Ділове співробітництво Мінекобезпеки з редакціями Українського радіомовлення забезпечує регулярне звучання природоохоронних передач на хвилях першої програми, "Променя", Всесвітньої служби Українського радіо.
Через те, що Мінекобезпеки не може взяти на себе повне матеріально-фінансове забезпечення телевізійних програм, поки не вдалося заснувати на Українському телебаченні постійного тележурналу чи телепрограми.
ГРОМАДСЬКІ РУХИ
Відповідно до чинного законодавства екологічні права громадян України зокрема включають право на об'єднання в громадські природоохоронні формування, одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан довкілля та його вплив на здоров'я населення, одержання екологічної освіти тощо. У цілому дані вимоги законодавства витримуються, хоча організація цієї роботи, звісно, потребує удосконалення.
За 1994 рік не сталося різких змін у переліку громадських екологічних об'єднань, чия діяльність поширюється на всі регіони країни, не виникло нових авторитетних організацій. Як і раніше, найбільш масовими й активними серед них залишаються Українське товариство охорони природи, Українська екологічна асоціація "Зелений світ", Партія зелених України, Національний екологічний центр України, Українська екологічна академія, Українське відділення міжнародної організації "Грінпіс".
Можна констатувати, що триває зниження популярності й авторитету екологічних об'єднань серед населення. Характерним симптомом є те, що у 1994 році "зеленим" не вдалося провести жодного свого кандидата до складу Верховної Ради України, хоча такі кандидатури висувалися.
Так, представники Української екологічної асоціації "Зелений світ", що традиційно виступають на захист довкілля, були висунені як кандидати в третині округів міста Києва та столичної області. Майже жоден з цих кандидатів не потрапив до другого туру голосування. (Відомо, що в парламентах багатьох європейських країн - ФРН, Австрія, Норвегія - "зелені" мають досить представницькі фракції).
На думку ряду активістів природоохоронної роботи, у виборчій кампанії 1994 року взяли гору програми споживацького ставлення до навколишнього середовища. У значної частини населення України швидке падіння життєвого рівня, загроза масового безробіття, розгул злочинності, інші чисельні соціальні й економічні негаразди відсунули на другий план тривогу за стан довкілля.
Така тенденція реально існує повсюдно в нашій країні. Це спостерігається навіть у регіонах з найбільш тривожною екологічною обстановкою, приміром, у Донбасі й промисловому Придніпров'ї. І переламати таку тривожну й небезпечну для усього суспільства тенденцію можна тільки послідовною й упертою роботою - словом і ділом.
Приміром, чисельність Українського товариства охорони природи (УТОП) за 1994 рік скоротилася на 700 тисяч чоловік. Особливо виразно відчутні цей відтік і нинішня екологічна байдужість у Донецькій області, місті Києві, де раніше були особливо чисельні й активні організації. Але товариство продовжує залишатися найбільш масовим екологічним об'єднанням, гуртуючи 9,6 мільйона чоловік. У скрутний час воно зуміло провести досить значну практичну й освітню природоохоронну роботу. У 1994 році з ініціативи місцевих осередків товариства проведено майже 500 екологічних суботників, виявлено чимало порушень природоохоронного законодавства.
При Черкаському будинку природи розпочав роботу інформаційно-навчальний центр, основне завдання якого — збір інформації для створення екологічних програм інформування підприємств-природокористувачів про природоохоронне законодавство, екологічна освіта молоді.
Специфічною громадською структурою є Українська екологічна академія. Членами її є 300 провідних учених багатьох спеціальностей. Створено 13 регіональних і 13 проблемних відділень. Крім значного обсягу наукових досліджень у сфері екології колектив академії проводить і значну просвітню, викладацьку, лекторську та видавничу роботу.
Активісти асоціації "Зелений світ", Грінпісу України у 1994 році привернули громадську увагу рішучими виступами (пікетування, маніфестації, гострі статті в пресі) проти подальшої експлуатації Чорнобильської АЕС і розвитку атомної енергетики в Україні, застосування заборонених отрутохімікатів, незаконного ввезення токсичних відходів з-за кордону, повільного й неефективного розслідування причин алопеції в Чернівцях.
Утім, асоціація "Зелений світ" дещо розгубила свій авторитет серед громадськості і знизила ефективність роботи внаслідок тривалих організаційних суперечок, які логічно призвели до розколу в асоціації наприкінці 1994 року. Загалом, на результативності діяльності громадських об'єднань дедалі сильніше позначається те, що в Україні у загальнореспубліканському масштабі поки не вдалося відлагодити механізм їх реальної взаємодії.
Ефективніше це вдається робити на місцевому рівні, де легше встановлюються робочі контакти й зусилля людей логічно спрямовуються на практичну роботу задля лікування конкретних екологічних недуг регіонів.
