На перший вступних заняттях, присвячених вивченню нової теми, головна увага зосереджується на формуванні нових уявлень і понять, а зв’язні висловлювання дітей (з великою мірою допомоги) супроводжують пізнавальні процеси, увиразнюють, конкретизують їх. У цьому випадку своєчасним є використання між предметних зв’язків та інтегрованого навчання (особливо, коли йдеться про введення опорних знань).
Заняття формування навичок, умінь, узагальнених мовних знань передбачають поступове зростання рівня творчої активності й самостійності мовленнєвих завдань. Тут перевага надається конструктивній діяльності з елементами творчої (переконструювання, доповнення, відновлення, редагування, переказ тексту; складання зв’язних висловлювань за робочими матеріалами). Велику розливальну сутність набирає використання між предметних зв’язків. Інтегровані види діяльності є доцільними.
Завершальні заняття з певної теми характеризуються високим рівнем словесної творчості дітей. Цьому значною мірою сприяє інтеграція видів діяльності змісту навчальних предметів.
Обґрунтовуючи місце інтегрованих занять у навчально-виховному процесі ми виходили із добутих наукових даних про структуру формування мовних знань у єдності їх засвоєння та застосування у мовленні, яку подано в таблиці № .
Таблиця №2
у єдності засвоєння та застосування їх у мовленні
| Етапи формування мовних знань: | Засвоєння власне мовних знань | Оволодіння умінням вживати виучувані мовні знання у зв’язному мовленні |
| І. Початковий етап ознайомлення з мовними знаннями | І – актуалізація знань і досвіду, мотивація навчальної діяльності;- виділення і узагальнення істотних ознак поняття;- встановлення зв’язків між ознаками, введення терміна, осмислення його | - актуалізація виучуваних мовних знань доведення поняття |
| ІІ. Етап закріплення, корекції, контролю, узагальнення | ІІ – закріплення істотних ознак поняття та його зв’язків;- розрізнення виучуваного поняття від зовнішніх схожих;- встановлення між понятійних зв’язків, відпрацювання опорних умінь;- підготовка до сприймання наступного матеріалу | - розширення уявлення про значення слова, його сполучуваність, функціональну роль;- активізація типових синтаксичних конструкцій, розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності |
| ІІІ. Етап застосування здобутих знань | ІІІ – удосконалення мовних знань, розгляд мовних засобів у функціональному аспекті | - розвиток умінь розповідати, списувати, міркувати |
Головні принципи організації інтегрованого заняття
Конструюючи те чи інше інтегроване заняття у системі занять мови й мовлення, вихователь відчуває утруднення в доборі та поєднанні змісту з інших предметів, видів діяльності з метою активізації словесної творчості дітей. Чим слід керуватися у цьому випадку?
Визначальним критерієм у доборі змісту та видів діяльності у процесі пізнання мовних явищ є сукупність дидактичних цілей заняття мови й мовлення, яка може бути представлена у вигляді таблиці №
Таблиця № 3
| Дидактичні цілі уроку мови й мовлення | - сприймання, осмислення нових знань з лексики, граматики, правопису;- розвиток інтелектуальних умінь, усного й писемного зв’язного мовлення;- відпрацювання навичок каліграфічного й граматичного письма;- удосконалення опорних умінь;- узагальнення, встановлення між понятійних зв’язків;- підготовка до сприймання наступного матеріалу |
З огляду на сукупність дидактичних цілей кожного з занять, відведених на вивчення того чи іншого розділу, теми програми, вихователь визначає головні цілі та супровідні. Керуючись головними дидактичними цілями (домінантою), знаходить оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей, гальмує, а не активізує словесну творчість.
Сконструйована система занять мови й мовлення, виходячи із сукупності дидактичних цілей, створює повноцінні умови для ефективного використання завдань з різним рівнем творчості й самостійності, між предметних зв’язків та інтегрованих засобів навчання. Завдяки такій організації навчально-виховного процесу створюється мотив діяльності; кожній дитині програмується шлях від дій, спільних з вихователем , однолітками – до самостійних; від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої праці (з орієнтацією на зону найближчого розвитку. – Л.С.Виготський).
Структура інтегрованого заняття мови і мовлення
У структурі інтегрованого заняття мови й мовлення виділяється три етапи:
1. Формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування та планування тексту).
