Смекни!
smekni.com

Строки в цивільному праві (стр. 4 из 5)

Звичайно, таке зупинення означає, що в строк позо­вної давності не зараховується той проміжок часу, про­тягом якого особа не мала можливості звернутися з по­зовом.

Перелік обставин, які є підставою для зупинення стро­ку позовної давності, наводиться у ст. 78 ЦК України:

1)надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (не­переборна сила). Законодавець наводить основні ознаки, які дають змогу вважиш ту чи іншу обставину неперебор­ною. До них належать: а) надзвичайність обставин; б) невідворотність обставин за даних умов; в) такими об­ставинами виступають саме події. Надзвичайність озна­чає відсутність закономірностей у розвитку події. На­приклад, тривалий снігопад у Криму. Невідворотність означає, що саме за цих умов настання події неможливо було відвернути (тобто за звичайних умов її можна було б відвернути). Непереборною силою виступає саме по­дія, тобто такий юридичний факт, настання якого не залежить від волі людей.

Прикладами непереборної сили можуть бути руйнівні природні явища — повінь, шторм, буревій, землетрус і т.п. явища, які об'єктивно зробили неможливим подан­ня позову (у зв'язку з проведенням аварійних, рятуваль­них робіт тощо).

Питання про те, чи можна до непереборної сили за­рахувати й хворобу, якщо вона тривалий час перешко­джала особі звернутися до суду, є дискусійним. Заува­жимо, що інститут добровільного представництва дає змогу особі захищати свої інтереси у тих випадках, коли вона захворіла; якщо ж вона визнана недієздатною, то її інтереси представляє законний представник. Якщо строк позовної давності пропущений саме через хворобу пози­вача, то суд може врахувати хворобу позивача як обста­вину, що дозволяє поновити пропущений строк позовної давності;

2)встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язань (мораторій). Мораторій може бути оголоше­ний у зв'язку з різними надзвичайними подіями, викли­каними складним міжнародним становищем, неординар­ними громадськими явищами. Мораторій може мати як загальний, так і спеціальний характер, бути поширеним як на певну територію, так і на певний вид зобов'язань. Загальні мораторії в нашій країні не оголошувалися на­віть за важких умов Великої Вітчизняної війни; частковіж мораторії мали місце. Так, під час війни була встанов­лена відстрочка для стягнення заборгованості по грошо­вих зобов'язаннях державних та кооперативних органі­зацій, що перебували на тимчасово окупованій території.

Підставою для запровадження часткового мораторію щодо сільгосппідприємств була засуха 1963 р. На почат­ку 80-х років постановою уряду від відповідальності за сплату штрафів були звільнені заводи, які не виконали зобов'язань по поставці продукції у зв'язку з тим, що не були забезпечені металом тощо;

3) однією з підстав зупинення перебігу строків позов­ної давності є перебування позивача чи відповідача в лавах Збройних Сил України, які переведені на військовий стан. Якщо ж громадянин у мирний час призваний до війсь­ка — це не є підставою зупинення строків позовної дав­ності, оскільки він має можливість звернутися до суду через представника.

Окрім загальних підстав зупинення позовної давнос­ті, передбачених ст. 78 ЦК України, є й інші, які перед­бачені певними статтями кодексу та деякими норматив­ними актами.

За позовами про відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку позовної давності зупиняється зверненням по­терпілого або непрацездатних осіб, які перебували на його утриманні чи мали на день смерті право на одер­жання від нього утримання, а також дитини, яка наро­дилася після його смерті, до відповідного органу із за­явою про призначення пенсії або допомоги — строк зу­пиняється до призначення або відмови в призначенні.

Ще одна підстава зупинення перебігу строку позов­ної давності передбачена ст. 392 КТМУ. При загальній аварії право на позов виникає у вантажоодержувача від дня видачі вантажу. В тих випадках, коли потрібно про­вести розрахунки по загальній аварії, тобто розподілити збитки між судном, фрахтом та вантажем відповідно до їх вартості, перебіг строку позовної давності зупиняється з моменту винесення постанови про наявність загальної аварії і до одержання диспаші (тобто, розрахунку по розподілу загальної аварії) зацікавленою особою.

Всі інші обставини не є підставою для зупинення пе­ребігу строків позовної давності. Так, якщо складання розрахунку аварії на морі є підставою для зупинення пе­ребігу строку позовної давності, то такі самі обставини, пов'язані з аварією наземного транспорту (наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення джерел підвищеної небезпеки), не зупиняє перебіг строків позо­вної давності. І строк позовної давності в таких випадках починається не від дня винесення вироку суду чи поста­нови слідчих органів за фактом автотранспортної приго­ди, а від дати завдання збитків, причому час, потрібний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент відліку строків позовної давності (див. п. 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 р. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирі­шенні господарських спорів").