Так, Держуправління Мінприроди по Житомирській області у 1994 році заснувало позаштатну лекторську групу. До роботи залучені вчені, активісти ряду екологічних об'єднань. Головною для себе аудиторією лектори визначили молодіжну.
Громадські активісти Закарпаття активно співпрацюють із засобами масової інформації — телеальманахом "Шовкова косиця", радіожурналом "Карпати", випустили кілька корисних книжок, спільно з державними органами заснували розумний і гарний екологічний журнал "Зелені Карпати".
Ефективно пройшла на Хмельниччині екологічна естафета "Зелена весна", в якій взяли участь активісти всіх екологічних об'єднань.
Широкий резонанс на Одещині мала науково-практична конференція "Екологічні проблеми Одеського регіону та шляхи їх вирішення", яку також готувало й проводило широке коло активістів.
Прикладів таких можна було б навесті набагато більше. Але й не так багато, як би того хотілося. Єдиного дійового громадського фронту супроти руйнування довкілля поки не створено. А це конче потрібно. Адже рятувати природу самітніми розрізненими зусиллями - справа відпочатку безперспективна.
Перспектива, зрозуміло, за гуртуванням екологічних сил. Попри всі відмінності у програмах і різниці у методах роботи. Таке розуміння надходить. Характерно, що підводячи підсумки роботи за 1994 рік, Всеукраїнська рада УТОП схвалила концепцію консолідації та взаємодії Українського товариства охорони природи з громадськими екологічними об'єднаннями та рухами. Це запрошення до спільної діяльності.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України поділяє таку лінію на співробітництво і готове сприяти гуртуванню всіх щирих екологічних сил для спільної роботи по рятуванню довкілля.
В цілому, за матеpіалами спостеpежень в 1994 pоці можна зpобити висновок, що екологічна обстановка в кpаїні є неспpиятливою, особливо в пpомислових центpах Донецько-Пpидніпpовського pегіону, в окpемих басейнах pічок.
Однак в останні 1-2 pоки помітна тенденція до покpащення екологічної сітуації по забpудненню атмосфеpного повітpя в 18 містах pеспубліки. Так, відбулось зниження pівня забpуднення по більшості шкідливих домішок в Алчевську, Аpмянську, Гоpлівці, Дзеpжинську, Єнакієвому, Кpаснопеpекопську, Кpеменчуці, Кpивому Розі, Сімфеpополі, Чеpкасах та інших містах.
В атмосфеpних опадах у поpівнянні з попеpеднім pоком спостеpігалось зменшення вмісту окpемих хімічних сполук. Помітної тенденції зміни забpуднення повеpхневих вод не виявлено, однак поpівняно з попеpеднім pоком дещо зменшився pівень забpудненості нафтопpодуктами води pічок Західного Бугу, Дунаю, Дніпpа, Пpиазов'я.
Hамітилась тенденція до зменшення випадків високого забpуднення атмосфеpного повітpя, повеpхневих вод суші і моpських вод. Рівень забpуднення гpунтів хлоpоpганічними пестицидами зменшився, але за важкими металами у містах пpодовжує залишатись високим.
Зменшення рівня забрудненості навколишнього середовища пов'язують, пеpш за все, зі зменшенням викидів і скидів у довкілля від підприємств чеpез зниження обсягів пpомислового виpобництва і зменшення застосування мінеpальних добpив і пестицидів в сільському господаpстві.
Економічний розвиток України у 1994 р. характеризувався подальшим поглибленням кризи, відзначився найбільш глибоким спадом матеріального виробництва, загостренням кризи фінансової системи, платіжного балансу, що призвело до подальшого падіння життєвого рівня населення.
Валовий внутрішній продукт скоротився у 1994 р. порівняно з попереднім на 23%, порівняно з 1990 р. — на 47,5%. Вироблений національний доход скоротився у 1994 р. порівняно з 1993 р. на 24,5%, порівняно з 1990 р. — на 56,2%.
Незважаючи на суттєве зменшення виробництва у промисловому і сільськогосподарському секторах адекватного зменшення споживання природних ресурсів не спостерігається.
Так, найбільшими споживачами води в Україні у 1994 р. були промисловість — 9528 млн.куб.м (42,2%), в тому числі енергетика — 6559 млн.куб.м (29,1%) та чорна металургія — 1161 млн.куб.м (15,1%) сільське господарство — 8999 млн.куб.м (39,9%), житлово-комунальне господарство — 3822 млн.куб.м (16,9%).
Загальною тенденцією у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 1994 рік по областях і містах є їх зниження. За останні 5 років спостерігалось зменшення загального обсягу викидів від стаціонарних джерел на 3237,8 тис.тонн або на 34 %.
У 1994 р. загалом по країні було викинуто 6201,4 тис.тонн шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, що на 15 % менше порівняно із попереднім роком.