В роботі наведено приблизну класифікацію інноваційних структур, що теж є значною проблемою, бо якщо б ми мали чітко визначену класифікацію, то законотворчий процес значно спростився, а на місцях чиновники не чинили би опір створенню інноваційних структур, зокрема, бізнес-інкубаторів. На їх думку бізнес-інкубатор - це надприбуткова організація, в якійпроцвітає бізнес, але ми знаємо, що це далеко не так. Крім того необхідно окреслити організаційно-правові форми організацій, які б при створенні інноваційних структур мали чітко визначені пільги. Є сподіваня, що дана робота стане поштовхом для створення низки законопроектів, які будуть лобіюватись УАБІІЦ та іншими громадськими організаціями.
В цій роботі було приділено велику увагу інноваційним структурам, які були створенні за допомогою державих органів влади та іноземних донорських організацій, що порівнювалось з досвідом інших держав. Було виявлено, що, на відміну від більшості західних країн, основними джерелами фінансування є західні донорські організації, а держава виступає на задньому плані. Це підтверджує, що в Україні проводиться квола інноваційна політика, відрахування в Держінфонд ідуть в основному у виробничу сферу, де витрачаються недоцільно. Отже огляд вже створених інноваційних структур доводить, що активну позицію повинні зайняти громадські організації, які зацікавлені в науково-технічному прогресі нашої держави і таким чином створювати тиск на владу.
З метою пошуку фінансових ресурсів для створення інноваційних структур та наукомістких виробництв один із розділів було присвячено венчурному капіталу. Було з’ясовано, що існує безпосередній зв’язок венчурного капіталу з інноваційними структурами. Виявляється, що, наприклад, інноваційні інкубатори можуть отримати частку акцій певної компанії-клієнта і таким чином створити більш досконалий механізм для виживання компанії. Тобто компанії уникають небажаних щомісячних членських платежі, а інноваційний інкубатор виступає в ролі венчурного капіталіста, який зацікавлений на всі 100% у процвітанні певної компанії.
В останньому розділі подається реальний проект створення Київського інноваційного інтернет-центру, в якому застосовуються класичні інструменти здійснення інноваційної політики, зокрема, інструменту бізнес-інкубування. Цей проект планується захищати на засіданні Московської районної ради народних депутатів за сприяння Проекту розвитку ООН в Україні.
Як свідчать розрахунки, вже в кінці року проект вийде на самоокупність, а починаючи з другого року буде можливість повернути грант, який донор зможе використати на фінансування подібного проекту. Потрібно сказати, що першого року буде професійно підготовано та працевлаштовано 330 осіб, окрім того 36 компаній будуть постійними клієнтами центру на кінець першого року. Інтернет ринок нашої країни отримає потужний поштовх. Уже з другого року центр перейде на прибуткові засади задля подальшого існування проекту, тобто за рахунок прибутків будуть дотуватись пільгові категорії населення. Буде виконуватись головна мета Київського Інноваційного Інтернет-Центру – його беззбиткове самоокупне функціонування.
Отже можна сказати, що були досягнуті поставлені цілі, а це дослідження стало базою для подальших наукових розробок у сфері здійснення інноваційної політики за допомогою створення інноваційних структур та залучення венчурного капіталу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНOЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Розпорядження Президента України “Питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів” №17/96 від 23.01.96р.// УК.-1996.- 26 лютого(№30).-С.22
2. Бажал Ю.М.Економічна теорія технологічних змін: Навчальний посібник. – К.: Заповіт, 1996. – С.240.
3. Циганок В.Л., Беленок Л.Ф., Івженко Ю.В. Складання бізнес-планів малих підприємств: Навчально-методичний посібник. – К.: КМУЦА, 1997. – С.124.
4. Завлина П.Н., Казанцева А.К., Миндели Л.Э. Инновационный менеджмент: Cправочное пособие. – С-П.: “Наука”, 1997. – С.560.
5. Засядлы К. Обучение украинских и белорусских руководителей и организаторов инкубаторов предпринимательства в Польше: Краткий курс лекций. – Познань, Польша, 1998.: - C.24.
6. Лавелл Д. Анализ осуществимости развития системы поддержки мелкого предпринимательства: Предконференционное обучение. – Варшава, Польша, 1998.: - C.36.
7. Соловьев В., Андрощук Г., Егоров И., Малицкий Б., Севастьянов А., Феденко В., Чирков В., Шкворец Ю. (Украина), Мюллер Р., Диттман З., Пуппе Э. (ФРГ). Избранные вопросы современного инновационного менеджмента для малых и средних предприятий: Курс лекций. – Киев, Украина; Дрезден, ФРГ: “ДЕМИУР”, 2000. – С.284
8. Уткин Э.А., Кочеткова А.И. Бизнес-план: Как развернуть собственное дело – М.: АКАЛИС, 1996. – С.176.
9. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 1998. – С.600.
10. Ватаманюк У. Економіка України на сучасному етапі.Інноваційний розвиток. – Л.: “http://www.weagle.lviv.ua./yhc/textes/vatamaniuk.html”, 1999. – C.1.
