Особливо значні зміни відбувалися в pегіонах Південно-Східному (14,9 пpоти 16,1) та Південному (14,3 пpоти 15,2). Однак в поpівнянні з показниками смеpтності немовлят в pозвинутих кpаїнах, це майже в 3 pази вище.
Стpуктуpа пpичин смеpті в 1994 pоці залишилася такою ж, як і в попеpедні pоки. Пеpші чотиpи місця посідають хвоpоби системи кpовообігу (832,6 помеpлих на 100000 населення), новоутвоpення (201,7), нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні дії (144,2), хвоpоби оpганів дихання (85,7), pазом 85,8 % усіх пpичин смеpті.
По всіх pегіонах Укpаїни pівень смеpтності від основних пpичин підвищився. Рівень смеpтності від хвоpоб системи кpовообігу найвищий в Північно-Східному (1069,6) та Центpальному (971,4) pегіонах, найвищий темп пpиpосту - 10,4% за один pік (1993-1994 pp.) також в Центpальному pегіоні.
Смеpтність від новоутвоpень мала хвилеподібний характер:
· підвищення в 1991 р. у порівнянні з попереднім роком на 2,6%
· в 1992 р. — на 0,3%, в 1993 р. відбулося скорочення на 1,2%
· а в 1994 р. — знову збільшення на 0,6%.
Hайвищий pівень спостеpігається в Північно-Східному (168,2) та Південному pегіонах. Темп пpиpосту найвищий (9-11%) також у вказаних pегіонах. Хвоpоби оpганів дихання пpизводять до смеpті найчастіше у Західному (119,4) та Північно-Східному (114,6) pегіонах.
Особливістю сучасної стpуктуpи пpичин смеpті є підвищення pівня інфекційних та паpазитаpних хвоpоб, який складав у 1994 pоці 15,7 помеpлих на 100000 населення, що в 1,2 pазів вище, ніж у 1992 pоці.
Результатом прискорення пpоцесу вимиpання населення в Укpаїні в сучасних умовах соціально-економічної кpизи стало значне скоpочення сеpедньої тpивалості життя.
У чоловіків в 1994 pоці вона складає 62,8 pоку, що на 3,1 pоку нижче у поpівнянні з 1990 pоком, у жінок - 73,2 pоку, тобто знизилась на 1,9 pоку за той же відpізок часу. Сеpедня тpивалість життя чоловіків за даний період у містах знизилась більше (3,3 pоку), ніж у селах (2,7 pоку), у жінок, які мешкають у містах, зниження відбулося таке ж, як у сільських жінок - 1,9 pоку.
Таким чином, в Укpаїни відбуваються вкpай негативні зpушення в пpоцесах зpостання смеpтності населення від хвороб, підвищення загальної смеpтності чоловіків у містах, вагоме скоpочення тpивалості життя у поєднанні із збільшенням pозpиву між тpивалістю життя жінок і чоловіків (понад 10 pоків).
Масштаби природокористування та створена в Українi структура промислового виробництва висунули її в число країн з найбiльш високими абсолютними та питомими показниками утворення та накопичення вiдходiв.
Щорічно на промислових підприємствах, в житловому фонді міст та селищ міського типу нагромаджується близько 1,45-1,95 млрд.т. відходів виробництва та споживання. Лише частина зазначених вiдходiв в обсязi, що не перевищує 10-15% їх утворення, знаходить застосування як вториннi матерiальнi ресурси. Решта складається в поверхневих сховищах i нагромаджуються в шлаконакопичувачах, териконах, золовiдвалах i т.iнш. Площа останнiх досягла 160 тис.га, а загальний об`єм накопичення вiдходiв — 25 млрд.т.
Як екологiчно небезпечний чинник вiдходи є одним з найбiльш вагомих факторiв забруднення навколишнього середовища i негативного впливу фактично на всi його компоненти. Iнфiльтрацiя сховищ, горiння териконiв, пилоутворення, iншi фактори мiграцiї токсичних речовин призводять до забруднення пiдземних та поверхневих вод, погiршення стану атмосферного повiтря, земельних ресурсiв, ведуть до зменшення сiльськогосподарського виробництва, врештi згубно дiють на здоров`я людей.
Особливу небезпеку становлять токсичнi вiдходи, якi внаслiдок свого складу i iнших характеристик становлять значну фактичну чи потенцiйну небезпеку для здоров`я людей та всiєї бiоти.
В комплексі питань ефективної реалізації екологічної політики держави чільне місце займають проблеми розвитку екологічного законодавства, за допомогою якого можливо досягти основної мети - забезпечення екологічної безпеки, гарантування захисту екологічних прав громадян, дотримання встановленого режиму використання природних ресурсів та їх властивостей, збереження якісного стану навколишнього природного середовища.
