Бажані із адекватною самооцінкою 42 – 82%.
Бажані із заниженою самооцінкою 2 – 4%.
З неї видно, що у бажаних учнів – старшокласників домінує адекватна самооцінка, проте спостерігаються відхилення в бік завищеної і заниженої самооцінки.
Діаграма 4 показує розподіл самооцінки між учнями, що мають статус 0.09- 0.01 (відторгнуті).
Відторгнуті із завищеною самооцінкою 1 – 9%.
Відторгнуті із адекватною самооцінкою 6 – 55%.
Відторгнуті із заниженою самооцінкою 4 – 36%.
З неї видно, що, на відиіну від 2-ої і 3-ої діаграм, йде збільшення відсоткового складу заниженої самооцінки.
Діаграма 5 показує розподіл самооцінки між учнями з соціометричним статусом 0 (ізольовані).
Ізольовані із завишеною самооцінкою 0 – 0%.
Ізольовані із адекватною самооцінкою 0 – 0%.
Ізольовані із заниженою самооцінкою 2 – 100%.
З цієї діаграми видно, що у старшокласників зі статусом 0 самооцінка занижена (в нашому випадку вона складає 100%).
Проаналізувавши діаграми 2 – 5, ми спостерігаємо спад самооцінки: із адекватної (100% у лідерів) до заниженої (100% у ізольованих). Це вказує на те, що при пригніченні особистістю особистості у останніх спостерігається занижена самооцінка, при якій людина стає дуже вразливою, завжди страждає від комплексу неповноцінності і завжди рахується з думкою інших, не маючи при цьому своєї власної.
Таблиця 4.
Загальні відомості про залежність самооцінки учня від його статусу.
| Клас | Кількість учнів | Статус | Рівні самооцінки | Кількість учнів з однаковим статусом | ||
| Завишена | Адекват-на | Заниже-на | ||||
| 10 – А | 29 | 1 – 0.5 | - | 3 | - | 3 |
| 0.49 – 0.1 | 3 | 18 | - | 21 | ||
| 0.09 – 0.01 | 1 | 2 | 1 | 4 | ||
| 0 | - | - | 1 | 1 | ||
| 10 – Б | 21 | 1 – 0.5 | - | 6 | - | 6 |
| 0.49 – 0.1 | 2 | 11 | 1 | 14 | ||
| 0.09 – 0.01 | - | 1 | - | 1 | ||
| 0 | - | - | - | - | ||
| 10 –М | 26 | 1 – 0.5 | - | 3 | - | 3 |
| 0.49 – 0.1 | 2 | 13 | 1 | 16 | ||
| 0.09 – 0.01 | - | 3 | 3 | 6 | ||
| 0 | - | - | 1 | 1 | ||
| Всього | 76 | 1 – 0.5 | - | 12 | - | 12 |
| 0.49 – 0.1 | 7 | 42 | 2 | 51 | ||
| 0.09 – 0.01 | 1 | 6 | 4 | 11 | ||
| 0 | - | - | 2 | 2 | ||
Діаграма 1.
Графічне зображення розподілу статусу.
76 учнів – 100%.
Соціометричний статус:
1 – 0.5 – 16% (12 учнів)
0.49 – 0.1 – 67% (51 учень)
0.09 – 0.01 – 14% (11 учнів)
0 – 3% (2 учні)
Діаграма 2.
Розподіл самооцінки між учнями із статусом 1 – 0.5 (лідери).
Лідери із завишеною самооцінкою 0 – 0%
Лідери із адекватною самооцінкою 12 – 100%
Лідери із заниженою самооцінкою 0 – 0%
Діаграма 3.
Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0.49 – 0.1 (бажані).
Бажані із завищеною самооцінкою 7 – 14%
Бажані із адекватною самооцінкою 42 – 82%
Бажані із заниженою самооцінкою 2 – 4%
Діаграма 4.
Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0.09 – 0.01 (відторгнуті).
Відторгнуті із завишеною самооцінкою 1 – 9%
Відторгнуті із адекватною самооцінкою 6 – 55%
Відторгнуті із заниженою самооцінкою 4 – 36%
Діаграма 5.
Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0 (ізольовані).
Ізольовані із завишеною самооцінкою 0 – 0%
Ізольовані із адекватною самооцінкою 0 – 0%
Ізольовані із заниженою самооцінкою 2 – 100%
Висновки.
