| сільська |
| добровільна |
- організація розроблення та впровадження організаційних і науково-технічних заходів та нормативне регулювання в галузі пожежної безпеки;
- здійснення державного пожежного нагляду;
- запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;
- гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;
- розв'язання окремих завдань мобілізаційної підготовки.
В Положенні "Про державну пожежну охорону", знайшло своє більш детальне визначення функцій ДПО, відповідно до покладених на неї завдань:
1) організовує реалізацію єдиної науково-технічної політики в галузі пожежної безпеки;
2) бере участь у координації діяльності органів державної виконавчої влади, науково-технічних установ у галузі пожежної безпеки, підготовці державних і регіональних програм її забезпечення, розробленні заходів щодо пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів; погоджує плани комплексного розвитку регіонів і територій;
3) подає органам державної виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям пропозиції про проведення науково-дослідних, проектних і проектно-конструкторських робіт у галузі пожежної безпеки;
4) здійснює контроль за реалізацією технічних програм з питань, які стосуються пожежної безпеки;
5) бере участь у вирішенні питань організації пожежної охорони в населених пунктах і на об'єктах;
6) організовує за договорами охорону від пожеж або пожежнотехнічне обслуговування підприємств, установ і організацій;
7) укладає договори з підприємствами, установами і організаціями на створення підрозділів Державної пожежної охорони, придбання пожежної техніки та протипожежного устаткування;
8) здійснює державний нагляд за виконанням міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями, а також посадовими особами і громадянами законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів, норм і правил;
9) організовує і здійснює гасіння пожеж, рятування людей, надає допомогу в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;
10) формує науково-технічну політику в галузі протипожежного машино- та приладобудування;
11) бере участь у приймальних випробуваннях та прийнятті в експлуатацію нових зразків пожежної техніки, систем і засобів протипожежного захисту;
12) видає у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ліцензії на окремі види діяльності (робіт, послуг) в галузі пожежної безпеки;
13) у разі потреби перевіряє на підприємствах відповідність вимогам пожежної безпеки продукції, що ними виробляється, а також відповідність стандартам і технічним умовам протипожежного устаткування;
14) зупиняє виробництво пожежонебезпечних речовин, приладів та обладнання, пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам і надання послуг протипожежного призначення, якщо вони не відповідають вимогам стандартів;
15) забороняє продаж (поставку) юридичним особам і громадянам пожежної техніки і протипожежного устаткування, які не пройшли сертифікаційних випробувань і не відповідають вимогам стандартів;
16) контролює діяльність підрозділів відомчої, сільської та добровільної пожежної охорони, сприяє їх всілякому зміцненню;
17) перевіряє якість пожежної техніки, протипожежного устаткування, технічних засобів запобігання пожежам, що випускаються на підприємствах незалежно від форм власності;
18) розробляє нормативи чисельності підрозділів Державної пожежної охорони в населених пунктах і на об'єктах, пожежної та спеціальної техніки і протипожежного устаткування для функціонування цих підрозділів;
19) надає у встановленому порядку платні послуги протипожежного призначення;
20) організовує та проводить разом із Штабом Цивільної оборони, заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади заходи з підвищення протипожежної стійкості категорованих населених пунктів і об'єктів;
21) проводить на договірній основі заняття із спеціалістами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій з правил пожежної безпеки;
22) веде облік пожеж та їх наслідків на підконтрольних їм об'єктах;
23) у встановленому порядку бере участь у міжнародному співробітництві з питань пожежної безпеки;
24) вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід забезпечення пожежної безпеки, організовує виконання міжнародних договорів і угод про запобігання пожежам, їх гасіння та матеріально-технічне забезпечення пожежної охорони;
25) узагальнює практику застосування законодавства з питань пожежної безпеки, вносить до відповідних органів пропозиції щодо його вдосконалення;
26) здійснює в установленому порядку обов'язкову сертифікацію всіх видів продукції протипожежного призначення, в тому числі тієї, що завозиться із-за кордону.
Державна пожежна охорона складається з Головного управління Державної пожежної охорони МВС, управлінь (відділів) Державної пожежної охорони ГУВС у Криму МВС України, ГУВС м. Києва і Київської області, УВС областей та м. Севастополя, відділів і відділень, загонів і пожежних частин, допоміжних служб, пожежно-технічних навчальних закладів та науково-дослідних установ.
IY. ОРГАНИ ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Органами попереднього слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органівбезпеки.
Слідчий – це особа яка, провадить попереднє, досудове слідство в кримінальних справах і є ключовою фігурою в системі органів попереднього слідства МВС.
Штатним розписом Головного слідчого управління (ГСУ) МВС України, слідчих управлінь (відділів) головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областей, міст Києва і Севастополя, на транспорті передбачені посади: старших слідчих і слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, слідчих, помічників слідчих, а слідчих відділів управлінь МВС міст, слідчих відділень (груп) міськрайлінорганів – посади старших слідчих, слідчих, помічників слідчих.
На посади слідчих призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.
Співробітники слідчого апарату, які мають вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи не менше 3 років, виявили організаторські здібності, професійну придатність до виконання функцій щодо надання практичної і методичної роботи в організації роботи слідчих підрозділів внутрішніх справ, призначаються на посади слідчих-методистів ГСУ МВС, СУ(СВ) ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Робота слідчих методистів організовується за зонально-лінійним принципом.
Основними їх функціями є:
- розробка проектів вказівок і рекомендацій з питань організації і вдосконалення попереднього слідства;
- здійснення контролю за організацією роботи слідчих підрозділів і проведення слідства в кримінальних справах, підготовка письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів керівництва підлеглими підрозділами та з інших питань;
- надання допомоги і перевірка роботи слідчих підрозділів, вжиття заходів до усунення недоліків і підвищення рівня слідчої роботи на місцях, контроль за її виконанням;
- вивчення передового досвіду і наукових методів розслідування злочинів, внесення пропозицій керівництву слідчого апарату про необхідність їх узагальнення, розповсюдження, впровадження в практичну роботу;
- аналіз стану злочинності, вивчення слідчої практики, організації і результатів роботи підрозділів і слідчих, внесення керівництву слідчих апаратів пропозицій про вдосконалення попереднього слідства, підвищення його ролі в розкритті і розслідуванні злочинів.
Слідчий - методист несе відповідальність за організацію роботи слідчих підрозділів та об’єктивність оцінки їх діяльності;
У слідчих апаратах органів внутрішніх справ є також помічники слідчих. В обов’язки помічника слідчого входить надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ. На посаду помічника слідчого призначаються повнолітні громадяни України, які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи.