Назва реферату: Природоохоронні заходи
Розділ: Екологія
Природоохоронні заходи
1. Огляд спектра природоохоронних заходів.
Науково-технічна революція та пов'язані з нею грандіозні масштаби виробничої діяльності людини привели до великих позитивних перетворювань у світі. Разом із тим різко погіршився стан навколишнього середовища. Тому охорона довкілля, захист його від забруднень - одна з найважливіших глобальних проблем сучасності.
Зважаючи на це в Україні щорічно впроваджуються різноманітні природоохоронні заходи.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року її Верховна Рада прийняла цілий ряд законодавчих актів, серед яких можна послідовно відзначити Закон України "Про природно-заповідний фонд України" (16.02.1992), Закон України "Про охорону атмосферного повітря" (16.10.1992), Земельний кодекс України (8.12.1992), Закон України "Про тваринний світ" (3.03.1993), Повітряний кодекс України (4.04.1993), Лісовий кодекс України (21.01.1994), Кодекс України про надра (27.07.1994), Закон України "Про внесення змін і доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення і Кримінальний Кодекс України" (19.01.1995), Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (5.02.1995), Закон України "Про пестициди та агрохімікати" (2.03.1995), Водний кодекс України (6.06.1995), Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами"(30.06.1996), Закон України "Про відходи" (5.03.1998), постанова Кабінету Міністрів «Про створення Державного фонду стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища» (24.05.2004), Закон України «Про національний екологічний фонд».
Щодо Дніпропетровщини, протягом минулого року в області виконувались природоохоронні заходи які спрямовані на екологічне оздоровлення басейну ріки Дніпро та поліпшення якості питної води, які передбачені Національною та регіональними програмами.
За кошти державного бюджету в основному проводились роботи по відновленню водних режимів та русел річок і першочергові заходи щодо захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами населених пунктів та сільськогосподарських угідь.
Із виділених 1189 тис. грн. коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, 750 тис. грн. спрямовано на будівництво каналізаційних очисних споруд, зокрема 450 тис. грн. на завершення передбаченого Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води невідкладного природоохоронного заходу - будівництво очисних споруд в смт. Шацьк (введені в дію в першому кварталі поточного року) та 300 тис. грн. на продовження будівництва (реконструкцію) очисних споруд в смт. Турійськ.
Власні кошти підприємств в основному спрямовувались на заходи по покращенню роботи очисних споруд та впровадження і монтаж систем зворотнього водопостачання.
В поточному році у відповідності з інвестиційними намірами майже 80 відсотків коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та обласного бюджету спрямовуються на здійснення природоохоронних заходів по оздоровленню басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
Розглянемо деякі природоохоронні заходи, які вживаються останнім часом в нашому місті. Відомо, що на підприємствах міста руда здобувається відкритою розробкою. Бич відкритих розробок — запиленість. У деяких районах Кривого Рогу наприкінці літа - початку осені автомобілісти навіть удень змушені вмикати фари — висяча в повітрі пилюка закриває сонячне світло... Разом із криворізьким Ботанічним садом підприємства міста знайшли унікальний засіб боротьби з цим явищем. Було запропоновано технологію біологічної рекультивації так званих хвостосховищ. Місця зберігання шламів почали засаджувати особливими рослинами — кримським колосником і очеретом. У результаті поверхня хвостосховища зміцнюється кореневою системою рослин, а стебла і листя перешкоджають підніманню й поширенню пилюки. У результаті вжитих заходів обсяг викидів пилюки вдалося знизити на 160—200 тонн на рік.
Ще один необхідний для життя людини елемент — вода, і ще одна давня проблема промислових регіонів — забруднення водойм. Видобуток і переробка руди супроводжується появою великої кількості високомінералізованої (т.зв. засоленої) води. У Кривому Розі підтоплення «солоними» грунтовими водами викликає серйозні екологічні проблеми. Наприклад, Центральний ГЗК вирішив проблему перехоплення фільтраційних вод будівництвом горизонтальної дрени. Тим самим комбінат запобігає потраплянню високомінералізованих вод у Карачунівське водоймище, із якого подають питну воду для жителів м.Кривий Ріг. Нинішнього року на будівництво дрени комбінат виділив більш як 300 тис. гривень. Роботи вже виконано на 100%.
