на тему:
“Види складу злочину та їх значення для кваліфікації”.
Зміст
Вступ.
І. Види юридичних складів злочинів.
1) Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони.
2) Класифікація юридичних складів злочинів за способом їх описання в кримінальному законі.
ІІ. Склад злочину та його значення для правильної кваліфікації.
Висновок.
Література.
Вступ.
Людське суспільство, як і будь-яка інша складна система може функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з – поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого суб’єкта. Задля регулювання поведінки людей, об’єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, котрі орієнтуються на досягнення тієї чи іншої мети. Правила, що покликані регулювати життя суспільства, забезпечувати в ньому бажаний порядок і стабільність називаються соціальними нормами. Але невідворотно із встановленням правил поведінки виникають і такі поняття як злочин та злочинець.
Основою застосування кримінально-правових та кримінально-процесуальних норм — є класифікація злочинів, а виділення окремих видів складів злочинів має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх суттєвих ознак, а в кінцевому рахунку — для точної кваліфікації злочину.
У зв’язку з цим, предметом курсової роботи є такі поняття як види складів злочинів та значення їх для правильної кваліфікації, оскільки ці проблеми є зараз доволі актуальними не тільки в науковій діяльності в галузі кримінального, але і в юридичній практиці.
Склад злочину (на початковому етапі досудового слідства – кілька складів злочинів) виступає як мета пізнання. У процесі збирання доказів ними підтверджуються елементи одних складів злочинів і спростовуються елементи інших. Склади злочинів, елементи яких не дістали підтвердження, “відпадають”. Ті ж склади злочинів, які були доведені, ставляться у вину обвинуваченому. Тому кваліфікація злочину є важливим моментом не тільки при винесенні постанови про притягнення особи як обвинуваченого і складанні обвинувального висновку, а й під час розслідування і судового розгляду кримінальної справи.
І. Види юридичних складів злочинів.
Передумови класифікації юридичних складів злочинів. Проблеми класифікації юридичних складів злочинів пов'язані: а) з дотриманням загальних правил її здійснення; б) із визначенням підстав (критеріїв) класифікації юридичних складів злочинів; в) з уточненням окремих особливостей здійснення такої класифікації з огляду на специфіку кожної з визначених підстав.
Загальні правила будь-якої класифікації як особливого різновиду логічної операції поділу обсягу поняття вироблені формальною логікою. Серед цих правил найбільш важливими є такі: 1) поділ об'єктів класифікації на види має здійснюватися за однією і тією самою підставою; 2) члени поділу повинні взаємовиключатися; 3) один і той самий "предмет" у межах даної класифікації не може бути віднесений до кількох видів одночасно.
Визначення підстав (критеріїв) класифікації юридичних складів злочинів здійснюється теорією кримінального права, що традиційно як такі підстави називає: 1) ступінь суспільної небезпечності злочинів, юридичні склади яких класифікуються; 2) спосіб опису юридичного складу злочину в кримінальному законі; 3) особливості конструкції об'єктивної сторони юридичного складу злочину.
Особливостіздійснення класифікації юридичних складів злочину за окремими підставами будуть уточнені щодо кожної з них окремо.
Класифікація юридичних складів злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки. Особливостями такої класифікації є те, що: 1) вона поширюється лише на ті юридичні склади злочинів, які фіксують окремі різновиди злочину одного і того самого виду; ті юридичні склади злочинів, які фіксують злочин певного виду в цілому (без виділення його окремих різновидів), наприклад, вбивство через необережність (ст. 119 КК), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК) — до об'єктів цієї класифікації не включаються; 2) підставою такої класифікації є не ступінь суспільної небезпечності конкретного злочину, а певним чином "типізований" законодавцем ступінь суспільної небезпеки окремого різновиду злочину даного виду; саме з таким "типізованим" ступенем суспільної небезпеки закон пов'язує певні кримінально-правові наслідки і, перш за все, межі кримінально-правової санкції.
Із урахуванням зазначених особливостей юридичні склади злочинів за ступенем суспільної небезпечності поділяються на такі види: а) основний склад злочину; б) кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину (склад злочину з обтяжуючими чи особливо обтяжуючими обставинами); в) привілейований склад злочину (склад злочину з пом'якшуючими обставинами).