Аналіз психологічної літератури з проблем формування самосвідомості в підлітків показав, що самооцінка, як один з її основних структурних компонентів є важливим регулятором поведінки і діяльності людини. Самооцінка впливає на всі сторони її життя , емоційне самопочуття, взаємини з оточуючими, розвиток творчих здібностей, ставлення до успіхів і невдач.
Дослідження свідчать про те, що у сфері самопізнання дошкільників і молодших школярів переважають зовнішні дії та вчинки, а у підлітків домінують інтерес до себе – свого внутрішнього життя, якостей власної особистості, потреба в самооцінці, порівнянні себе з іншими. Така потреба зумовлюється практичною життєдіяльністю підлітка: бурхливою перебудовою організму, змінами в житті, становище в сім’ї, появою нових обов’язків і розширення прав; підвищеними вимогами до навчальної діяльності. Рушійними силами розвитку самосвідомості є зростаюча самостійність індивіда, яка виявляється у зміні його взаємин з оточуючими.
У експериментальній частині роботи ми дослідили як самоцінка учнів – старшокласників залежить від їх статусу в класі. В результаті діагностики ми отримали, що в учнів із соціометричним статусом 1 – 0.5 самооцінка адекватна, із статусом 0.49 – 0.1 домінує адекватна самооцінка, проте спостерігається відхилення в бік неадекватної (завищеної і заниженої) самооцінки. В учнів із статусом 0.09 – 0.01 спостерігається спад самооцінки у сторону заниженої. Підтвердження цього видно в учнів з статусом 0, у яких самооцінка занижена і в даній науковій роботі складає 100%.
Таким чином, висунута нами гіпотеза підтвердилася не повністю. Ми припускали, що в учнів із соціометричним статусом 1-0.5(лідери) самооцінка завишена або адекватна. Після проведення експериментального дослідження виявилось, що їх самооцінка адекватна на 100%. Значне відхилення у бік завишеної самооцінки у бажаних учнів, що свідчить про те, що лідерство вони компенсують завишеним рівнем самооцінки. Проте надалі наша гіпотеза підтверджується: при спаданні в учнів – старшокласників соціометричного статусу зростає відсоток учнів із заниженою самооцінкою.
Отже, отримані на основі експериментального дослідження результати мають вагоме практичне значення для роботи вчителів з учнями, а також для самих учнів з метою саморозвитку та самовдосконалення. Врахування цих результатів дає можливість більш ефективно і цілеспрямовано вести навчально-виховну роботу із старшокласниками.
Додаток 1
Методика вивчення рівня самооцінки
Мета: виявити рівень загальної самооцінки підлітків.
Хід проведення: учням пропонують заповнити опитувальник, що містить 32 судження, з приводу яких можливі п’ять варіантів відповідей. Кожна відповідь кодується балами за схемою:
дуже часто – 4,
часто – 3,
іноді – 2,
рідко – 1,
ніколи – 0.
Судження
1. Мені хочеться, щоб друзі підбадьорювали мене.
2. Постійно відчуваю свою відповідальність за навчання.
3. Мене хвилює моє майбутнє.
4. Багато хто ненавидить мене.
5. Я менш ініціативний, ніж інші.
6. Мене хвилює мій психічний стан.
7. Я боюсь здатися невігласом.
8. Зовнішність інших набагато привабливіша, ніж моя.
9. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.
10. Я часто роблю помилки.
11. Шкода, що я не вмію говорити з людьми, як слід.
12. Шкода, що мені не вистачає впевненості у собі.
13. Я волів би, щоб інші люди частіше схвалювали мої дії.
14. Я занадто скромний.
15. Моє життя марне.
16. Багато хто неправильно думає про мене.
17. Мені нема з ким поділитись своїми думками.
18. Люди чекають від мене забагато.
19. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.
20. Я трохи соромлюсь.
21. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.
22. Я не відчуваю себе у безпеці.
23. Я часто хвилююсь, та даремно.
24. Я почуваю себе ніяково, коли входжу до кімнати, де вже сидять люди.
25. Я почуваю себе скуто.
26. Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
27. Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я.
28. Мені здається, що зі мною має статись якась прикрість.
29. Мене непокоїть думка про те, як люди ставляться до мене.
30. Шкода, що я не вельми комунікабельний.
31. У суперчках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений в своїй правоті.
32. Я думаю про те, чого чекає від мене клас.
Обробка даних
Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за всіма 32 судженнями:
від 0 до 25
- свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена “комплексом неповноцінності”, правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії;
від 26 до 45
- свідчить про середній рівнь самооцінки, коли людина рідко
страждає від “комплексу неповноцінності” й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших;
від 46 до 128
- вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно
сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.