Національний університет
“Києво-Могилянська Академія”
Департамент економічних наук
Кафедра економічної теорії
“ІННОВАЦІЙНІ СТРУКТУРИ ТА ВЕНЧУРНИЙ КАПІТАЛ”
Кваліфікаційна робота
на здобуття академічного звання
бакалавра економічних наук
Цебро Олексій Валерійович
Науковий керівник - кандидат економічних наук,
доцент департаменту економічних наук НаУКМА
Іванова Н.Ю.
Київ – 2000р.
Вступ............................................................................................................ 3
Розділ 1. Державна інноваційна політика та інноваційні структури.................................................................................................. 6
1.1. Шлях інноваційного розвитку економіки України та інноваційна політика................................................................................................................... 6
1.2 Інноваційні структури та їх класифікація....................................... 12
1.3. Розвиток інноваційних структур в Україні................................... 15
Розділ 2. Венчурний капітал та його роль в розвитку інноваційного бізнесу................................................................... 25
2.1. Загальна характеристика ринку венчурного капіталу................. 25
2.2. Венчурний капітал як засіб фінансування інноваційних проектів. 31
Розділ 3. Проект створення Київського Інноваційного Інтернет-Центру ( далі КIІЦ)........................................................... 35
3.1. Виконавче резюме.......................................................................... 35
Висновки................................................................................................. 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНOЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................... 41
ДОДАТОК 1. Бізнес-план проекту створення КІІЦ............. 43
1.1. Загальний опис проекту та організації.......................................... 44
1.2. Капітал і юридична форма............................................................. 47
1.3. Опис послуг.................................................................................... 49
1.4. Аналіз ринку та план маркетингу.................................................. 52
1.5. Виробничий план........................................................................... 58
1.6. Управління і організація................................................................ 60
1.7. Фінансовий план............................................................................. 62
Більшість дослідників соціально-економічного розвитку людства вже давно вважає науково-технічний прогрес головним чинником історичної трансформації суспільства. /2,15/ Можна сказати, що науково-технічний прогрес став визначальним фактором суспільного виробництва. Внутрішні механізми впливу технологічних змін на економічний розвиток докладно описав Й.Шумпетер, який ніби завершив лінію пошуків, розпочату М. Туган-Барановським, і сформулював цілісну інноваційну теорію. Термін “інноваційна” ця теорія дістала завдяки центральному місцю в ній економічної категорії “інновація”, яку розробив і ввів у широкий вжиток Й.Шумпетер. Інновація як економічна категорія – це не просто поняття, що означає будь-яке нововведення, а нова функція виробництва. Це зміна технології виробництва, яка має історичне значення і є необхідною. /2,23/
Економіка України перебуває на етапі великих змін. Вони викликані не лише новими завданнями в системі їх соціально-економічного розвитку, але і проблемами, які породжені сучасним рівнем науково-технічного прогресу. Економічне зростання в країні забезпечується не лише за рахунок переходу до ринкових відносин, а й за рахунок введення у виробництво новітньої техніки і технологій, які б відповідали світовим стандартам. Науково-технічний прогрес є дуже складним не лише технічним, а й соціально-економічним і науковим процесом. Першочергове значення для прискорення науково-технічного прогресу має впровадження передової техніки і технології, що дозволяє оперативно переходити на випуск нової продукції. Це актуально на сьогодні для усіх галузей народного господарства. Підвищення ефективності суспільного виробництва і, на цій основі, прискорення соціально-економічного розвитку країни вимагають використання різнорідних факторів. Слід підвищувати продуктивність праці, економити сировину, матеріали, збільшувати віддачу виробничих потужностей, вдосконалювати організацію праці тощо. Однак усі ці резерви економічного зростання є обмеженими. Необмеженим фактором розвитку був і залишається науково-технічний прогрес. Саме він створює матеріальну основу, необхідну для активізації і більш повного використання всіх інших факторів та робить їх невичерпними. Зміст науково-технічного прогресу складають нові технічні і технологічні рішення в галузі засобів і предметів праці, котрі підвищують економічну ефективність виробництва, забезпечують покращення умов праці, раціональне використання природних ресурсів і охорону навколишнього середовища, виводять наше суспільство на високі науково-технічні позиції у світі. Лише такий практичний та корисний напрямок робить витрати на науку і техніку суспільно виправданими, дозволяє говорити про справжній прогрес з точки зору людини. /10,1/
Наприклад, провідне місце (біля 70%) у експорті найбільш розвинених країн (в тому числі США, Німеччина, Японія) посідають саме наукомісткі, високотехнологічні товари. Їх конкурентоспроможність забезпечується великими витратами, в тому числі з боку держави, на науково-дослідні та конструкторські розробки. Економіка цих країн, та країн, що здійснили потужний ривок у сім`ю світових лідерів, сьогодні будується, в першу чергу, на реалізації наукових досягнень.
