У досвідчених учителів довір я до учнів є одним з найважливіших засобів заохочення їх до праці. Тактовний учитель утримується навіть від натяків, що він не вірить у сили кого-небудь з учнів. Усяка робота без віри в її успіх стає важким тягарем для її виконавця. Повноцінною і ефективною вона ніколи не може бути.
Віру в свої сили й можливості треба так само виховувати в учнів, як і всі інші їх якості. Віра в успіх — це вже половина виконаної роботи.
Досвідчені вчителі, щоб вселити чи підтримати в окремих учнів віру в свої сили, вдаються до прийому деякого навмисного перебільшення їх перших успіхів. Різними методами, непомітними для учнів, вони створюють таку ситуацію, в якій учні відчувають реальність своїх зусиль, переживають радість від своїх успіхів.
Справедливість.На запитання, які риси вони найбільше цінять у своїх любимих учителів, учні найчастіше відповідають справедливість.
Справедливому вчителеві учні можуть простити і деяку його офіційність, сухість і навіть грубість. А якщо справедливий учитель ще й тактовний, веселий, привітний, то авторитет його в школі величезний. Учитель повинен не тільки бути справедливим до учнів, а и уміти показати їм свою справедливість, переконати їх у цьому. «Вихованець,— говорить А. С. Макаренко,— сприймає вашу душу і ваші думки не тому, що знає, що у вас в душі відбувається, а тому, що бачить вас, слухає вас».
Несправедливість учителя до учнів може виявитись у непослідовності чи непостійності у вимогах і в оцінних судженнях. Про вчителя, який непослідовний у своїх вимогах, учні не без підстав говорять: «Він сам не знає, чого хоче», «Він уже забув, про що вчора говорив», «Почуємо, що він завтра скаже» і т. п. Непослідовність учителя спочатку дивує учнів, потім дратує їх, виводить з рівноваги, і, зрештою, вони перестають його слухати або навіть роблять йому наперекір. Усяку непослідовність учителя учні сприймають як безхарактерність, і це породжує в них зневажливе, а інколи навіть презирливе ставлення до нього.
Учні простять педагогові будь-яку його помилку, коли він буде щирий з ними. А нещирість учителя, у чому вона не виявлялася б, учні сприймають як несправедливість; це вносить відчуженість між учителем і учнями й може закінчитись повним розривом між ними.
Витримка і самовладання. Для педагогічного такту вчителя велике, а іноді й вирішальне значення мають такі його вольові риси, як витримка і самовладання. Звичайно, це не означає, що вчитель повинен завжди, що б там не сталося, бути якимось незворушливим, абсолютно спокійним.
Витримка і самовладання повинні перейти в навички і звички педагога. Молоді недосвідчені педагоги часто пояснюють свої «спалахи» станом своєї нервової системи, що здебільшого не відповідає дійсності.
Досвідченівчителі, хоч нерви в них не міцніші, ніж у молодих, не втрачають самовладання. Справа, очевидно, не в нервах, а у великій відповідальності за доручену справу, та в звичці стримуватися, володіти собою. Самовладання і витримка набуваються так само, як і інші вміння та навички. Не навчившись володіти собою, учитель не зуміє додержувати педагогічного такту.
Педагогічний такт учителя передбачає наявність у нього психологічних знань. Раніше ніж стати практиком, писав К. Д. Ушинський, педагог повинен багато вчитись, думати про мету, предмет і методи своєї праці. «Заняття психологією і читання психологічних творів, спрямовуючи думку людини на процес її власної душі, може дуже сприяти розвитку в неї психологічного такту».
висновки
1. В даний час зростає значення професійної етики в регулюванні різних видів трудової діяльності. Це зв'язано з прагненням постійно удосконалювати професійні норми стосовно до суспільних відносин; що змінюються.
2. Професійна етика, суспільства не може представляти абсолютну істину в поводженні людей. Кожне покоління повинне вирішувати їх знову і знову самостійно. Але нові розробки повинні спиратися на моральний запас, створений попередніми поколіннями.
3. Оволодіти педагогічним тактом, не маючи педагогічної майстерності, неможливо. Педагогічний такт не засвоюється шляхом заучування, запам'ятовування чи тренування. Він є наслідком творчості вчителя, показником гнучкості його розуму. Педагогічний такт не буває стереотипним.
4. У різних вчителів він може мати різні форми. Це залежить від вікових особливостей вчителя, особливостей його темпераменту, характеру і т.д.
5. Безтактний вчитель, замість того шоб зосереджувати увагу учнів, починає акцентувати увагу на кожному випадку неуважності. Такий вчитель ніби спеціально ходить по класі, приглядається до чого можна причепитись. „Ти куди дивишся? Де твої руки? Що ти там ховаєш? Дай мені!" - такими зауваженнями він весь час перериває свій урок. Такий педагог уважний, але не тактовний.
6. Безтактні вчителі не вміють слухати учнів. Одні з них не дають учням висловлювати власну думку, підказують їм, заставляють нервувати, інші весь час мовчать, намагаються нічим не видати свого відношення до відповіді.
