Способом ланцюгової підстановки можна визначити вплив кожного фактора на зміну беззбиткового обсягу продажів:
Змінакрапки беззбитковості за рахунок:
Суми постійних витрат 450-500 =-50 ед.
ціни реалізації продукції 514-450 =+64 ед
питомих змінних витрат 400-514 =-114 ед
Разом 400-500 =-100 ед.
Зона безпеки при цьому збільшиться і складе 60%:
Якщо беззбитковий обсяг продажів визначається у вартісному! вираженні при більноменклатурномувиробництві, то для факторного аналізу зміни його величини може бути використана наступна модель:
Розподіл витрат на постійне і перемінні і використання категорії маржинального доходу дозволяє не тільки визначити" беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки і суму прибутку по звітним даним, але і прогнозувати рівень цих показників | на перспективу.
.2. Аналітична оцінка рішення про прийняття додаткового замовлення за ціною нижчою від собівартості продукції.
Умови, що викликають необхідність прийняття такого рішення. Техніко-економічне обґрунтування рішення про прийняття, додаткового замовлення за ціною нижчою від собівартості продукції.
Необхідність прийняття такого рішення може виникнути при; спаді виробництва, якщо замовники за якимись причинами відмовилися купити в підприємства продукцію, замовлену ними раніше.
Допустимо, що підприємство має пакет замовлень на 1000 одиниць продукції по 150 тис. руб. на загальну суму 150 млн. грн., що повинно було забезпечити йому прибуток у розмірі 30 млн. грн. Собівартість цих 1000 виробів за планом 120 млн. грн., у тому числі постійні витрати 60 млн. грн. Звідси маржинальный доход на весь обсяг складе 90 млн. грн. (30 + 60), а на одиницю продукції 90 тис. грн..
Протягом року фактичний обсяг реалізації продукції значно зменшився і, за прогнозами менеджерів, буде менше планового на 40%. У зв'язку з цим підприємство завершить рік зі збитками:
П = (1000 од. * 0,6) * 90000 - 60 000 000 = - 6 млн грн..
Такий результат порозумівається високою питомою вагою постійних витрат у сумі виторгу. При зниженні обсягу продажів витрати стали непосильними для підприємства.
Щоб уникнути збитків, підприємство буде шукати вихід із ситуації, що склалася. І якщо в цей час надійде пропозиція від замовника на випуск продукції, що вимагає трохи інший технології і відповідно додаткових постійних витрат, те керуючі підприємства можуть прийняти таке замовлення навіть по цінах нижче собівартості. Допустимо, замовник погодився купити в поточному році 300 виробів за ціною 110 тис. руб., що нижче їхньоїпланової собівартості. При цьому підприємство повинне додатково витратити на конструкторсько-технологічну підготовка виробництвацієї партії продукції 5 млн. грн.
Таблиця 19.1. Обґрунтування додаткового замовлення з більш низкою
ціною реалізації
Показник | Перший варіант (100% пакета замовлень) | Другий варіант (60% пакету замовлень) | Третій варіант (60% пакету замовлень + додаткові замовлення) |
| Об‘єм виробництва, шт. | 1000 | 600 | 600+300=900 |
| Ціна за одиницю продукції, тис. грн.. | 150 | 150 | 150 100 |
| Виручка від продажу, млн. грн. | 150 | 90 | 90+33=123 |
| Змінні витрати на одиницю продукції, тис. грн. | 60 | 60 | 60 60 |
| Сума змінних витрат, млн. грн. | 60 | 36 | 36+18=54 |
| Сума постійних витрат, млн. грн. | 60 | 60 | 60+5=65 |
| Собівартість всього випуску продукції, млн.грн | 120 | 96 | 96+23=119 |
| Собівартість одиниці продукції, тис. грн. | 120 | 160 | 132 |
| Прибуток (+), збиток (-) млн. грн | +30 | -6 | +4 |
Чи вигідно це підприємству? На перший погляд здається, що не вигідно, тому що ціна реалізації нижче собівартості одиниці продукції. Крім того, будуть потрібні додаткові витрати на підготовку виробництва.
А зараз зробимо техніко-економічне обґрунтування рішення про прийняття додаткового замовлення на таких умовах. Виторг від реалізації цієї партії складе 33 млн. грн.(300*110000), перемінні витрати збільшаться на 18 млн. грн. (300*60 000), а постійні - на 5 млн. грн. Отже, додатковий виторг покриває всі перемінні витрати, конструкторсько-технологічні витрати і частину постійних витрат підприємства в сумі 10 млн. грн. (33-18-5). У результаті підприємство одержить не збиток у розмірі 6 млн. грн., а прибуток 4 млн. грн. (табл.19.1).
Це доводить, що навіть при таких невигідних умовах прийняття додаткового замовлення економічно вигідно. Додаткове замовлення дозволяє значно знизити собівартість одиниці продукції за рахунок нарощування обсягувиробництва і замість збитку дістати прибуток.
