Міністерство агропромислового комплексу
Подільська Державна аграрно-технічна академія
Кафедра машиновикористання сільськогосподарської техніки та охорони праці
Методичні вказівки до практичного заняття
Надання першої медичної допомоги
Розробила професор
Буракова С.А.
2000 р.
Загальна ціль заняття: набути практичні навики в наданні першої
медичної допомоги:
- вивчити принципи надання першої долікарської допомоги;
- вивчити особливості травматизму ;
- вивчити загальні міроприємства по попередженню
професійних захворювань в сільському господарстві.
Практична частина
1. Вивчити теоретичну частину.
2. Відповісти письмово на вказані викладачем не менше як на 8
питань.
Теоретична частина
Види травм на сільськогосподарських роботах
| Гру-па | Характер робіт | Причини травм | Види пошкодження |
| 1 | Робота на сільськогоспо-дарських і інших машинах | Падіння з тракторів і машин в разі спроби сісти або зіскочити на ходу, захват одягу і частини тіла незахищеними рухливими частинами машин. Попадання частин тіла в ріжучі і подаючі механізми комбайнів. Наїзд на відпочиваючих на території робіт. Ремонт і регулювання тракторів і інших машин з незаглушеним двигуном, попадання на небезпечну територію гвинта літака. Чистка різних машин руками без вичищувачів. Робота на крутих схилах (перекидання машин). Необстеження необроблюваного поля (камінням, балки, ями). Недостатнє і неправильне освітлення при нічних роботах. Необережне викручування кришок радіаторів. | Поранення, удари, переломи кінцівок, травматичні ампутації. |
| 2. | Робота з ручним інструментом | Необережне і неуміле користування підручним інструментом. Неузгодження дій між робітниками. Несправність інструментів. | Удари, пошкоджен-ня кінцівок, чужорідне тіло. |
| 3. | Транспорт | Падіння вантажу з транспорту, перевезення людей в транспортних прицепах і на с-г машинах. Алкогольне сп'яніння водія, недотримання правил вуличного руху. Недостатня підготовка тракторів і механізаторів в зимових умовах. Не дотримування правил перевезення людей у вантажних автомобілях. | |
| 4. | Навантажу-вально-розвантажу-вальні роботи | Піднімання великих вантажів вручну. Перебування людей під вантажем і в радіусі дії підйомних механізмів. Не використання рукавиць при навантажувальних роботах. | Удари, пере-ломи кінці-вок і хребта. Пошкодження кісток. |
| 5. | Догляд за тваринами | Необережність, незнання характеру тварин. Порушення техніки безпеки при подрібнен-ні кормів, при термічні обробці і митті доїльних апаратів. | Удари і поранення грудної клітки, черевної порожнини і внутрішніх органів, роз-дроблення, ампутації кінцівок. |
| 6. | Робота в майстернях | Некористування захисними засобами (рукавицями, окулярами, спецодягом) ушкодженність ручних інструментів, погане освітлення. Ненадійні підставки машин, які перебувають в ремонті. Відсутність захисних кожухів. | Поранення і чужорідне тіла кисті і ока. Обгортання кисті і обличчя. |
| 7. | Ремонтно-будівельні лісозаготівельні роботи | Падіння з висоти на будівництві. Відсутність загорожі. Порушення правил штабелювання будматеріалів. Перебування під грузом і підйомними механізмами. Неправильне розбирання старих будівель. Пошкодження в лісі при неправильному користуванні пилою або при валенні дерев. | Удари і переломи кінцівок, хребта і черепа. Поранення ніг. |
| 8. | Проїзд з роботи і на роботу | Дорожньо-транспортні пригоди (наїзд, падіння з транспортних засобів). Недостатнє обладнання автомобілів для перевезення людей. Травми при падінні на нерівній і слизькій дорозі. | Удари і переломи. Розтягнення м'язів нижніх кінцівок. Удари всього тіла. |
| 9. | Травми, отримані внаслідок дії електричного струму | Відсутність і несправність заземлення, ізоляції електрич-них моторів, інструментів, проводів та ін. Невикористання захисних засобів (гумові рукавиці). Допускання високої напруги струму для переносних ламп і іншого електрооблад-нання. Обірваний вітром струмопровідний дріт. Необережна робота під повітряними електродротовими лініями з високо-габаритними машинами і кранами. | Удар струмом. Смертельні електро-травми. |
| 10. | Інші | Вибухи. Невикористання правил експлуатації котлів під тиском. Гострі отруєння ядохімікатами і газами. Робота без взуття. | Багаторазові поранення, гострі отруєння, поранення стопи. |
Професійні хвороби і причини їх виникнення.
