4. Географічна структура торгівлі
4.1. По імпорту і експорту
Канали міжнародної лісової торгівлі з'єднують між собою переважно промислово-розвинені країни Північної півкулі. Дві третини світового експорту забезпечують постачання всього з семи країн світу, в т.ч. (%): Канада 19, США 13 (див.додаток, табл. 1 і табл. 2), Фінляндія і Швеція по 9, Австрія 3, держави на території колишнього СРСР 2. Ще по 4 % дають два ведучих лісоеспортери “третього світу" Індонезія і Малайзія. Понад мільярда доларів експортної виручки заробляють на деревині фірми Бразілії, Португалії, Югославії і Норвегії, а також Нідерландів, Японії, Італії, Бельгії, Великобританії і Швейцарії (останні шість країн виготовляють багато паперу і виробів з неї). У сумі на ці 20 продавців припадає більше за 90 % світового лісопромислового експорту по вартості.
Приблизно така ж картина спостерігається і в лісопромисловому імпорті. Приблизно 30 промислово розвинених країн, розташованих майже виключно в Північній півкулі, забезпечують більше за 80 % світового імпорту. Першим по значенню покупцем виступають США 16% світового імпорту. Далі слідують: Японія 14 %, Великобританія і Німеччина по 10 %, Франція і Італія 6 %. Імпорт перевищує мільярд доларів також у Нідерландах, Бельгії, Австрії, Данії, Іспанії, Швеції, Швейцарії, Китаї, Південній Кореї, Канаді, Австралії і Гонконзі (перепродаж в Китай). Всі країни “третього світу" купують лісопромислових товарів на ту ж суму, що і Японія. Частка в світовому імпорті всіх колишніх соціалістичних країн (включаючи колишній СРСР) аналогічна частці Франції.
4.2. По видах продукції
У торгівлі сировиною останнє десятиріччя панували три постачальники США, Малайзія і бувший СРСР. США продають за рубіж 25-27 млн. куб.м високоякісного хвойного дерева, технологічної тріски і фанери листяних порід помірної кліматичної зони. Малайзія спеціалізується на постачанні листяного дерева цінних тропічних порід (приблизно 20 млн. куб.м в рік до 1993 року, коли був заборонений експорт круглого лісу з малайзійського штату Сабах, що відвантажував за кордон 6-8 млн. куб.м), а колишній СРСР вивозив дешевий маломірний ліс (більше за 9 млн. куб.м). Помітними експортерами деревної сировини виступають також Франція, Німеччина, Канада (ці три країни звичайно продають за кордоном по 6-8 млн. куб.м необробленого лісу), Чілі (4 млн. куб.м), Австралія (технологічні тріски приблизно 8 млн. куб.м).
З 100 млн. куб.м експорту деревини більше за 40 % припадає на Канаду. Великими експортерами виступають також США 7-9 млн., країни колишнього СРСР, Швеція 7-8, Фінляндія 5 і Австрія 4. Ведучими постачальниками листяної деревини виступають Малайзія 5 млн. куб.м і США 2 млн. куб.м.
На ринку фанери домінує Індонезія, з 16 млн. куб.м світового експорту на неї припадає більше за 9. Інші великі постачальники: Малайзія 1 млн. куб.м, США до 2 млн., Канада і країни колишнього СРСР по 200-400 тис. куб.м.
На ринку деревних плит, місткість якого досягає 13 млн. куб.м немає вираженого переважання одного або декількох експортерів. Більше інших плити вивозять Канада і Бельгія майже по 2 млн. куб.м, Німеччина 1,3 млн., США і Австрія звичайно більше за 1 млн. куб.м. За ними звичайно слідував СРСР до 700 тис. куб.м, але на останні роки об'єми значно знизилися.
Майже дві третини всієї целюлози, що реалізовується у зовнішній торгівлі відвантажується на світовий ринок з трьох країн: Канади 8,2 млн.т , США 5,6 млн.т і Швеції 2,9 млн. т. Другими великими експортерами виступають Фінляндія 1,7 млн., а також Бразілія, Португалія по 1 млн. т.
Паперовий ринок характеризується великим числом експортерів. Але і по цій продукції з 50 млн.т світової торгівлі на Канаду припадає 11 млн., на Фінляндію 7, на Швецію 6,5, на США 5, на Німеччину 4, на Австрію, Францію і Нідерланди по 2 млн. т. Приблизно по 1 млн.т постачають за рубіж Бразілія, Італія, Норвегія.
Положення першої десятки лісоекспортерів на ведучих товарних ринках виглядає приблизно таким чином:
| Заг. | Піломате- Ріали | Фанера і Плити | Целюлоза | Папір і картон | |||||
| Місце | % | Місце | % | Місце | % | місце | % | ||
| Канада | 20 | 1 | 44 | 4 | 7 | 1 | 34 | 1 | 23 |
| США | 13 | 2 | 9 | 2 | 8 | 2 | 19 | 4 | 9 |
| Фінляндія | 10 | 5 | 5 | 11 | 2 | 4 | 7 | 2 | 14 |
| Швеція | 9 | 3 | 9 | 16 | 1 | 3 | 12 | 3 | 12 |
| Німеччина | 7 | 8 | 1 | 5 | 5 | 16 | 1 | 5 | 8 |
| Франція | 4 | 9 | 1 | 6 | 5 | 10 | 2 | 7 | 4 |
| Індонезія | 3 | 20 | 0 | 1 | 3 | 23 | 0,4 | ||
| Малайзія | 3 | 4 | 6 | 7 | 5 | ||||
| Австрія | 3 | 6 | 4 | 8 | 4 | 11 | 1 | 6 | 4 |
| СНД | 3,5 | 7 | 4 | 13 | 1 | 5 | 5 | 9 | 2 |
| Інші | 25 | 17 | 27 | 21 | 27 | ||||
4.3. По географічних ринках
Світовий лісовий ринок ділиться на декілька регіональних секцій. Вони розрізнюються по рівню лісозабезпеченості, вимогам до якості і асортименту, по практиці в торгівлі, а також по рівню цін. Особливо виражена ця відособленість регіональних ринків по сировині і пиломатеріалам. Чим вища міра обробки, тим менша різниця в специфічних вимогах цих секцій ринків, тим ближче за ціну на різних регіональних ринках.