У різних країнах проблема реалізації нововведень вирішується по-різному, хоч і можна простежити певні моменти, спільні для більшості сучасних лідерів науково-технічного прогресу, але не підлягає сумніву те, що наука стала реальною виробничою силою на даному етапі, і буде залишатись нею в майбутньому.Завдання України - у найкоротший час вивчити досвід вирішення цих проблем, визначити шляхи реалізації інноваційної політики в Україні з урахуванням реальних умов.
Перший крок у цьому напрямі вже зроблено, ним стало Розпорядження Президента України від 23.01.1996 р. № 17/96, “Питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів”, де створення та функціонування інноваційних структур визначається, як один з пріорітетних напрямків підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу задля розв`язання завдань технологічного оновлення виробництва. /1,1/
Однак, багато аспектів становлення цілісної системи управління інноваційною діяльністю в умовах сучасної України та її подальшого функціонування не знайшли достатньо глибокого висвітлення у науковій літературі. Особливо мало літератури про інноваційну політику держави та практичні інструменти її здійснення в Україні, зокрема, про різноманітні інноваційні структури.
Разом з тим, низка важливих питань, що пов`язані з новими підходами до створення спеціалізованих інноваційних центрів та інкубаторів бізнесу, зокрема, тих, що супроводжують інтернет-бізнес з залученням венчурного капіталу в умовах економічної кризи, потребують подальшої розробки.
Окрім того необхідно зазначити, що існує досвід практичної роботи, що був напряцьований, зокрема, у НГО “Київська школа підприємців” в 1998 році, а потім в БФ “Київ XXI століття” в 1999-2000 рр., який вимагає на цей момент теоретичного підгрунтя для більш досконалого застосування практичних знань. Цього року більш активно почала працювати Українська Асоціація Бізнес-інкубаторів та Інноваційних Центрів, що стало ще одним спонукальним фактором для створеня наукової праці про інноваційну політику та інноваційні структури нашої країни, а також про венчурний капітал, який повинен стати кровоносною системою наукомісткого бізнесу. Можна сказати, що в цій роботі закладено елемент новації, а саме підтримка одного з найпреспективніших наукомістких ринків, зокрема, ринку інтернет-технологій за допомогою такого інструменту, як створення інноваційного інтернет-центру.
Таким чином, практична значимість вказаних проблем і об`єктивна необхідність розвитку інноваційних процесів в Україні зумовили вибір теми бакалаврської роботи, мету і завдання, предмет та об`єкт дослідження.
Метою роботи є огляд інноваційної політики держави, інноваційних структур, що утворились та працюють в Україні, пошук системної зв’язки між інноваційними структурами та венчурним капіталом, створення проекту Київського Інноваційного Інтернет-Центру, який би інкубував інтернет-компанії, створював клімат для розвитку інтернет-технологій та інтернет-ринку, вирішував би проблеми зайнятості та отримання додаткових благ на означеній тереторії.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- дослідити загальну ситуацію, що пов`язана з інноваційними процесами в Україні;
- класифікувати інноваційні структури;
- дослідити різноманітні існуючі в світі інноваційні структури та їх приклади в Україні;
- охарактеризувати світовий ринок венчурного капіталу та показати зв’язок з інноваційними структурами, зокрема, з інноваційними центрами;
- подати проект створення інноваційного центру, який спеціалізується на інкубуванні інтернет-технологій та на розвитку інфраструктури інтернет-ринку.
Як інформаційну базу, використано дані Української та Польської Асоціацій Бізнес-Інкубаторів та Інноваційних Центрів, Білоцерківського Інноваційного Бізнес-Інкубатору, серверів Верховної Ради України та Держінофонду України.
Розділ 1. Державна інноваційна політика та інноваційні структури
1.1. Шлях інноваційного розвитку економіки Українита інноваційна політика.
Становлення національного виробництва - першочергове завдання сучасного етапу економіки України, яка перебуває у стані економічної кризи. Низька конкурентоспроможність продукції, що зумовлена низькою якістю товарів та їх високою матеріало- та працемісткістю спричинила спад виробництва. Вихід з цієї ситуації більшість економістів вбачають у переведенні виробництва на якісно новий рівень, а це є завданням інноваційної діяльності.Проте на сьогоднішній день спостерігається стійка тенденція до згортання такого виду діяльності. Причина цього найчастіше – це відсутність у суб'єктів господарювання власних коштів на реалізацію нових технологій. Досить важко також отримати кошти з альтернативних джерел фінансування. Тривалий термін окупності та низька ефективність інвестування коштів у інноваційні проекти стримують їх фінансування. Застосування високих технологій передбачає широке використання патентних інновацій, мова йде про винаходи, промислові зразки, дослідні моделі. Вони є внутрішнім двигуном виробництва, що дає змогу зробити стрибок від старих технологій до нових, прискорює технологічний та економічний розвиток. /10,1/