Під підробленим документом слід розуміти: а) повністю фальшивий (недійсний) документ; б) справжній документ, до якого внесено неправдиві відомості; в) справжній документ, у текст якого внесено певні зміни, які викривляють зміст фактів, що мають юридичну силу і посвідчуються цим документом. До підроблених належатиме також документ з підробленими відбитками печаток і штампів, оскільки ці відбитки є складовою частиною документів.
Незаконно одержаним є документ, що має всі дійсні реквізити, але отриманий неправомірним способом. Наприклад, особа незаконно отримує документи, виписані іншому адресатові, чи робить це за відсутності ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.
3. Об’єктивна сторона злочину може проявлятися у: 1) незаконному виготовленні; 2) підробленні; 3) використанні; 4) збуті підроблених чи незаконно одержаних зазначених вище документів.
Про поняття підроблення та використання документів див. коментар до ст. 358.
Збут підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин, — це будь-яка форма їх відчуження (продаж, обмін, сплата боргу тощо) особою, що підробила такі документи, а так само іншою особою, яка усвідомлює фальшивість останніх чи незаконний характер їх отримання.
Отримання таких засобів або речовин має розглядатися як незаконне їх придбання і додатково кваліфікуватися (залежно від мети) за ст. ст. 307, 309 чи 311. Підроблення або використання зазначених у ч. 1 ст. 318 документів додаткової кваліфікації за ст. 358 не потребує.
Злочин у формі незаконного виготовлення чи підроблення вказаних документів вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій, у формі використання вказаних документів — з моменту їх подання або пред’явлення, незалежно від того, чи змогла особа отримати наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори, а у формі збуту — з моменту фактичного їх відчуження у будь-якій формі.
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306 — 317.
Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб — ст. 28 і коментар до неї.