2.1. Організаційно-економічні умови господарювання
Щоб дати оцінку господарській діяльності ВАТ “ЛуАЗ” слід розрахувати деякі показники її ефективності.
Одним із важливих показників, що характеризують діяльність підприємства, є показники ліквідності. Ці коефіцієнти характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів.
Коефіцієнт загальної ліквідності (Кзл) – обчислюється діленням поточних активів (Ап), що об’єднують за балансом запаси і витрати, грошові кошти, розрахунки та інші оборотні активи, на загальну суму короткострокових зобов’язань (Зкс), тобто за формулою [38, с.275]
Кзл = Ап / Зкс (2.1)
За 1998 рік цей показник для нашої фірми становив (див. додатки 4,5,6):
Кзл = (9421000 + 2340000) / 10003000= 1,18
За 1999 рік:
Кзл = 7915000 / 1145000 = 0,69
За 2000 (півроку):
Кзл = 9257000/13203000 = 0,70
Коефіцієнт термінової ліквідності (Ктл) характеризує співвідношення так званих швидколіквідних активів (Ашл), до складу яких входять розрахунки з дебіторами, грошові кошти та інші оборотні активи, та короткострокових зобов’язань (Зкс). Формула, за якою визначають коефіцієнт, має такий вигляд [38, с.276]:
Ктл = Ашл / Зкс (2.2.)
Для нашого підприємства цей показник в 1998 році становив:
Ктл = 2340000 / 10003000 = 0,23
В 1999 році:
Ктл = 3153000/ 1145000 = 0,28
За півроку 2000:
Ктл = 4679000 / 13203000= 0,35
Отримані результати варто систематизувати (див. табл.2.1. і 2.2.)
Таблиця 2.1.
Показники ліквідності ВАТ «ЛуАЗ» за 1998, 1999 рр.
| Показник | 1998 рік | 1999 рік | Відхилення +,– |
| Коефіцієнт загальної ліквідності | 1,18 | 0,69 | – 0,49 |
| Коефіцієнт термінової ліквідності | 0,23 | 0,28 | + 0,05 |
Таблиця 2.2.
Показники ліквідності ВАТ «ЛуАЗ» за 1999 р., 2000 (півроку).
| Показник | 1999 рік | 2000 (півроку) | Відхилення +,– |
| Коефіцієнт загальної ліквідності | 0,69 | 0,70 | – 0,01 |
| Коефіцієнт термінової ліквідності | 0,28 | 0,35 | + 0,07 |
Якщо співвідношення поточних активів і поточних зобов’язань менше 1:1, то поточні зобов’язання перевищують поточні активи. Це може означати можливість високого фінансового зиску. Співвідношення 2:1 прийнято вважати нормальним з теоретичного погляду, а якщо воно більше, то це означає більш високу ступінь ліквідності, що суттєво приваблює потенційних кредиторів та інвесторів. Коефіцієнт загальної ліквідності іноді називають ще коефіцієнтом покриття.
Отже, ВАТ «ЛуАЗ», проаналізувавши показники за три роки, можна вважати відносно ліквідним, тобто таким, активи якого не завжди перевищують поточні зобов’язання. Найвищий показник ліквідності спостерігається у 1998 році (1,18). Коли поточні зобов'язання переважають поточні активи, як сказано вище, то це означає, зокрема для нашого підприємства, можливість фінансового підйому. Щодо показників термінової ліквідності, то вони вважаються достатніми, якщо перевищують 0,2 – 0,25.
Коефіцієнт платоспроможності (Кпс), який фіксує частку власного (акціонерного) капіталу підприємства (Кв) в загальних зобов’язаннях (Зз), можна визначити за формулою [38, с.277]:
Кпс = Кв / Зз. (2.3.)
Теоретично вважається нормальним (економічно обгрунтованим) співвідношення 2:1. Дані для обчислень – в додатках 4,5,6.
За 1998 рік:
Кпс = 43909000 / (10003000 + 712000) = 4,1
За 1999 рік:
Кпс = 36696000/(11450000 + 522000) = 3,1
За півроку 2000:
Кпс = 35374000 / (13203000 + 489000) = 2,6
Коефіцієнт заборгованості (Кзаборг) визначається [38, с.277]:
(2.4.)
де Ззовн. – зовнішні зобов’язання підприємства, грн.