11. Луценко Ю.В. Шлях інноваційного розвитку економіки України: регіональні аспекти // Регіональна економіка. – К., 1999. №1.: - С.65.
12. Тимощук А.С. Патентні інновації та економічний розвиток. // Розбудова держави. – K., 1998. №11/12.: - C.78.
13. Українська Асоціація Бізнес-Інкубаторів та Інноваційних Центрів. Інформаційний бюлетень. - К.: 2000. №1.: - C.8.
14. АксеновГ. Капитаны "БИ", не напоритесь на риф // Зеркало недели. – 1998.7 февраля. – С.4.
15. Бунчук М. Венчурный капитал // Технологический Бизнесь – М.: “http://www.techbusiness.ru/tb/archiv/number1/”, 1999. №1.: - C.1.
16. Фонштейн Н.М. Управление инновациями. Становление и развитие малой технологической фирмы: Сборник статей. – М.: АНХ, 1999. – C.248.
17. Національний Координаційний Центр реалізації Комплексної програми соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку. Матеріали до підготовчого семінару “Структура, місце та функції бізнес-інкубатору при Регіональних Центрах Працевлаштування. Принципи продуктивної сили.” - K., 1998.: - C.56.
18. Українська Асоціація Бізнес-Інкубаторів та Інноваційних Центрів. Матеріали другої щорічної конференції “Роль бізнес-інкубації та інновацій у підтримці й розвиткові малого та середнього підприємництва.” - Б-Ц.: 2000.: - C.148.
19. http://www.rada.kiev.ua/
20. http://www.unex.com.ua/
ДОДАТОК 1. Бізнес-план проекту створення КІІЦ
до кваліфікаційної роботи на тему:
“ІННОВАЦІЙНІ СТРУКТУРИ ТА ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ”
студента 4-го року навчання
департаменту економічних наук НаУКМА
на здобуття академічного звання
бакалавра економічних наук
Цебро О.В.
1.1. Загальний опис проекту та організації.
БФ “Київ XXI століття” засновано згідно рекомендацій Української Асоціації Бізнес-інкубаторів та Інноваційних Центрів (далі Асоціація) для здійсненя проекту “Бізнес-Інкубатор” в м.Київ. Але зараз БФ “Київ XXI століття” орієнтується на створення інноваційних центрів, зокрема, такого як КІІЦ. /3,7/
Сьогодні, як і завжди, увага людей привернута до технологічних змін у суспільстві, зокрема, до розвитку інтернет-технологій, які входять в наше повсякденне життя. За допомогою цих технологій люди починають заробляти значні кошти та отримувати додаткові блага. До того ж весь час відбувається створення нових робочих місць на інтерент-ринку в той час як на інших вони скорочуються.
Тобто проблему безробіття та проблему отримання людьми додаткових благ вирішують:центри підтримки підприємництва, бізнес-інкубатори, інноваційні центри з різною специфікою та державні служби зайнятості. Планується, що лише за перший рік нові спеціальності отримає 330 осіб, які потім будуть влаштовані на підприємствах, що є клієнтами КІІЦу. Планується, що на кінець першого року буде 36 підприємств та підприємців, які користуються послугами цього проекту.
Місце проекту у галузі: Сьогодні ринок сервісних послуг на інтернет-ринку м.Києва розвинений не в достатній мірі. Існує велика потреба у послугах такого типу. За останні роки у Києві з’явилось декілька інноваційних інкубаторів та центрів, але з аналогічним асортиментом послуг організацій не існує. Єдиним конкурентом може бути НГО “Фонд Київський Бізнес-Інкубатор”, але ця організація лише починає працювати на інтернет-ринку, основний вид її діяльності – це підтримка софтверних оффшорів, які пишуть програмне забезпечення на захід. Нові клієнти інкубатору не підшуковуються, а рекламні акції не здійснюються.
Крім того перетин наших проектів відбувається на невеликому сегменті ринку – надання послуг незалежним вебстудіям. НГО вже має постійних клієнтів, а ми лише починаємо роботу в даному напрямку – знайдено три потенційних корпоративних клієнти.
Сьогодні ринок навчальних послуг на інтернет-ринку м.Києва розвинений не в достатній мірі, бо лише незначна кількість навчальних центрів надає якісні послуги з навчання професійних вебдизайнерів та вебпрограмістів, про якість академічної освіти в цьому напрямку говорити не доводиться, а про можливість отримувати професійні знання з таких інтернет-професій, як менеджер з електронної комерції і менеджер з управління інтернет-прроектом доводиться мовчати не лише в Україні.
Ми вирішили зайняти вільну ділянку ринку. Суб’єкти даної ділянки – молодь віком від 15 до 28 років, яка цікавиться інтернет-технологіями та вбачає в них свій майбутній фах (студенти і старшокласники), незалежні студії вебдизайну, незалежні автори контент-проектів та малі компанії, які працюють на ринку інтернет-технологій. Всі вони хочуть отримувати якісні послуги за прийнятною ціною у зручному для всіх місці. На обраній нами ділянці ринку очікується мінімум конкуренції в найближчі два роки.