Рівень знань учнів оцінюють у процесі факультативних занять, а залік проводять у кінці курсу. Підсумкові оцінки вносять до атестату про середню освіту.
Ефективність системи навчання значно зростає, якщо знання та вміння, набуті на факультативних заняттях, учні активно використовують на уроках, коли здійснюється взаємозв'язок завдань, змісту і методів навчання в усіх організаційних формах класно-урочної системи.
Екскурсії. Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бути жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — сприймання учнями предметів і явищ у природній обстановці. Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: за відношенням до навчальних програм — програмні та позапрограмні; за змістом — тематичні й комбіновані; за часом проведення щодо матеріалу, який вивчається, — вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предмета — ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ш.
Підготовку до екскурсії розпочинають заздалегідь. Виходячи зі змісту навчального предмета, вчитель визначає природні, виробничі або культурні екскурсійні об'єкти. Безпосередньо перед екскурсією складають її план І проводять Інструктаж. Учням пояснюють, як поводитися під час екскурсії, дають вказівки, які слід провести самостійні спостереження І яку виконати роботу (зібрати матеріал для колекції, зробити записи й замальовки та Ін.). Учитель дає учням завдання повторити необхідний матеріал, почитати додаткову Інформацію про об'єкт екскурси.
Під час екскурсії вчитель або екскурсовод, використовуючи різні методи (розповідь, пояснення, бесіду, спостереження), розкриває зміст теми екскурси. Бажано активізувати пізнавальну діяльність учнів методами бесіди та спостереження, що сприяє цілеспрямованому сприйманню об'єкта вивчення. Для цього на початку екскурсії дають загальну характеристику цього об'єкта, а відтак організовують спостереження І виконання учнями практичних завдань.
Важливим є підсумковий етап екскурсії. Передусім це бесіда на самому об'єкті, під час якої учні отримують відповіді на запитання, уточнюють певні теоретичні й практичні знання навчальної програми з предмета. Проте основна робота проводиться на навчальних заняттях. За матеріалами екскурсії учні готують звіти у вигляді невеличких описів, колекцій, які згодом експонуються на виставці. Спостереження, зроблені під час екскурси, вони використовують на наступних уроках, вивчаючи відповідний матеріал.
Значення екскурсій полягає в тому, що: учні здобувають наочні знання в природних умовах; отримують багатий матеріал для спостережень; сприймають явища в цілісності; накопичують багатий матеріал для наступної роботи. Екскурсії також позитивно впливають на емоційну сферу школярів.
Екскурсії проводять відповідно до загальношкільного плану навчальних (комплексних І з окремих предметів) і позанавчальних екскурсій на навчальний рік, півріччя, чверть.
Предметні гуртки, їх створюють з різних навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та Ін.). Щоб зацікавити учнів їх діяльністю, гурткам нерідко дають інтригуючі назви. Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних вечорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях І місячниках знань, випускають стіннівки та радюгазети, альманахи. Це сприяє поглибленню знань І підвищує Інтерес до навчальних предметів. Технічні гуртки допомагають учням оволодіти певними видами практичної діяльності, набути професійних знань та навичок. Важливо, щоб діяльність технічних гуртків мала суспільне спрямування. Наприклад, члени радюгуртка, крім вивчення радіоапаратури, можуть готувати радіопередачі в школі.
Предметні, технічні й спортивні гуртки є позаурочними організаційними формами навчання, їх завдання — поглиблення набутих на уроках знань, розвиток Інтересів І здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагог не повинен забувати про моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання школярів; має дбати про високу організованість І дисципліну під час занять; залучати до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечувати активність І самостійність учнів під час занять. Нижче наведено план роботи Історико-краєзнавчого гуртка.
«Слідопити історії» Ягільницької СЗШ Тернопільської обл.
| № п/п | Зміст роботи | Термін | Відповідальний |
| 1. Організаційна робота | |||
| 1 | Вибори ради гуртка Визначення секцій | До 1009 | Керівник гуртка |
| 2 | Формування складу секцій | Вересень | Рада гуртка, керівники секцій |
| 3 | Затвердження складів редакцій стінгазети та Інформаційного бюлетеня «Історичний кур'єр» | 1709 | Керівник гуртка |
| 4 | Визначення дня роботи гуртка І секцій | 1709 | Голова ради гуртка |
| 5 | Обговорення планів-сценарпв національних свят, Історичних вечорів, вечорів-зустрічей | Постійно | Керівник гуртка |
| 6 | Звіт секцій про свою роботу | Що четверга | Керівники секцій |
| II. Тематика спільних засідань гуртка | |||
| 1 | Бесіди на тему «М.С Гру-шевський — перший президент України (до 130-рІч -чя від дня народження)» | Вересень | Керівник гуртка |
| 2 | Лекція на тему «Виникнення Товариства «Просвіта» — української народовської просвітницької організації (до 120-річчя заснування:) | Жовтень | Голова осередку товариства «Просвіта» |
