від того, як швидко йде професійне навчання.
Сфера видиву, поле тяжіння вмілого педагога поширюються передуєш на
нього самого. Самовладання, здатність до саморегуляції, емоційна
стабільність особистості дають змогу володітиситуацією. Визначаючи
оптимістичне прогнозування як одну з провідних професійно - педагогічних,
здібностей, ми водночас наголошуємо на зв'язку комплексу здібностей зі
спрямованістю особистості вчителя. Професійний оптимізм є опертям на
позитивне у становленні особистості будь-якої людини, «Вчитель не має права
сказати учневі: «Ніколи...» - це слова народної вчительки Т. Гончарової,
Елементи педагогічної майстерності дають змогу з'ясувати системність цього явища в педагогічній діяльності. Високий рівень майстерності надає нової якості всій роботі педагога: формується: професійна позиція, що акумулює в собі вищі рівні спрямованості, знання і готовність до дії; розвинуті
знання стають інструментом для самоаналізу і виявлення резервів саморуху; високий рівень здібностей стимулює саморозкриття особистості, а вдосконалення педагогічної техніки — пошук результату, адекватного задумові.
Критеріями майстерності педагога є доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (за характером стосунків з учнями), оптимальність у виборі засобів, творчість (за змістом діяльності),
В оволодінні майстерністю можна виокремити кілька рівнів.
Елементарний рівень, У вчителя наявні лише окремі якості професійної діяльності. Найчастіше — це володіннязнаннями для виконання педагогічної дії, володіння предметом викладання. Проте через брак спрямованості на розвиток учня, техніки організації діалогу продуктивність його навчально-виховної діяльності є невисокою.
Базовий рівень. Учитель володіє основами педагогічної майстерності: педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, методично впевнено і самостійно організовано навчально - виховний процес на уроці, Цього рівня, як правило, досягають наприкінці навчання у вищому навчальному закладі.
Досконалий рівень. Характеризується чіткою спрямованістю дій учителя, їх високою якістю, діалогічною взаємодією у спілкуванні. Педагог самостійно планує й організовує свою діяльністьна тривалий проміжок часу, маючи головним завданням розвиток особистості учня.
Творчий рівень. Характеризується ініціативністю і творчим підходом, до організації професійної діяльності. Вчитель самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії. Діяльність будує, спираючись на рефлексивний аналіз. Сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності.
2.2. Діагностика рівня тактовності майбутнього вчителя.
Дослідження проходило на базі ІІІ-го та V-го курсів філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету.
Респондентами нашого дослідження виступили 36 студентів. Питання які були запропоновані студентам орієнтовані на скільки вони можуть себе контролювати. В результаті тестування було встановлено,що із 36 студентів:
•66% студентів цілком у стані побудувати лінію поведінки так, як вони вважають за потрібне. Навколишні сприймають їх саме так, як вони того бажають, але якщо дуже постараєтеся заглянути до них в душу поглубже, то знайдете, що їхня хваленапрямота не так вже й необхідна, просто вона відповідає їхнійціннісній системі.
• 8% респондентів свідомо обрали образ замкнутої людини.
Усі їхні слова ретельно зважені, а вчинки добре продумані. Але ці
студенти позбавляють себе чималої частки радості в житті, не
дозволяючи собі бути самим собою. Хоча люди їх і поважають, але
побоюються і цураються, адже занадто мало у них звичайних
людських слабостей.
• і тільки 26% студентів чудово себе контролюють, здатні
прийняти на себе будь-яку роль, але вони, швидше за все, грають
на сцені, а не живуть. Ці люди природжені дипломати. Вони
відмінно уявляють, яке враження зробить їхня поведінка на
навколишніх, і поводяться так, як диктує ситуація. Навіть у самих
невигідних обставинах вони здатні не упустити мінімальний шанс.
При аналізі наступного тесту «Наскільки ви тактовні» були отримані такі результати;
• 11% опитуваних студентів зовсім байдуже, як почувають
інші. Це - не кращий шлях до налагодження контактів, особливо
цей недолік стосується представників педагогічної професії;
• Вцілому 50% студентів відверті люди. На них можна покластися у скрутну хвилину. Завжди прийдуть на допомогу свому товаришу, і не тільки;
• 39% респондентів легко знаходять нових друзів і завдяки
своїй люб'язності стосовно інших рідко виявляються об'єктом
нападу.
