3. Побудуємо схему з І-, АБО- та НЕ-елементів, яка реалізує так званий "однорозрядний напівсуматор"[****] з двома симетричними входами x, y і двома виходами: s = xÅy, d = xÙy. З цих формул видно, що схема має реалізувати додавання двох однорозрядних чисел із переносом. Виразимо s за допомогою функцій набору {Ù, Ú, Ø}: s = xÙØyÚØxÙy. Тоді схема має вигляд:
3. Замкнені та повні набори функцій. Критерій Поста повноти набору функцій
У підрозділі 7.1 ми побачили, що будь-яку бульову функцію можна задати як суперпозицію функцій з набору {Ù, Ú, Ø} або з набору {Å, Ù, 1}.
Означення. Множина всіх функцій, що є суперпозиціями функцій деякого набору F, і лише їх, називається замиканням цього набору й позначається [F].
Таким чином, якщо P2 позначає множину всіх бульових функцій, то
[{Ù, Ú, Ø}] = [{Å, Ù, 1}] = P2.
Означення. Множина функцій F називається функціонально повною, якщо [F]=P2.
Отже, множини {Ù, Ú, Ø} і {Å, Ù, 1} є функціонально повними.
Природним є питання про те, які властивості повинні мати функціонально повні множини функцій.
Видатний математик Еміль Пост сформулював і обгрунтував критерій повноти множини функцій у загальному випадку алгебри функцій з операцією суперпозиції. У цьому критерії, тобто необхідній і достатній умові, використовується поняття передповного класу. Розглянемо його.
Нехай F позначає множину всіх можливих функцій деякої алгебри функцій A з операцією суперпозиції.
Означення. Множина функцій S називається передповним класом алгебри A, якщо [S]¹F і за будь-якої функції f з множини F\S набір SÈ{f} є повним: [SÈ{f}]=F.
Критерій Поста. Нехай S1, S2, … – усі передповні класи алгебри функцій F. Множина функцій M є повною тоді й тільки тоді, коли для кожного передповного класу Si множина M містить fÎM\Si.
Приймемо це твердження без доведення.
Пост також дослідив передповні класи алгебри бульових функцій. Їх виявилося лише 5. Це множини всіх функцій:
що зберігають сталу 0,
що зберігають сталу 1,
самодвоїстих,
лінійних,
монотонних.
Означимо вказані функції.
Означення. Функція f(n)зберігає сталу 0, якщо на нульовому наборі має значення 0: f(n)(0, 0, …, 0)=0.
Означення. Функція f(n)зберігає сталу 1, якщо на одиничному наборі має значення 1: f(n)(1, 1, …, 1)=1.
Наприклад, тотожна функція f(x)=x зберігає сталі 0 і 1, функція f(x)=Øx не зберігає жодної.
****Двоїста до …
Означення. Функція f(n) є самодвоїстою, якщо для всіх пар протилежних наборів вона приймає на них протилежні значення:
f(n)(a1, a2, …, an) = ****f(n)(a1, a2, …, an) зберігає сталу 0, якщо на нульовому наборі має значення 0: f(n)(0, 0, …, 0)=0.
Означення. Функція f(n) зберігає сталу 1, якщо на одиничному наборі має значення 1: f(n)(1, 1, …, 1)=1.
Неважко переконатися, що множини означених функцій, позначені відповідно T0, T1, S, L, M, є замкненими класами.
Список рекомендованої літератури
1. Виленкин Н.Я. Популярная комбинаторика.–М.: Наука, 1975.
2. Гаврилов Г.П., Сапоженко А.А. Сборник задач по дискретной математике.–М.: Наука, 1973.
3. Гильберт Д., Бернайс П. Основания математики. Логические исчисления и формализация арифметики.–М.: Наука, 1982
4. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра. Языки. Программирование.–К.: Наукова думка, 1988.
5. Ершов Ю.Л., Палютин Е.А., Математическая логика.–М.:Наука, 1979.
6. Карри Х.Б. Основания математической логики.–М.: Мир, 1969.
7. Клини С.К. Математическая логика.– М.: Мир, 1973.
8. Колмогоров А.Н. Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа.–М.: Наука, 1981.
9. Кузнецов О.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженера.–М.:Энергоатомиздат, 1988.
10. Курош А.Г. Лекции по общей алгебре.–М.: Наука, 1973.
11. Лавров И.А., Максимова Л.Л. Задачи по теории множеств, математической логике и теории алгоритмов.–М.: Наука, 1984.
12. Линдон Р. Заметки по логике.– М.: Мир, 1968.
13. Мендельсон Э. Введение в математическую логику.–М.: Наука, 1984.
14. Новиков П.С. Элементы математической логики.–М.: Наука, 1973.
15. Ставровський А.Б., Коваль Ю.В. Методичні рекомендації та вказівки до курсу "Дискретна математика" (розділ "Множини та відповідності").– К.:"Київський університет", 1994.
16. Трохимчук Р.М. Збірник задач з дискретної математики (розділ "Множини і відношення") для студентів факультету кібернетики.–К.:"Київський університет", 1997.
17. Трохимчук Р.М. Множини і відношення. Навчальний посібник для студентів факультету кібернетики.–К.:"Київський університет", 1993.
18. Грэхем Р., Кнут Д., Паташник О. Конкретная математика. М.: Мир, 1998.
19. Липский В. Комбинаторика для программистов. М.: Мир, 1988.