| 3 | Інформація голови ради гуртка про оформлення матеріалів «Воїни УПА — наші земляки» | Жовтень | Голова ради гуртка |
| 4 | Розповідь працівника народного музею Історії с.Ягільниця «Історичні пам'ятки села» | Листопад | Працівник музею |
| 5 | Бесіда «Видатні діячі науки — наші земляки» | Грудень | Керівник гуртка |
| 6 | Звіт секцій про свою роботу | 1.11, 20.12, 20.03, 20.05 | Керівники секцій |
| 7 | Інформація голови історичної секції про збір матеріалів про людей, що стали жертвами сталінських репресій | Лютий | Керівник гуртка, голова історичної секції |
| 8 | Зустріч з поетесою, медсестрою УПА, політв'язнем Марією Потикевич-Заболотною | До 26.02 | Керівник ради гуртка |
| 9 | Походи одного дня, екскурсії: | ||
| — місцями бойових дій Другої світової війни | Вересень | Історична секція | |
| — Клим Утрисько — воїн УПА, учасник Чортківської офензиви | Жовтень | Керівник гуртка, історична секція | |
| — місто Львів — учора, сьогодні, завтра | Листопад | Історична секція | |
| — «Гей ви, хлопці січовії» (у село Гадинківці до музею січових стрільців) | Квітень | Рада гуртка | |
| — Київ — столиця моєї держави | Березень | Керівник гуртка | |
| III. Робота секцій гуртків | |||
| Історична секція | |||
| 1 | Події радянсько-польської війни на Тернопільщині: | ||
| — Чортківська офензива | Жовтень | Керівник гуртка | |
| — Воїни УПА — наші земляки | Листопад | Керівник секції | |
| — Степан Бандера в Ягільниці | Грудень | Пошукова група | |
| 2 | Наш край у роки Другої світової війни | ||
| — Ягільницький підпільний лазарет | Травень | Інформація учнів | |
| 3 | Демократичні перетворення в краї | ||
| — діяльність Народного руху | Лютий | Керівник секції | |
| — зустріч з організаторами Народного руху села | Березень | Керівник гуртка | |
| — соціально-економічний розвиток села у 1991 — 1996рр. | Квітень | Члени секцій | |
| Секція нумізматики, топоніміки | |||
| 1 | Монети як історичне джерело: | ||
| 1) як збирати монети | Вересень | Працівник музею | |
| 2) оформлення колекції історичних знаків | Жовтень | Члени секції | |
| 3) гроші Української Народної Республіки | Листопад | Керівник секції | |
| 2 | Походження назви с. Ягільниця: | ||
| 1) легенди з уст народних | Грудень — лютий | Члени секції | |
| 2) назви полів, доріг, вулиць села: | Грудень— лютий | Члени секції | |
| 3 | Джерела та річки села | ||
| 1) до витоків річки Черкаськи | Березень | Керівник гуртка | |
| 2) джерела та їх Історичні назви | Квітень | Члени секції | |
| Секція Історії культури | |||
| 1 | Архітектурні пам'ятки Чортківщини | ||
| 1) Історія япльницького костьолу і церкви | Вересень | Керівник гуртка | |
| 2) ферментаційний завод — колишня резиденція графів Ланцкоронських | Жовтень | Члени секції | |
| 2 | Народна освіта | ||
| 1) стан народної освіти за часів Австро-Угорщини І Польщі | Листопад | Члени секції | |
| 2) освіта в 1945—1995 р£ | Грудень | Члени секції | |
| 3 | Видатні діячі та знатні люди краю | ||
| — літератори, поети, художники | Лютий — березень | Керівник секції | |
| — вчителі, лікарі, науковці | Квітень — травень | Керівник гуртка | |
| IV. Масові справи та участь у позакласній роботі школи | |||
| 1 | Тематичний вечір до п'ятої річниці незалежності України — «Я більшого щастя на світі не хочу, щоб лиш Україна жила І цвіла» | 609 | Рада гуртка |
| 2 | Вечори-зустрічі з циклу «Село І люди» | Щочвер-Т1 | Керівник гуртка |
| 3 | Участь у загальношкіль-ному святі до дня вчителя — «Спасибі всім, хто людяності вчить, розумне сіє в душі, добре, вічне» | 5 10 | Голова ради гуртка |
| 4 | Вечір-спомин про січових стрільців, воїнів УПА — «І кров на долині накриє мурава, та слава не згине — стрілецька слава» | Листопад | Історична секція |
| 5 | Історична година, присвячена пам'яті гетьмана | Грудень | Секція Історії культури |
| України Б Хмельницького — «Слава завжди буде з тобою, вольності отче, Богдане-герою» | |||
| 6 | Загальношкшьна лінійка до дня Злуки — «Моя Соборна Україна» | Січень | Керівники секцій |
| 7 | Випуск загальношкільної стінгазети на тему «Ми пам'ятаємо вас, герої Крутів» | До 2901 | Редколегія |
| 8 | Молоді про Історію рідного краю Презентація книги Мари Потикевич-Заболотної «Нам дуже треба жити» | Лютий | Керівник, рада гуртка |
| 9 | Участь у березневих Шевченківських читаннях Організація виставки «Кобзарі» | Березень | Секція Історії культури |
| 10 | Усний журнал «Українська національна символіка» | Квітень | Рада гуртка |
| 11 | До Дня Перемоги Зустріч з учасниками Другої світової війни — «І моя частка є у Перемозі» | Травень | Керівник, рада гуртка |
Домашня навчальна робота учнів, її мета як форми організації пізнавальної діяльності учнів — розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов'язку та відповідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язку завдань, знаходження в підручнику відповідей на запитання вчителя та ш. Окрім того, виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового матеріалу на наступному уроці. Проте це не означає, що домашню навчальну роботу слід обов'язково давати на кожному уроці. Вона доцільна лише тоді, коли її необхідність І корисність випливає з процесу уроку.