Обчислимо коефіцієнт заборгованості за три роки для ВАТ «ЛуАЗ».
За 1998 рік
за 1999 рік
за 2000 (півроку)
Загалом підприємство є платоспроможним. Жодного року, з трьох аналізованих, рівень його платоспроможності не опускався нижче теоретично обгрунтованої межі, яка вважається нормальною. Тобто, частка поточних зобов'язань у власному капіталі фірми завжди мала співвідношення 2:1. Оскільки цей показник вимірює рівень фінансового ризику, тобто ймовірність банкрутства, то можна сказати, що крах фірмі не загрожує. Щодо показника заборгованості, то нормальним вважається значення показника 0,5. Чим менший цей показник, тим меншою є заборгованість підприємства. Слід зазначити, що жодного року з аналізованих цей показник не підіймався вище норми.
Для того, щоб побачити динаміку зміни показників платоспроможності і заборгованості протягом трьох років варто скористатися графічним методом аналізу інформації, а саме – діаграмою (рис.1). Позначимо буквою Р – показник платоспроможності і буквою Z – показник заборгованості.
Одним із найважливіших показників результативності підприємницької діяльності є рентабельність, відносний показник прибутковості системи господарювання.
У сфері виробничого підприємства важливого значення для оцінки діяльності набуває насамперед рентабельність виробництва (Рв), для визначення якої треба порівняти отриманий валовий (краще чистий) прибуток (Пв/я) з сумою основних фондів (ОсФ) та матеріальних оборотних фондів (ОбФ), тобто [38, с.268]
(2.5.).
Для ВАТ «ЛуАЗ» рентабельність виробництва за час, який нас цікавить становила (див.додатки 2, 4,5,6,):
за 1998 рік
за 1999 рік
за 2000 (півроку)
Показник рентабельності виробництва не є єдиним показником рентабельності. Варто обчислити також показник рентабельності окремих виробів. Цей показник (Рт) є співвідношенням валового прибутку (Пв) і собівартості товарної продукції (Стп) [38, с.268]
(2.6.)
Дані для обрахування рентабельності окремих виробів знаходяться в згаданих додатках. Для нашого підприємства цей показник становив:
за 1998 рік
за 1999 рік
за 2000 (півроку)
Аби систематизувати дані розрахунків потрібно скласти таблиці (див. табл. 2.3. і 2.4.).
Таблиця 2.3.
Порівняльний аналіз рентабельності ВАТ «ЛуАЗ» за 1998, 1999 роки.
| Показник | 1998 рік | 1999 рік | Відхилення +,– |
| Рентабельність виробництва | 4,2% | 6.3% | +2,1 |
| Рентабельність окремих видів продукції | 52% | 57% | +5 |
Таблиця 2.4.
Порівняльний аналіз рентабельності ВАТ «ЛуАЗ» за 1999, 2000 (півроку).
| Показник | 1999 рік | 2000 півроку | Відхилення +,– |
| Рентабельність виробництва | 6.3% | 2,6% | –3,7 |
| Рентабельність окремих видів продукції | 57% | 51% | –6 |
Отже, підприємство можна вважати рентабельним, хоча показники рентабельності його не досить високі. Це говорить про те, що ВАТ «ЛуАЗ» має перспективи для росту. Границі показника рентабельності не встановлюються, а основними факторами підвищення рентабельності можуть бути:
при оцінці рентабельності виробництва:
– ріст прибутку;
– зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів;
при оцінці рентабельності окремих видів продукції:
– зниження собівартості виробів.
Одним із основних чинників будь-якого процесу виробництва завжди є основні фонди (технічні засоби праці у грошовому вираженні). Їхнє формування і постійне оновлення зв’язані постійно з чималими інвестиціями виробничого спрямування. Тому підприємство повинне бути зацікавлене у активному використанні великовартісних основних фондів. Найбільш загальним і використовуваним показником використання основних фондів є фондовіддача (за обсягом продукції та отримуваним прибутком).
Фондовіддачу за обсягом продукції (ФВ1) визначають діленням обсягу товарної продукції (Втп) на величину основних фондів (ОсФ), тобто за формулою [38, с.270]:
(2.7.).
Для ВАТ «ЛуАЗ» цей показник протягом досліджуваного періоду становив (див додаток 2):
за 1998 рік
за 1999 рік
за 2000 (півроку)