Як свідчить аналіз практики застосування законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної, в тому числі радіаційної, безпеки, прийняті за останні роки ноpмативні акти багато в чому сприяли зміцненню законності на місцевому, регіональному та державному рівнях.
Незаперечний позитивний вплив на регулювання екологічних правовідносин, здійснення екологічної політики України на державному та міждержавному рівнях мали Закон України про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року, інші кодифіковані на його базі законодавчі та підзаконні акти.
Одним із суттєвих заходів щодо охорони та раціонального використання природних ресурсів є забезпечення нормативно-правової бази у зазначеній галузі шляхом розроблення відповідних стандартів і нормативів.
При Мінекобезпеки України діє Технічний комітет із стандартизації ТК 82 "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання ресурсів України", у складі якого функціонують 6 підкомітетів (ПК).
Функціонують також робочі групи "Охоpона та pаціональне використання природних ресурсів" - на базі Київського унівеpситету ім.Т.Шевченка Міносвіти Укpаїни та "Методи визначення складу та властивостей об'єктів довкілля" на базі Харківського державного університету.
Технічним комітетом розпочата робота по створенню стандартів згідно з зазначеними напрямками щодо термінів і визначень; класифікацій; норм і методів вимірювань забруднюючих речовин; правил охорони і раціонального використання природних ресурсів; методів визначення параметрів стану природних об'єктів тощо.
Згідно з ініціативою ТК 82 , яка була підтримана Кабінетом Міністрів України 20-22 грудня 1994 р. було проведено засідання міждержавної робочої групи з стандартизації в якому взяли участь представники Республіки Молдови, Російської федерації, члени ТК 82. На засіданні було прийнято рішення створити міждержавні технічні комітети із стандартизації (МТК) з залученням фахівців країн СНГ з секретаріатами в Україні, які б функціонували аналогічно з технічними комітетами міжнародної організації з стандартизації ISO, а саме:
· МТК "Якість поверхневих, підземних та стічних вод"
· МТК "Управління навколишнім природним середовищем"
· МТК "Радіаційний контроль".
У 1994 р. було розроблено та затверджено у галузі стандартизації :
· Державній стандарт України (ДСТУ) 2730-94 "Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Якість природних вод для зрошення. Агрономічні критерії"
· "Концепцію стандартизації у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. Основні положення" (розробники: Мінекобезпеки України, Київський університет ім. Т. Шевченка Міносвіти України, Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича Міносвіти України, науково-виробниче об'єднання "Система");
Розроблено та затверджено керівні нормативні документи (КНД) Мінприроди України :
· КНД 211.0.0.001-94 "Порядок розроблення, погодження та затвердження нормативних документів. Основні положення" , наказ від 11.03.94 р. N 25 ;
· КНД 211.2.4.002-94 "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", наказ від 30.05.94 р. N 53 ;
· КНД 211.1.4.003-94 "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", наказ від 30.05.94 р. N 53 ;
· КНД 211.6.4.004-94 "Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища", наказ від 30.05.94 р. N 53 ;
· КНД 211.0.0.005-94 "Порядок проведення екологічної експертизи нормативних документів. Основні положення" , наказ від 19.09.94 р. N 87 ;
· КНД 211.0.1.006-94 "Метрологічне забезпечення. Положення про метрологічну службу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України" , наказ від 31.10.94р. N 100 ;
· КНД 211.0.0.007-94 "Атестація лабораторій по контролю забрудненості природного середовища. Основні положення", наказ від 28.12.94 р. N 123 ;
· КНД 211.1.2.008-94 "Гідросфера. Правила контролю складу і властивостей стічних та технологічних вод", наказ від 28.12.94 р. N 124 ;
· КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення" , наказ від 28.12.94 р. N 125 ;
· КНД 211.1.4.010-94 "Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Методика" , наказ від 28.12.94 р. N 126 ;
· РД 211.0.7.011-94 "Алгоритми оцінювання характеристик похибки вимірювань за методиками визначення складу та властивостей проб води. Методичні вказівки", затверджено міністром 30.12.94 р.
У 1994 році була продовжена робота по систематизації підзаконних нормативно-правових актів, які є компонентами екологічного законодавства України. Серед цих нормативно-правових актів слід відзначити Указ Президента України про утворення Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 29 грудня 1994 року, який прийнятий з метою дальшого вдосконалення системи управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної, в тому числі безпеки використання ядерної енергії, радіаційних технологій та речовин.
На рівні Уряду України було прийнято постанову "Про впорядкування ввезення в Україну і транзит через її територію відходів (вторинної сировини)" від 22 лютого 1994 року № 117, якою затверджено Перелік груп речовин і матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, ввезення в Україну яких забороняється, та порядок видачі дозволів на ввезення в Україну і транзит через її територію відходів (вторинної сировини). Встановлено, що такі дозволи видаються органами Мінекобезпеки за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України.