7. Педагогічний такт найбільше необхідний в конфліктних ситуаціях, але основне його призначення попереджувати такі ситуації.
8. Отже, педагогічний такт - це спеціальні педагогічні вміння, за допомогою яких вчитель в кожному конкретному випадку застосовує до учнів найбільш ефективні засоби виховання.
9. Респонденти свідомо обрали образ замкнутої людини.
Усі їхні слова ретельно зважені, а вчинки добре продумані. Але вони позбавляють себе чималої частки радості в житті, не
дозволяючи собі бути самим собою. Хоча люди їх і поважають. Вони легко знаходять нових друзів і завдяки своїй люб'язності стосовно інших рідко виявляються об'єктом нападу.
Сьогодні, коли має місце випереджальний розвиток технічних аспектів і відставання культурного, дуже важливо зрозуміти , що для стабілізації суспільства необхідними етичними знаннями є подальший розвиток педагогічного такту та етики сучасного вчителя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балсун С. Вчительські манери: сутність та вимоги до них // Рідна шк.-
200].-№8.-С.64-65
2. Впровадження методики формування оптимального педагогічного
клімату в шкільну практику: Навч.-мет. посіб. /ї. Грабовська, Л.Жуковська, Т. Левченко та інш.-К.:МАУП, 2000. -96с.
3. Гонлоболин Ф.Н. Книга об учителе. М.: Просвещение, 1965.-260с.
4.Карнеги Д. Как перестать беспокоиться и начать жить. - К., 1992-
С:38-43, 173-182, 187-200.
5. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая
структура деятельности учителя и форм ирование его личности. ,изд.
Ленина.Укр.1976.-СЛ5
6. Львова Ю. Л. Творческая лаборатория учителя- Москва, 1985. -С.98-
121. 146-154.
7. Марисик М.М. Формування культурознавчої компетенції
майбутнього вчителя словесника.// Магіст.робота.
8. Митюров Б.Н. Педагогічна майстерність учителя. К.: Рад. шк., 1966-
128с.
9. Мужчина и школа./ Заметки о воспитании и воспитателе/
Сухомлинський В.А. о нем./- в кн..;Григорьев К. Не могли иначе: очерки, ЗССЕ, до кум. Повести.-К.: Рад. Письменник 1983.-360с.
10. Маланк Ю.Л. Педагогічний такт - ознака майстерності вчителя.-
//Поч..шк.-1980.-№10.-С.74-79.
11. Моделирование педагогических ситуаций. / Под. ред.
Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. - М, 1981
12. Наумчик В.Н., Савченко Е.А. Зтика педагога.:-Мн.: Універсітзцкае,
1999.-216с.
13. Основьт педагогического мастерства / Под. ред. И.Зязюна. - Москва:
Просвещение, 1989,-С.86
14. Особиста культура вихователя як основна умова ефективності
освітньовиховного процесу // Позакласний час. №ї 1-2. - 2002.-С.43-51
15. Пінчук Т.Д. Етика взаємин вчителів і учнів.-К.: Знання, 1978.-45с.
16. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко,
Т.Ф.Кривонос та ін., За ред. І.А. Зязюн. - К.: Вища школа, 1997. - 349 с.
17. Синиця 1.0. Педагогічний такт і майстерність учителя.-К.: Рад.шк.,
198!.-319с.
18. . Синиця І.Е. Педагогічний такт і майстерність вчителя: Пер. з рос. -
К.: Педагогіка, 1983. - 248 с.
19. Синиця Ї.О. Про педагогічний таю вчителя. К., Учпедгиз : Рад. шк.
1963.-188с.
20.Скульский Р.П. Учиться бьіть учителем.-М: Педагогіка, 1986.- 144с.
21. Сластенин В.А. Педагогика: Учеб. пособ. для студ. вьтш. уч. завед.
/В.А.. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов.-3-е изд..стереот.-М.:ИЦ
Академия. 2004.- 576с.
22. Сухомлинський В.О.: Вибрані твори в 5-ти томах, - Т.5. Статті.
К.:Радянська школа, 1997.
23. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором.-К.:Рад.
шк., 1988.-284с.
24. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю //Вибрані твори: У 5 т - Т.2.-
К.Д976..-С.425-432
25. Тевлін В. Резерви підвищення професійної майстерності вчителів
/УЗавуч.-2004.-№11-с.З-6.
26. Техніка мови вчителя та гігієна його голосу. Методичний лист/ К.,
Рад. шк., 1971.-23с.
27. Федоренко І.Т. Педагогічний такт.-//Рад. шк.- 1981.-№1.4.С.23-26.
28. Хоружа Л. Етична компетентність вчителя, як основа реалізації
гуманістичної освіти //Шлях освіти.-2003.-№3.-С.27-33
29. Чернокозов И.И. Профессиоиальная зтика учителя: Кн. для учителя .
2-е язд., дополи .-К.: Рад. шк., 1988.-224с.
30. Чернокозова В.М. та Чернокозов 1.1. Етика вчителя. Педагогічна
етика. К.:Рад. шк, 1968-224с.