.3. Обґрунтування структури товарної продукції
Важливим джерелом резервів збільшення суми прибутку є оптимізація структури товарної продукції, тобто збільшення частки тих виробів, що приносять великий прибуток підприємству. Однак потрібно мати на увазі, що керівництво підприємства ніколи не зведе свою виробничу програму тільки до одного самого дохідного чи виробу до послуги, щоб мінімізувати імовірність банкрутства в зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку.
Допустимо, що є відомості про асортимент продукції ] можливі його зміни (табл. 19.2). Постійні витрати за рік для першого варіанта складають 1000 млн. грн., для другого - 1000 млн. грн., виторг від реалізації! для першого варіанта - 5600 млн. грн., для другого - 6000 млн. грн. Оцінку варіантів можна зробити шляхом порівняння суми прибутку для першого і другого варіантів. Однак більш просто проаналізувати дану ситуацію з використанням маржинального доходу. Для цього розрахуємо середню величину питомої ваги маржинального доходу з урахуванням структури реалізації продукції для кожнім варіанта.
Перший варіант:_____
(8-6)/8 * 0,5 = 0,125;
(12-8)/12*0,3 = 0,099;
(18-12)/18* 0,2 = 0,066
Всього 0,290
Другий варіант:
(8-6)/8 * 0,3 = 0,075;
(12-8)/12 * 0,2 = 0,066;
(18-12)/18 * 0,4 = 0,132;
(20-12)/20*0.1 =0.040
Всього 0,313
Прибуток обчислимо по формулі:
П = ВР * Ду – Н.
Перший варіант:
П = (5 600 * 0,29) - 1000 = 1624 - 1000 = 624 млн. грн.;
Другий варіант:
П = (6000 * 0,313) - 1000 = 1878- 1000 = 878 млн. грн.
Таблиця 19.2. Зміна структури продукції
| Виріб | Відпускна ціна , тис. грн.. | Змінні витрати на одиницю проду-кції, тис. грн. | Видільна вага | |
| Перший варіант | Другий варіант | |||
| A | 8 | 6 | 0.5 | 0.3 |
| B | 12 | 8 | 0.3 | 0.2 |
| C | 18 | 12 | 0.2 | 0.4 |
| D | 20 | 12 | - | 0.1 |
Таким чином, другий варіант дозволяє збільшити абсолютну суму прибутку на 254 млн. грн. Отже, йому потрібно віддати перевагу.
Розглянемо другий приклад. Підприємству приходиться обґрунтовувати рішення про прийняття додаткового замовлення на випуск 500 виробів L, якщо потужність його устаткування використовується до м межі. У такому випадку необхідно зменшити випуск інших менш вигідних виробів, наприклад виробу K, що входили у виробничу програму фірми.
Маються наступні дані про ці вироби:
L K
Ціна виробу, млн.. грн. 15 12
Змінні витрати на виріб, млн. грн. 9 8
Ставка маржинального доходу, млн. грн. 6 4
Час вироблення, хв. 8 10
Потрібно визначити:
а) на скількох одиниць потрібно скоротити випуск продукції К, щоб можна було прийняти замовлення на виріб А?
б) чи буде сприяти додаткове замовлення збільшенню прибутку в даному періоді?
в) який повинна бути нижня границя ціни виробуL, щоб фірма могла прийняти додаткове замовлення?
Визначимо час, необхідне для додаткового замовлення в 500 шт.
8 * 500=4000 хв.
Через цей випуск виробу К зменшитися на
4000/10=400 шт.
Зіставимо вихідні дані й отримані результати:
Обсягвиробництва, шт. +500 -400
Ціна виробу, млн. грн. 15 12
Перемінні витрати на виріб, млн. грн. 9 8
Ставка маржинального доходу, млн. грн. 6 4
Сума маржинального доходу, млн руб. +3000 -1600
Отримані результати показують, що прийняття додаткового замовлення на виготовлення виробу I. вигідно для підприємства. Його виконання буде сприяти збільшенню прибутку, тому що підприємство одержує додатково 3000 млн. грн., а втрачає 1600 млн. грн.
Нижня границя ціни дорівнює перемінним витратам додаткового виробу плюс ставка маржинального доходу замінного, виробу, помножений на співвідношення часу їхнього виробництва:
Ц = 9+4 * 8/10 = 12,2 млн. грн.
Такий рівень ціни необхідний для одержання колишньої суми прибутку. Оскільки контрактна ціна вище цього рівня, то прийняття додаткового замовлення збільшить прибуток на 1400 млн. грн. ((15-12,2)*500). Отже, зміна структури виробництва! вигідно для підприємства.
4. Обґрунтування варіанта ціни на новий виріб
Порядок, обґрунтування ціни на нові вироби. Визначення необхідного приросту обсягу продажів для компенсації утрат від зниження цін.
Важливим фактором, від якого залежить прибуток підприємства, є рівень відпускних цін на продукцію. Допустимо, що фірма коштує перед вибором варіанта ціни на новий виріб, що конкурент продає по 250 тис. грн. Щоб завоювати ринок збуту, потрібно чи забезпечити більш висока якість продукції, чи продавати її по більш низьких цінах. Постійні витрати, зв'язані звиробництвом і збутом цього виробу, складають 2400 млн. грн, перемінні - 80 тис. грн. на одиницю.