Основний склад злочину — це юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин. У переважній більшості випадків "специфічна" частина основного складу злочину передбачена в частині першій відповідної статті Особливої частини кримінального закону. Є, однак, і винятки. Так, основний склад умисного вбивства (ст. 115) — в своїй "специфічній" частині передбачений окремою статтею; "специфічна" частина основного складу зараження венеричною хворобою міститься не в ч. 1, а в ч. 2 ст. 133. Здебільшого такі винятки пояснюються певними традиціями законодавчої техніки — інколи виправданими, а інколи, очевидно, ні.
Кваліфікований (особливо кваліфікований) склад злочину — юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду з обтяжуючими (особливо обтяжуючими) обставинами. У переважній більшості випадків "специфічна" частина кваліфікованого (особливо кваліфікованого) складу злочину міститься в диспозиції частини другої (третьої, четвертої) тієї ж статті Особливої частини кримінального закону, що передбачає і "специфічну" частину основного складу (у главі XI Особливої частини КК — це, відповідно, пункти "в" або "г", інколи — пункт "б"). Загальним орієнтиром того, що це кваліфікований (особливо кваліфікований) склад злочину є санкції відповідних частин (пунктів) — кваліфікований склад "має" суворішу санкцію, ніж основний, особливо кваліфікований — ще суворішу, ніж кваліфікований. Винятки приблизно такі самі, як і наведені вище, — іноді "специфічну" частину кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу злочину передбачають окремі статті Особливої частини КК , але санкції в них завжди також суворіші, ніж ті, що "прив'язані" до основного складу.
Окремого розгляду заслуговує питання про механізм утворення специфічної конструкції та конкретного змісту кваліфікованого та особливо кваліфікованого складів злочинів. Найтиповішими варіантами такого механізму є:
1. До специфічної конструкції основного складу злочину законодавцем "додаються" нові елементи — іноді з відповідними зв'язками. Ці елементи характеризуються певними ознаками. Таким чином, кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину відрізняється від основного як специфічною конструкцією, так і конкретним змістом. Прикладом такого варіанту є особливо кваліфікований склад розбою (ч. З ст. 187 КК). У ньому з'являються нові елементи — наслідки, обстановка, спеціальний суб'єкт і, відповідно, нові ознаки — тяжкі тілесні ушкодження, проникнення в житло, особливо небезпечний рецидивіст (при цьому перші два елементи ще й пов'язані з діянням певними зв'язками).
2. Специфічна конструкція основного складу злочину не міняється, але окремі елементи цієї конструкції законодавець характеризує за допомогою додаткових "нових" ознак. Таким чином, кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину відрізняється від основного лише конкретним змістом. Прикладом є особливо кваліфікований склад одержання хабара (ч. З ст. 368 КК). У ньому "особливо великий розмір хабара" та "особа, яка займає особливо відповідальне становище", є особливо кваліфікуючими ознаками, які "по-новому" характеризують, відповідно, діяння та спеціального суб'єкта. При цьому специфічна конструкція особливо кваліфікованого складу одержання хабара є такою самою, як і в основному складі.
3. Поєднання першого і другого варіантів. Такий "комплексний" варіант зустрічається найчастіше. Прикладом його є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). У ньому є новий елемент — "особливо тяжкі наслідки" (вони причинне пов'язані з діянням) та нові ознаки — "особливо небезпечний рецидивіст" (додаткова характеристика спеціального суб'єкта) і "малолітня" (додаткова характеристика потерпілої від зґвалтування).
Крім типових варіантів механізму утворення кваліфікованих та особливо кваліфікованих складів злочинів, є й варіанти нетипові. До них, зокрема, можна віднести ті, в яких окремі елементи чи ознаки основного складу злочину перестають бути обов'язковими для кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу. Прикладом є кваліфікований склад перевищення влади або службових повноважень (ч. 2 ст. 365 КК) — із його специфічної конструкції "зникають" наслідки, які є обов'язковим елементом основного складу.
Існує ще одне важливе питання, яке стосується кваліфікованих та особливо кваліфікованих складів злочинів. Його можна сформулювати так: якщо кілька обтяжуючих по обставин передбачено в диспозиції статті Особливої частини кримінального закону альтернативне, то кожна з них утворює окремий кваліфікований або особливо кваліфікований склад злочину чи всі вони утворюють один такий склад? Конкретніше — на рівні прикладу — це питання може бути поставлене так: розбій, вчинений особливо небезпечним рецидивістом, і розбій, поєднаний із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, — це два різні особливо кваліфіковані склади розбою чи це різновиди одного й того самого особливо кваліфікованого складу?