Професійними називаються хвороби, виникнення яких пов'язане з певною трудовою діяльністю і впливом на організм конкретних несприятливих умов праці, так званих шкідливих виробничих чинників.
До професійних хвороб належать насамперед хвороби, що виникають внаслідок безпосередньої дії на людей виробничих шкідливих факторів, а також ті, що за певних виробничих умов розвиваються значно частіше, ніж звичайно. Найпоширенішими професійними чинниками, які впливають на організм робітників сільського господарства є:
-хімічні речовини, що широко використовуються для захисту рослин від шкідників та захворювань;
-вібрація та шум, пил рослинного й тваринного походження;
-перенапруження окремих органів і систем, що виникає у відповідь на тривале навантаження на одні і ті самі нервово-м'язові групи;
-біологічні чинники ( мікроорганізми)- збудники заразних хвороб, що передаються від тварини людині.
У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів і дихальних шляхів; під впливом високих рівнів вібрації, виникає вібраційна хвороба, внаслідок дії шуму - захворювання органів слуху - неврит, хімічних речовин - отруєння.
До професійних хвороб, які в умовах виробництва зустрічаються частіше, ніж звичайно, належать бруцельоз, сибірка, сап, ящур та інші, що передаються людям від тварин; бронхіальна астма, хвороби шкіри
(дерматози, екземи), хронічні захворювання нервово-м'язового апарату тощо. Як відомо, ці хвороби можуть бути і непрофесійними. Визначити їх походження може тільки лікар, який при обстеженні хворого обов'язково враховує його трудову діяльність.
Розрізняють гострі і хронічні професійні захворювання та отруєння. Хвороби, зумовлені тривалим, протягом багатьох років, вдиханням невеликих концентрацій пари хімічних речовин, пилу, газів, впливом на організм вібрації і шуму, як правило, мають хронічний характер і виникають поступово - через 10-15 і більше років роботи в
несприятливих умовах. Наприклад, вібраційна хвороба розвивається за 15-20 і більше років у разі нехтування гігієнічними рекомендаціями.
Прояви перших ознак хронічного отруєння пестицидами при контакті з ними без суворого виконання профілактичних заходів можуть
спостерігати вже через 2-3 роки.
У тих рідкісних випадках, коли працюючі протягом одного
робочого дня зазнають короткочасного, часто випадкового, впливу
великих концентрацій хімічних речовин або якогось іншого
шкідливого чинника ( високої температури, випромінювання тощо) і при цьому не користуються засобами індивідуального захисту або
порушують інші правила безпеки, може виникнути так зване гостре
професійне отруєння або захворювання. Так, у працівників сільського
господарства можливе гостре отруєння пестицидами, сонячний удар
під час польових робіт, електроофтальмія на зварювальних роботах.
Проте робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводиться розвитком професійної хвороби. У виникненні її відіграють кількість (доза) шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо; тривалість дії їх на працюючих ; умови праці й побуту, які можуть зменшити вплив шкідливостей на здоров'я; індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників.
Негативні зміни в організмі відбуваються тільки в тому випадку, якщо вплив несприятливого виробничого чинника перевищує безпечний для здоров'я працюючого рівень.
Для шкідливих хімічних речовин встановлено гранично допустимі концентрації у повітрі робочої зони і в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування, грунті.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони- це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній дії на працюючих усього о робочого стажу не викликають у них захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними обстеженнями, безпосередньо в процесі або у віддалені строки.
При обгрунтуванні гранично допустимих концентрацій хімічних речовин враховується безпечність їх не тільки для нинішніх, а й для майбутніх поколінь.
Встановлено гранично допустимі концентрації для всіх хімічних речовин, що використовуються з метою захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб, визначено гранично допустимі рівні для різних видів вібрації та шуму, які створюються сільськогосподарськими машинами. За додержанням цих гігієнічних нормативів повинні стежити не тільки органи державного санітарного нагляду (санітарно-епідеміологічні станції), а й власник с-г підприємства. Суворе дотримання гранично допустимих концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони та рівнів шуму і вібрації, інших шкідливих для здоров'я чинників дає змогу запобігти виникненню професійних захворювань серед працівників сільського господарства.