Пояс передніх кінцівок складається з трьох парних кісток: воронячих, лопаток та ключиць. Скелет крила складається з однієї плечової кістки, двох кісток передпліччя (ліктьової та променевої), кількох кісток кисті й трьох пальців.
Пояс задніх кінцівок складається з трьох пар кісток, які зростаються, утворюючи таз. Скелет задньої кінцівки складається з однієї стегнової кістки, зрощених кісток гомілки, кісток стопи, які утворюють цівку, та чотирьох пальців.
Мускулатура дуже диференційована. Парні великі і малі грудні м'язи починаються на грудній кістці та її кілі, вони опускають і піднімають крила. Грудні м'язи найбільші, вони важать стільки, скільки всі інші м'язи птаха, разом узяті. Дуже складна мускулатура шиї та ніг. У багатьох птахів на сухожилку м'яза глибокого згинача пальців ніг є спеціальне пристосування, яке автоматично закріплює пальці ніг, коли птах обхоплює ними гілку.
Органи травлення починаються дзьобом., Він складається з верхньої частини (наддзьобка) й нижньої (піддзьобка). Форма і особливості будови дзьоба у різних птахів різноманітні і залежать від способу живлення. Так само різноманітна будова язика, що прикріплений до дна рогової порожнини. Слинні залози слаба розвішені.
З глотки їжа потрапляє у стравохід, нижня частина якого у багатьох птахів утворює розширення — воло (в ньому їжа розмочується і частково перетравлюється). Далі по стравоходу їжа надходить у тонкостінний залозистий шлунок, де на неї діють травні ферменти, і мускульний шлунок. У стінках мускульного шлунку розвинені сильні м'язи, завдяки скороченню яких відбувається перетирання їжі. В передній відділ тонких кишок впадають протоки підшлункової залози та печінки. Неперетравлені рештки поступають у коротку товсту кишку, яка відкривається в клоаку.
Органи дихання починаються ніздрями, розташованими при основі. наддзьобка. З рота гортанна щілина веде в гортань, а з неї в трахею. В нижній частині трахеї, в місці її поділу на два бронхи, .знаходиться голосовий апарат птахів — нижня гортань. Бронхи проникають у легені, розгалужуються на дрібні трубочки — бронхіоли й дуже тонкі повітряні капіляри, які утворюють у легенях повітроносну сітку. З нею тісно переплітаються кровоносні капіляри, газообмін відбувається через їх стінки. Частина бронхіальних відгалужень не ділиться на бронхіоли, виходить за межі легень, утворюючи тонкостінні повітряні мішки, розміщені між внутрішніми органами, м'язами і навіть усередині порожнистих кісток. Легені невеликі (їх об'єм менший за об'єм повітряних мішків) і приростають до ребер.
У спокійному стані і під час руху по землі дихання здійснюється за рахунок руху грудної клітки. Грудна кістка при вдиху опускається, віддаляючись від хребта, а при видиху піднімається, наближаючись до нього. При польоті груднина нерухома. При підніманні крил відбувається вдих за рахунок того, що повітряні мішки розтягуються й повітря засмоктується в легені та мішки. При опусканні крил відбувається видих, багате на кисень повітря потрапляє з мішків у легені, де здійснюється газообмін.
Серце птахів чотирикамерне, розділене, поздовжньою суцільною перегородкою на ліву й праву половини. Ліве передсердя і лівий шлуночок сполучені між собою і містять артеріальну кров, Праве передсердя і правий шлуночок теж сполучені між собою і містять .венозну кров. Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка і закінчується у правому передсерді; артеріальна кров по артеріях розноситься по всьому тілу, венозна по венах потрапляє у праве передсердя і з нього у правий шлуночок. Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка і закінчується в лівому передсерді. Венозна кров по легеневих артеріях потрапляє в легені, окислюється, і артеріальна кров по легеневих венах потрапляє в ліве передсердя, а з нього у лівий шлуночок і у велике коло кровообігу.
Птахи — теплокровні тварини, у них стала і досить висока (у середньому 42° С) температура тіла. Теплокровність є важливою прогресивною рисою птахів і ссавців у порівнянні з попередніми класами тварин.
Органи виділення представлені двома нирками, які лежать у глибині таза по обидва боки хребта. По двох сечоводах кашкоподібна сеча. стікає в клоаку і виділяється разом з екскрементами.
Головний мозок, особливо великі півкулі переднього мозку й мозочок, розвинуті більше, ніж у риб, земноводних і плазунів. Це зв'язане з більш складним і різноманітним способом життя, поведінкою та здатністю до польоту.
3 органів чуття найкраще розвинений зір. Очні яблука великі, — верхня, нижня та прозора внутрішня, чи мигальна перетинка. Акомодація ока здійснюється зміною форми кришталика та зміною відстані між кришталиком і сітківкою.
Орган слуху складається з внутрішнього й середнього вуха, з одною слуховою кісточкою всередині. Слух у птахів дуже тонкий. Нюх слабо розвинений. Орган смаку представлений смаковими бруньками в ротовій порожнині (на язику їх нема).
