За даними Держкомстату, в Україні в 2000 р. виробництво послуг складало близько 69 млрд. грн., т.ч. платні послуги населенню – 15,8 млрд. грн.. Обсяг вироблених послуг підприємствами цієї сфери у 2000 р. склав 26,5 млрд.грн., в 2001р.– 30,5 млрд..грн., тобто збільшився у фактичних цінах на 15,1%. Доход від реалізації послуг складав 29,1 и 33,4 млрд..грн. відповідно. Роль сфери послуг у сучасній економіці визначається також структурними змінами у складі зайнятих і у виробництві ВВП (табл.3).
Динаміка частки сфери послуг у складі зайнятих
і у ВВП України за 1990 - 2001р.
| Показники | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 |
| Чисельність зайня-тих в економіці, млн. чол. | 25,4 | 25,0 | 24,5 | 23,9 | 23,0 | 23,7 | 23,2 | 22,6 | 22,3 | 21,8 | 21,3 | 20,9 |
| У т.ч. чисельність зайнятих у сфері послуг, млн. чол. | 10,2 | 10,0 | 10,3 | 10,2 | 10,3 | 11,1 | 11,4 | 11,5 | 11,5 | 11,5 | 11,4 | 11,2 |
| Частка зайнятих у сфері послуг, % | 40,2 | 40,0 | 42,0 | 42,7 | 44,8 | 46,8 | 49,1 | 50,9 | 51,6 | 52,8 | 53,3 | 51,3 |
| Частка послуг у ВВП, % | 28,2 | 30,5 | 33,1 | 48,6 | 38,2 | 39,1 | 43,8 | 44,9 | 43,1 | 40,2 | 40,6 | … |
Як свідчать наведені дані, загальна чисельність зайнятих у всіх сферах економіки скоротилась в порівнянні з 1990 р. на 4,5 млн. чол. або на 17,7%. При цьому чисельність зайнятих у сфері послуг зростала до 1999 р. Можна вважати, що на фоні глибокої економічної кризи, яка супроводжувалась згортанням виробництва та скороченням числа робочих місць, з виробничої сфери відбувся “перелив” 1,2 млн. чол. працюючих у сферу послуг. В результаті частка зайнятих у сфері послуг зросла з 40,2% у 1990 р. до 53,3% у 2000 р. Чисельність працюючих в підприємствах сфери послуг в 2001 р. становила 1661,4 тис.осіб. У структурі послуг превалює частка ринкових. Однак співвідношення між ринковими і неринковими послугами змінювалось. Так, у 1990 р. на частку ринкових послуг приходилося 60,9%, у 1993 р. – 75,0%, у 1995 р. – 66,0%, а на частку неринкових – відповідно 39,1%, 25%, 34,4%.
Для оцінки внеску сфери послуг у розвиток економіки країни і підприємств сфери послуг, зокрема, а також для міжнародних порівнянь розроблено інтегральний коефіцієнт макроекономічної трансформації сфери послуг. Його розрахунок базується на даних офіційної статистики, які дозволяють визначити структурні характеристики сфери послуг, та на використанні середньої геометричної:
,
де kінт – інтегральний коефіцієнт макроекономічної трансформації сфери послуг;
dп – частка послуг у валовому внутрішньому продукті;
dз – частка зайнятих у сфері послуг від загальної чисельності працюючих;
dоф – частка основних фондів сфери послуг у загальній вартості основних фондів країни;
dпл.п – частка платних послуг у їх виробництві;
dстр – частка платних послуг у складі споживання товарів та платних послуг (структура споживання).
Означені показники характеризують матеріальні ресурси, трудовий та виробничий потенціал сфери послуг, ступінь розвитку ринкових відносин і структуру споживання населення. На основі показників, що використовувались для розрахунку інтегрального коефіцієнта, запропоновано ряд узагальнюючих характеристик (табл.4). У їх складі узагальнюючий коефіцієнт значимості сфери послуг в економіці країни має такий вигляд:
;
узагальнюючий коефіцієнт виробничого потенціалу сфери послуг:
;
узагальнюючий коефіцієнт ступеня розвитку ринкових відносин у сфері послуг:
.
З огляду на те, що головне призначення сфери послуг – створення умов для підвищення рівня і якості життя, в інтегральній оцінці сфери послуг присутній показник структури споживання, що відображає рівень життя. Частка послуг, вироблених підприємствами цієї сфери, в 2000 р. становила – 18,0%, в 2001 – 17,5%.
