На сучасному етапі інноваційний розвиток в Україні доцільно здійснювати за такими напрямами:
1. Взаємодія уряду з науковими установами, вузами, підприємствами і організаціями з метою розробки нових засобів застосування існуючих вітчизняних та зарубіжних технологій. Реалізація цього напрямку дала б змогу суттєво поліпшити якість науково-технічного потенціалу України при мінімальних ресурсних затратах.
2. Державна підтримка національних інноваційних структур у виході з наукоємною продукцією на світовий ринок з метою сприяння нарощування науково-технічного потенціалу в системі міжнародної ринкової економіки.
3. Розвиток міжгалузевих науково-технічних комплексів.
4. Активна участь України у міжнародному науково-технічному співробітництві і обміні науковими результатами і новими технологіями.
2.Форми фінансової підтримки суб’єктів господарювання.
Другим напрямом державного регулювання фінансів підприємницьких структур є створення системи державної підтримки підприємств різних галузей економіки. На практиці використовуються різні форми державної підтримки: фінансова підтримка на поворотній або безповоротній основі, у вигляді бюджетної позики, у формі відстрочення сплати податків (податкового кредиту) .
Фінансова підтримка підприємствам з бюджетних асигнувань надається відповідно до рішень Кабінету Міністрів України на поворотній або безповоротній основі з метою запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, забезпечення ефективної господарської діяльності підприємств та підвищення конкурентоспроможності їх продукції. Визначають підприємства, які потребують фінансової підтримки відповідні органи, уповноважені управляти державним майном, на основі даних, одержаних в результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємств, але при цьому користуються такими критеріями відбору, як потенційна прибутковість підприємства, достатня підготовленість управлінського апарату, наявність ринків збуту на продукцію підприємства в Україні та за її межами, конкурентоспроможність продукції, фінансовий стан підприємства на момент розгляду та в перспективі, відповідність продукції, що випускається підприємством державним пріоритетам.
Фінансову підтримку у вигляді бюджетної позики надає Міністерство фінансів на договірній основі, де передбачаються зобов’язання сторін стосовно обсягів, строків надання позички, її цільового використання, заходи щодо забезпечення її своєчасного повернення, відповідальність сторін за порушення умов договору, а також розміри і порядок сплати процентів за використання бюджетних позик.
Так, у полі зору фінансової політики України предметом постійної уваги держави на сучасному етапі є стабілізація роботи паливно-енергетичного та агропромислового комплексів.
Зокрема, в Державному бюджеті 1999 року передбачено фінансування промисловості і енергетики понад 2.1 млрд. грн, із яких більш ніж 1.6 млрд.грн, або 76.2%, спрямовується на підтримку паливно-енергетичного комплексу, в тому числі 1 млрд. 100 млн. грн. – на підтримку вугледобувних підприємств, 421 млн.грн – на реструктуризацію вугільної промисловості[59].
Фінансова підтримка в агропромисловому комплексі здійснювалась і іншими шляхами, зокрема, надання пільги з ПДВ, списання і реструктуризація податкової заборгованості та деяких інших видів заборгованостей, надання позичок, створення державного лізингового фонду для проведення розрахунків за сільськогосподарську техніку вітчизняного виробництва.