У ЦК Російської Федерації (ст. 202) передбачена ще одна обставина, яка є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності: призупинення дії закону чи іншого нормативного акта, який регулює відповідні від­носини '.

Від зупинення строків позовної давності потрібно відрізняти зупинення провадження по справі в органах суду. Справа в тому, що інколи вже почате провадження в суді з об'єктивних причин не може бути закінченим. Так, ст. 79 АПК України передбачає, що провадження по справі зупиняється, якщо: вирішується спір, до розг­ляду якого неможливо прийняти рішення по справі. Ар­бітражне провадження може бути також зупинене: при призначенні експертизи, заміни однієї із сторін правона­ступником внаслідок реорганізації; направлення судом матеріалів у слідчі органи. Ст. 221 ЦПК України серед інших підстав називає втрату стороною дієздатності, пе­ребування відповідача у Збройних Силах, розшук відпо­відача тощо. Після усунення цих перешкод провадження по справі поновлюється.

Зупинення строку позовної давності може мати місце лише тоді, коли обставини, які є підставою для зупинення перебігу строків, виникли в останні 6 місяців строку давності. Якщо строк позовної давності менший за 6 місяців, то він зупиняється незалежно від того, коли ці обставини виникли чи тривають.

Після того, як обставина, що була підставою для зу­пинення перебігу строку позовної давності, зникла, пе­ребіг строку позовної давності продовжується. Якщо для пред'явлення позову залишилося менше 6-ти місяців, він продовжується до 6-ти місяців, а якщо строк позов­ної давності взагалі менший 6-ти місяців, то строк про­довжується до строку позовної давності за вимогою.

КТМУ (ст. 393) називає виняток з цього загального правила. У випадку, коли судно протягом позовної дав­ності не могли застати у водах України, строк позовної давності продовжується до трьох років.

Перерва перебігу строків позовної давності. Перебіг позовної давності може бути не тільки зупи­нено, а й перервано. Перерва перебігу позовної давності відрізняється від її зупинення як за підставами, так і за юридичними наслідками. Загальною підставою для пе­рерви строку позовної давності є звернення з позовом у встановленому порядку, тобто звернення з позовом на­лежного позивача до належного відповідача і в належ­ний судовий орган.

Якщо позивач не виконав вимог щодо позовної за­яви, то відповідно до ст. 63 АПК України позовна заява повертається без розгляду і таке звернення не перериває перебігу строків позовної давності.

У відносинах, у яких стороною є громадянин, перебіг строку давності переривається вчиненням дій, що свід­чать про визнання боргу (часткове виконання зобов'я­зання, письмове прохання про відстрочку сплати боргу тощо. (У ст. 203 ЦК Російської Федерації відсутні спеці­альні вимоги щодо суб'єктного складу таких правовідно­син, тобто у РФ такі дії можуть вчиняти і юридичні осо­би.)

Усне визнання зобов'язання чи усна обіцянка спла­тити борг певного числа не є підставою для перерви строку. За спорами організацій, виконання зобов'язаною стороною дій, що свідчать про визнання боргу (наприклад, досилка комплектуючих частин при поставці не­комплектної продукції, заміна неякісної продукції на якісну), не є підставою для перерви строку позовної дав­ності.

При зупиненні строку перебіг строку продовжується, а в разі перерви — перебіг строку починається спочатку.

Поновлення строків позовної давності.

Якщо позивач пропустив строк позовної давності — це безумовна підстава для того, щоб залишити його по­зов без задоволення. Але пропуск строку може мати міс­це за обставин, які не залежали від позивача і які, проте, не є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності. Тому було б несправедливим відмовляти пози­вачеві в захисті порушеного права з мотивів пропуску строків давності.

За виняткових обставин суд чи арбітражний суд може поновити пропущений строк позовної давності і захис­тити порушене право.

В цивільному законодавстві України відсутній пере­лік таких поважних причин. Російський законодавець серед таких підстав називає тяжку хворобу позивача, безпорадний стан, неписьменність (ст. 205 ЦК Російсь­кої Федерації).

У судовій та арбітражній практиці такими обстави­нами, як правило, визнаються також неповноліття пози­вача при відсутності опікунів чи піклувальників, перебу­вання в довготривалому закордонному відрядженні, у місцях позбавлення волі з наступною реабілітацією. За спорами з участю організацій — невстановлення відпові­дача у зв'язку з відсутністю маркіровки вантажу тощо.