Розмноження і розвиток птахів. У самця є два сім'яники, сім'япроводи впадають у клоаку. У самки є один лівий яєчник і лівий яйцепровід, який відкривається в клоаку. В яйцепроводі містяться білкові залози та залози, що утворюють на яйці двошарову шкірясту підшкаралупову оболонку, пористу вапнякову шкаралупу та тоненьку надшкаралупову оболонку. Остання захищає яйце від мікроорганізмів.
Запліднення внутрішнє. Запліднене яйце повільно спускається по Яйцепроводу, поступово вкриваючись білком, внутрішньою і зовнішньою підшкаралуповою, шкаралуповою та надшкаралуповою оболонками. В цей самий час відбувається розвиток зародка. В момент відкладання яйця він має вигляд зародкового диска, який знаходиться на поверхні жовтка. Два скручені білкові канатики — халази підтримують жовток так, що зародковий диск знаходиться зверху, ближче до тіла птаха, який насиджує яйця. Для розвитку яйця необхідна температура 38—39,5° С. У різних птахів тривалість насиджування різна: від 12—14 днів у дрібних горобиних до 44—45 у орла-беркута та інших великих хижаків. У різних видів птахів насиджують яйця або самка, або самець, або обоє по черзі. Деякі птахи не насиджують яєць: кулик-бігунок у Туркменії зариває яйця в
, гарячий пісок, смітні (або великоногі) кури Австралії і Малайського архіпелагу відкладають їх у купи піску чи гниючих рослин.
Більшість птахів насиджують яйця в гнізді. Найчастіше гнізда складають або плетуть із гілочок, трави, моху, нерідко скріплюють якимось додатковим матеріалом (волоссям, глиною тощо). Гніздо звичайно має підняті краї та заглиблену внутрішню частину — лоток, у якому знаходяться яйця й пташенята. Дрозди, зяблики, щиглики укріплюють гнізда в розгалуженні гілок на чагарниках і деревах. Жайворонки, пліски влаштовують їх у вистеленій травою ямці на землі. Граки, ворони та інші великі птахи будують гнізда з великих сучків і гілок. Дятли, повзики, синиці, мухоловки, вертишийки гніздяться в дуплах, зимородки, берегові ластівки — в норах на берегах річок. Міські ластівки скріплюють слиною глинистий грунт і будують з нього гнізда під карнизами дахів різних будівель. Чайки та деякі морські птахи, зокрема кайри, гагари, відкладають яйця на пісок, в уступи скель. Пташенята у виводкових птахів зразу після вилуплення вкриті пухом, зрячі, можуть рухатися й самостійно знаходити корм. Такі пташенята у куроподібних і гусеподібних птахів: тетеруків, рябчиків, фазанів, качок, гусей, лебедів, курей.
Пташенята у нагніздих птахів (горобині, воронові, голуби, дятли та багато інших) спочатку сліпі, глухі, голі чи з окремими пучками пуху, не можуть рухатись. Батьки довгий час вигодовують їх.
Горобці, синиці, сороки, сойки, ворони живуть на певних територіях протягом цілого року; це осілі птахи.
Багато видів птахів (лелеки, чаплі, жайворонки, солов'ї, дрозди, іволги, стрижі, лебеді, качки тощо) навесні та влітку будують гнізда і виводять пташенят у місцевостях з помірним і холодним кліматом, а восени відлітають на зимівлю в райони з більш м'якими кліматичними умовами: в Африку, Південну і Південно-Східну Азію, Південну й Західну Європу. Перелітні птахи здійснюють регулярні перельоти за чітко визначеними пролітними шляхами. Перельоти — сезонне явище в житті птахів, яке виникло в процесі еволюції під впливом періодичних змін породних умов, зв'язаних із зміною пори року, та різкими похолоданнями в четвертинному періоді. Довгий північний день та велика кількість тваринного і рослинного корму сприяють вигодовуванню нащадків У другій половині літа в північних областях скорочується тривалість дня, зменшується кількість тваринного корму (особливо комах), погіршуються умови добування його, змінюється фізіологічний стан організму птахів (закінчується період розмноження, нагромаджуються запаси жирів, глікогену, білків). Багато птахів починають збиватися в зграйки і відкочовують у місця зимівлі. Перельоти у одних видів відбуваються вдень, у інших вночі (вдень такі птахи посилено живляться).
Значення птахів. Комахоїдні птахи, зокрема синиці, мухоловки, солов'ї, ластівки, повзики, стрижі, сорокопути, шпаки, граки, дятли та інші, знищують шкідливих комах і цим приносять велику користь сільському і лісовому господарству. Особливо багато їжі потрібно для вигодовування пташенят (у цей час і зерноїдні птахи годують нащадків комахами). Велика синиця приносить пташенятам корм до 400 разів на день, знищуючи при цьому до 6 тис. комах.
Комахоїдні птахи поїдають багато комарів, мошок, мух, які переносять збудників хвороб. Багато птахів (жайворонки, голуби, чечітки, щиглики, куріпки, перепілки, снігурі, горобці тощо) живляться насінням бур'янів, очищаючи від них поля. Хижі птахи — орли, канюки, соколи (кібчики, балобан, боривітри), деякі луні, а також сови знищують багато мишовидних гризунів, деякі живляться падлом і, отже, мають неабияке санітарне значення.