2. Економічна ефективність природоохоронних заходів
Відтворення ресурсів природи, її охорона вимагають суттєвих матеріальних витрат, економічна і соціальна ефективність яких повинна бути достатньо високою для того, щоб суспільство могло їх собі дозволити. В зв'язку з цим виникає проблема економічної та позаекономічної оцінки впливу людини на природу. Проблема ця досить багатогранна, оскільки включає область взаємного проникнення і взаємодії природи і суспільства, а методика оцінки результатів цієї взаємодії ще недостатньо розроблена.
Важливою складовою частиною розробки оцінок впливу на природу є значення системи показників, причому розв'язання різнорідних соціально-економічних завдань вимагає застосування різних видів оцінок.
Економічна оцінка — це оцінка змін в економіці, що виникають при певному впливі внаслідок порушення основних функцій природи, тобто вона відображає вартість заходів на підтримання оптимального стану природної, соціальної і господарської підсистем та вартість збитків від антропогенних впливів. Об'єктом економічних оцінок можуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні, господарські), але тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життя суспільства. Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовища частіше використовується оцінка екологічних витрат, що є сукупністю народногосподарських витрат, викликаних з допущеним рівнем екологічних порушень.
Здійснення природоохоронних заходів, як і будь-яких інших соціальних заходів, вимагає витрат, але їх нездійснення також тягне за собою витрати. Ці витрати є двома важливими складовими екологічними втрат. Перша складова — витрати на природоохоронні заходи в місці потенцiйного виникнення екологічних порушень. До них належать витрати на попередження забруднень, ерозійні заходи; тощо. Друга складова — економічні збитки від екологічних порушень, що виникають внаслідок відмови від природоохоронних заходів (або недостатніх масштабів їх здійснення). Вони складаються з витрат на компенсацію сировинних втрат з газами, що відходять, твердими відходами, стічними водами, а також із витрат на попередження і ліквідацію несприятливого впливу на реципієнтів (об'єкти, яким завдаються збитки), і в цілому на природне середовище, що проявляється в зниженні цінності ландшафтів (рекреаційної, середовищезахисної), погіршенні умов роботи людей, підприємств, техніки, втратах робочого часу пов'язаних з підвищеною захворюваністю, погіршення умов життя і умов утримання комунально-побутового господарства.
Основними реципієнтами забруднення навколишнього природного середовища є:
1) населення;
2) об’єкти житлово-комунального господарства;
3) сільськогосродарськi угіддя;
4) лісові ресурси;
5) елементи основних фондів промисловості і транспорту;
6) рентні ресурси;
7) рекреаційні ресурси.
Крім того, можуть виникнути небажанi для суспiльства зміни в структурі і спеціалізації господарств, пiдвищення міграційності населення тощо. Toмy eкономiчна оцiнка екологічних витрат Е обчислюється за формулою
Е=Вз+Збф,
де Вз—витрати на здiйcнeння пpиpoдooxоpoнниx зaxодiв; Збф — фактичні збитки, що завдаються господарству i населенню після проведення або в результаті непроведення природоохоронних заходiв у вартiсному вираженнi.
Якщо самі природоохоронні витрати (перша складова екологічних витрат), як правило, функціонально (детерміновано) залежать від масштабів і характеру попереджувальних екологічних порушень i тому визначаються з найбільшим ступенем достовiрностi, то економічні збитки не піддаються однозначному визначенню і розглядаються у вигляді діапазону можливих значень для різних комбінацій параметрів, що характеризують об'єкти, на які діють екологічні порушення (чисельність і віковий склад населення, характер його зайнятості, забезпеченностi харчуванням, вартість основних фондів тощо). Цi витрати можуть не збігатися за місцем і часом, їх виникнення з екологiчними порушеннями, що їх викликали. Тому економічні збитки є за своєю природою стохастичною величиною, яка піддається обчисленню лише з тим чи іншим ступенем ймовірності. В цьому полягає головна трудність визначення вказаної компоненти екологічних витрат. Складові економічної оцінки перебувають між собою у функціональній залежності (при збільшенні витрат за однією з цих складових можна добитися зниження витрат за іншою) і взаємно доповнюють одна одну.
При цьому залежно від специфіки регіональних умов, наявності трудових, матеріальних ресурсів основні напрями природоохоронної діяльності можуть бути визначені як такі, що закріплюють сучасний стан ландшафтів і використання ресурсів, що допускає зниження якості середовища яа рівні, який не є нижчим за нормативний.