2. Творення тексту (усно).
3. Виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників (чи зразком, складеним вихователем).
Визначена структура інтегрованого заняття ґрунтується над даних психології про етапи мовленнєвої діяльності (орієнтування, планування, реалізаційний контроль).
Етап формування задуму висловлювання співвідноситься з такими етапами мовленнєвої діяльності, як орієнтування, планування. Вирішує такі завдання:
- актуалізація чуттєвого досвіду, знань дітей про предмет висловлювання;
- активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;
- удосконалення способів мовленнєвої діяльності (“азбуки мовлення”) – найголовніших опорних умінь;
- спостереження за виражальними можливостями слова, граматичних форм, колективний добір влучних слів.
Етап творення дитячих зв’язних висловлювань відповідає третьому етапу мисленнєвої діяльності – реалізації задуму. Управління дитячою творчістю здійснюється через багатоваріантні мовленнєві завдання, які спонукають дітей до складання тематично близьких казок, розповідей, міркувань, віршів. Як правило, пропонується кілька блоків завдань на розвиток зв’язного мовлення з різною мірою допомоги та рівнем творчості.
Етап редагування, обговорення дитячих творів, зіставлення із зразками художньої літератури є завершальним, він зорієнтований на четвертий етап мовленнєвої діяльності – контроль. Доцільним є тут виразне розповідання, драматизація, створення пластичних етюдів, виконання ілюстрацій чи колективних композицій, добір влучних заголовків до дитячих творів.
Розвивальні можливості видів емоційно-образної діяльності
Конструюючи систему інтегрованих занять, прагнемо якомога повніше індивідуалізувати навчання. Цьому значною мірою сприяє використання сукупності різних видів емоційно-образної діяльності (гри, спостереження за довкіллям, художньої та літературної діяльності).
Розвивальні можливості кожного виду діяльності розкрито табличним способом (табл. ). Основні види діяльності, які використовуються під час побудови інтегрованих занять, можуть підсилюватися супровідними: малюванням, художньою працею, дослідницькою діяльністю, виразним читанням віршів, драматизацією, складанням діалогів, хоровим співом з елементами хореографії. Такі супровідні види діяльності добираються з огляду на дидактичні цілі й етапи заняття. Найголовніше – домогтися повного злиття різних видів діяльності, їх гармонії, аби викликати та підтримувати творчу реакцію дитини, активізувати її пізнавальні можливості, досягти поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів на різних етапах пізнання та творення тексту.
Прагнемо знайти доцільне співвідношення видів діяльності на різних етапах навчання. Чим слабше підготовлена дитина, тим менше розвинені її пізнавальні можливості, тим частіше має звертатися до таких видів діяльності, як ігрова, предметно-практична, малювання, музика.
Розвивальні можливості видів діяльності розкрито в таблиці № .
| Види діяльності, що активізують словесну творчість | Їхні розвивальні можливості |
| - ігрова діяльність, драматизація | - орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння умінням вичленовувати ознаки, знаходити видові й родові, спільні й відмінні, істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів |
| - спостереження за довкіллям | - уводить у сам процес народження образного вислову; допомагає розширити уявлення про слова, що означають явища природи, риси характеру; розкрити сутність причинно-наслідкових зв’язків |
| - художня діяльність (образотворча, музична, хореографічна, театральна) | - спрямовує на розвиток уяви, орієнтує на образне сприймання світу |
Види мовних завдань у структурі інтегрованого заняття
мови і мовлення в початкових класах
У процесі конструювання інтегрованих занять провідною групою мовних завдань є розгляд виучуваних мовних засобів (фонетичних, лексичних, граматичних, словотворчих) у функціонально-стилістичному аспекті. Такі завдання передбачають:
- спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті, їхньою роллю у передачі інформації, створенні художнього образу;
- обгрунтування доцільності, виразності вжитих автором тих чи інших слів, граматичних форм;
- самостійний добір лексичних, граматичних багатств рідної мови для вираження власної думки, почутті.
Ці завдання можна конкретизувати таким чином:
1. З якою метою вжито в тексті синоніми, антоніми, образні слова, звертання, речення з окличною інтонацією, перелічування? Які риси характеру, які події, предмети вони зримо малюють? Який викликають настрій?