Таблиця 4
| Узагальнюючі коефіцієнти | 1999 | 2000 |
| 1. Коефіцієнт значимості сфери послуг | 0,505 | 0,503 |
| 2. Коефіцієнт виробничого потенціалу | 0,513 | 0,512 |
| 3. Коефіцієнт ступеня розвитку ринкових відносин | 0,416 | 0,418 |
| 4. Інтегральний коефіцієнт макроекономічної трансформації | 0,421 | 0,423 |
Як свідчать виконані розрахунки, внесок сфери послуг у розвиток економіки України в 1999 р. склав 42,1%, а в 2000 р. – 42,3%. Значимість підприємств сфери послуг в 2000 р. за запропонованим коефіцієнтом – 11,9%, коефіцієнт ступеня розвитку ринкових відносин – 18,1%. Незначне зростання коефіцієнта макроекономічної трансформації сфери послуг на даному етапі відповідає тенденції розвитку, яка намітилася в економіці України в цілому.
Для комплексної оцінки підприємств сфери послуг на мезорівні запро-поновано інтегральний показник, розрахунок якого робиться з використанням методу багатомірної середньої. Базою порівняння є кращі показники за усіма видами наданих послуг, які досягнуті в окремих регіонах (табл.5).
Отримані одиничні й інтегральні показники дозволяють ранжирувати регіони за рівнем розвитку підприємств сфери послуг, виділяти окремі групи областей з урахуванням їх специфіки, розробляти стратегію розвитку та конкретні соціальні заходи. Запропонований метод доцільно застосувати для рейтингової оцінки підприємств, що надають послуги. Використання даного методу дозволило побудувати графічну модель сегментування сфери послуг. Для наочності порівняння на рис.3 представлено графічне зображення інтегрального показника ступеня розвитку сфери послуг для України і Донецької області. На радіальних осях відкладені значення одиничних коефіцієнтів відповідно виду послуг.
У четвертому розділі “Економіко-статистичні моделі як інструмент управління розвитком підприємств сфери послуг” досліджено закономірності формування платних послуг населенню та їх взаємозв'язок з найважливішими макроекономічними показниками на основі методу багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу. Оцінено вплив на обсяг платних послуг населенню таких факторів, як показники валової доданої вартості (х1,) грошових доходів населення (х2,) структури споживання населення, рівня продуктивності праці (х4), частки зайнятих, а також середньорічної чисельності населення регіонів України (х6). Побудована багатофакторна модель гребеневої регресії відображає сукупний вплив суттєво значущих факторів на обсяг платних послуг:
.
Економічна інтерпретація параметрів отриманої моделі є аналогічною рівнянням множинної регресії. Статистичні характеристики, розраховані для рівняння множинної гребеневої регресії (відносна похибка апроксимації дорівнює 9,9%; критерій Дарбіна-Уотсона 2,139; критерій Фішера – значення 93,341), доводять, що отримане рівняння статистично істотне та надійне. Коефіцієнт множинної детермінації для рівняння гребеневої регресії, який дорівнює 0,949, показав, що варіація обсягу платних послуг по регіонах України на 94,9% пояснюється впливом аналізованих факторів, інші 5,1% – це вплив неврахованих у даному дослідженні факторів.
На основі розробленої моделі було визначено резерви зростання платних послуг для окремих областей України. З урахуванням сформованих соціально-економічних умов резерви збільшення обсягів платних послуг населенню є у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Луганській, Рівненській, Хмельницькій, Чернігівській і окремих інших областях.
Дослідження закономірностей формування обсягу платних послуг показало наявність диференціації розвитку цієї сфери в регіональному аспекті, що потребує адекватних заходів при розподілі фінансових ресурсів, створенні робочих місць на діючих і нових підприємствах сфери послуг, вирішенні проблеми зайнятості населення регіонів, формуванні програм розвитку окремих підприємств, галузей і регіонів країни.
Ступінь задоволення потреб населення в послугах значною мірою розкривається показником платних послуг у розрахунку на душу населення (У). На величину цього показника впливають структура зайнятості населення, рівень продуктивності праці, частка виробництва послуг у ВВП, а також частка платних послуг населенню в складі їх виробництва. Для кількісної оцінки детермінованих зв'язків запропоновано індексну функціональну модель мультиплікативного типу:
,
де ПП – обсяг платних послуг населенню в порівняних цінах;
– середньорічна чисельність населення;
– середньорічна чисельність зайнятих у всіх сферах економічної діяльності;
ВВП – валовий внутрішній продукт;
ВДВ посл – валова додана вартість з виробництва послуг.
Установлено, що позитивна динаміка обсягу платних послуг на душу населення пов'язана тільки з підвищенням рівня продуктивності праці. Зміна інших включених у модель факторів сприяла зниженню середньодушового рівня споживання послуг. Таким чином, індексна функціональна модель дозволила дослідити детерміновані зв'язки між соціально-економічними процесами, що дозволяє запропонувати як інструмент управління.
Динаміка показників, які відображають розвиток сфери послуг України, і в т.ч. підприємств відрізняється нестаціонарним характером. Тому для їх прогнозування в дисертації використано різні види трендових і авторегресійних моделей, що дозволяють врахувати не тільки тенденцію процесів розвитку в сфері послуг, але також випадкову і сезонну компоненти. Прогнозні розрахунки представлено в табл.6.
Таблиця 6
Прогнозні показники розвитку сфери послуг