2.3. Розробка рекомендацій професійної діяльності.
Педагогічний такт як форма взаємин з учнями визначається багатьма сторонами особистості вчителя, його ідейними переконаннями, культурою поведінки, загальною і спеціальною освітою, запасом відповідних умінь і навичок.
У різних учителів він може мати різні форми і прояви. Це залежатиме від вікових особливостей учителя, особливостей його темпераменту, характеру, уподобань тощо. Педагогічний такт кожного окремого вчителя індивідуалізований. Конкретна математична задача розв'язується одним способом, рідко — кількома, а конкретний конфлікт з учнями може розв'язуватись багатьма способами. Педагогічний такт кожного вчителя не вкладається в певні схеми та формули, придатні для розв'язання цілого ряду подібних випадків. Поведінка вчителя з учнями багато залежить від його вміння зорієнтуватись у конкретній ситуації, виділити в ній те особливе, чого не було в інших ситуаціях. Не менш важливим є вміння вчителя передбачити можливу реакцію учнів на поведінку в конкретному випадку, а реакція учнів великою мірою залежить від тих взаємин, які вже склалися між ними і вчителем.
Один і той же засіб впливу на учнів в одного вчителя дасть значний ефект, а в іншого — викличе зворотну реакцію. Навіть одна й та сама фраза в устах одного вчителя може прозвучати для учнів як легка іронія, а в устах іншого — як глузлива насмішка. Але, незважаючи на це, можнавиділити і назвати окремі психологічні й педагогічні умови, які сприяють розвиткові педагогічного такту в кожного вчителя, незалежно відйого індивідуальних особливостей.
Виходячи з даного дослідження майбутні працівники освіти повинні самоудосконалювати, а саме: спостережливість за учнями, уважність до них, довір'я, справедливість, витримку, самовладання та ін.
Спостережливість. Це одна з найважливіших професійних якостей педагога. Спостережливість потрібна йому так само, як і письменникові чи акторові. Вона робить учителя володарем дум учнів. Спостережливий учитель може глибоко заглянути у внутрішній світ своїх вихованців, зрозуміти їхній душевний стан, виділити їхні індивідуальні особливості.
Спостережливий учитель майже точно може визначити, наскільки учні готові виконати його вимогу, встановити їхню силу опору і ступінь їхньої податливості. На уроці спостережливий учитель бачить, наприклад, хто з учнів виконав завдання, а хто не виконав, хто слухає пояснення нового матеріалу, а хто тільки вдає, що слухає, і т. д. Такий учитель зуміє залучити до роботи всіх учнів класу, не вдаючись до засобів примусу, допоможе кожному з учнів виявити власну активність і власну ініціативу.
У процесі активного спостереження за учнями вчитель може скористатись усними й письмовими відповідями учнів на окремі запитання, даними спеціальних бесід з ними тощо.
Можна знайти багато способів швидше і глибше познайомитися з учнями. Важливо зробити це вчасно, щоб учні не подумали, що ви не спостережливі.
Уважність. Учні, як відомо, чутливі до того, як ставиться до них учитель, особливо тоді, коли вони люблять і поважають його. їх можуть образити не тільки окрик, незаслужений докір, несправедлива оцінка тощо, а й проста неуважність до них, небажання їх вислухати, зважити наїхні прохання, навіть підійти до них чи кинути погляд у їхній бік. Відомо, що деякі з них навмисне порушують дисципліну, щоб тільки
привернути до себе увагу вчителя.
У якій би формі неуважність до учнів не виявилась, вона завжди негативно позначається на їхніх стосунках з учителем.
Довір'я.Педагогічний такт передбачає наявність в учителя повного довір'я до внутрішніх сил учнів. Кожний з них незалежно від здібностей повинен бути впевнений, що успіх у навчанні залежить тільки від його бажання і старанності. До учнів і в навчанні, і у вихованні слід підходити, за висловом А, С. Макаренка, з оптимістичною гіпотезою, хай навіть і з риском помилитись.
Діти ще не можуть самі правильно оцінювати своїх сих і можливостей. Вони вивчають себе за оцінками дорослих, зокрема за оцінками вчителів, яким вони довіряють більше, ніж собі. Тому вчитель повинен бути дуже обережним в оцінці їхніх здібностей. Не слід, звичайно, перебільшувати здібностей учнів, але особливо не рекомендується применшувати їх.