Тема 2: Ринкова модель підприємства
2.2. Порядок створення нового підприємства, фірми
2.3. Керування новим підприємством
2.4 Зміст і порядок розробки бізнес плану
2.5. Маркетинг на промисловому підприємстві
2.6. Підприємство на ринку цінних паперів
Підприємство — це самостійний суб'єкт, що хазяює, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задовольняння суспільних потреб і одержання прибутку. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускає, одержуваним прибутком, що залишається в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.
Для здійснення своєї діяльності підприємство формує майно, що може належати йому по праву власності.
Джерелами майна підприємства є:
¾ грошові і матеріальні внески засновників підприємства;
¾ доходи від реалізації продукції, робіт і послуг;
¾ цінні папери і доходи від цінних паперів;
¾ капітальні вкладення і дотації від бюджетів різного рівня;
¾ безплатні чи благодійні внески;
¾ пожертвування організацій, підприємств і громадян;
¾ викуп майна державних підприємств шляхом конкурсу, аукціону, тендера;
¾ викуп майна державного підприємства шляхом акціонування;
¾ інші джерела, не заборонені законодавством.
У залежності від форм власності діють приватні, муніципальні і державні підприємства, а також підприємства змішаної форми власності, засновані на об'єднанні майна, що знаходиться в приватній муніципальній і державній власності, власності іноземних держав, іноземних юридичних осіб і громадян, а також у власності громадських організацій.
Індивідуальне (сімейне) приватне підприємство засноване на власності громадян. В економічно розвитих країнах питома вага таких підприємств істотна, особливо одноособове володіння поширене в США.
Одноособова форма має наступні переваги:
· простота в організації;
· повна самостійність;
· воля, оперативність дії; максимум спонукальних мотивів;
· конфіденційність діяльності;
· низькі організаційні витрати;
· гнучкість.
До її недоліків варто віднести труднощі залучення великих капіталів, невизначеність термінів діяльності, необмежену відповідальність за кредити, недолік спеціалізованого менеджменту, функціональні недоліки.
Орендне підприємство створюється на основі договору оренди з власником майна і трудовим колективом, що взяв майно в оренду.
Державне підприємство засновується органом державної влади. Майно державного підприємства утвориться за рахунок бюджетних засобів чи внесків інших державних підприємств, отриманих доходів.
Муніципальне підприємство засновується місцевими органами влади. Майно таких підприємств також утвориться за рахунок бюджетних асигнувань відповідного рівня чи інших муніципальних підприємств.
2.2. Порядок створення нового підприємства, фірми
Для створення нового підприємства необхідно пройти ряд обов'язкових етапів.
На початковому етапі створення нового підприємства визначається склад засновників, і розробляються установчі документи. У залежності від типу підприємства існують наступні установчі документи:
1) Приватне підприємство
a) Рішення власника майна чи уповноваженого їм органа про створення.
b) Статут такого підприємства.
2) Сімейне підприємство – (до слова сказати, рідко використовуваний тип підприємства):
a) Рішення власників майна чи уповноважених ними органів про створення.
b) Статут підприємства.
3) Спільне підприємство:
a) Рішення власників майна чи уповноважених ними органів.
4) ЗАТ, ОАО, ТДВ, ТОВ – створюються і діють на підставі установчого договору і Статуту.
У сукупності установчі документи (Статут і Установчий договір) повинні містити наступну інформацію:
¾ про вид підприємства (чи суспільства);
¾ про предмет і цілі його діяльності;
¾ про склад засновників і учасників;
¾ про найменування і місцезнаходження;
¾ про розмір і порядок утворення статутного фонду;
¾ про порядок розподілу доходів і збитків;
¾ про склад і компетенцію органів товариства (підприємства);
¾ про порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одноголосність чи більшість голосів;
¾ про порядок внесення змін в установчі документи;
¾ про порядок ліквідації і реорганізації товариства (підприємства).
Крім того, у Статут можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства (товариства):
¾ про трудові відносини, що виникають на підставі членства;
¾ про повноваження, порядок створення підрозділів (філії, представництва) підприємства; про товарний знак і т.п.
Поряд з цим оформляється протокол № 1 зборів учасників товариства про призначення директора і голови ревізійної комісії. Потім відкривається тимчасовий рахунок у банку, куди протягом 30 днів після реєстрації підприємства повинно надійти не менш 50% статутного капіталу. Далі підприємство реєструється по місцю свого розташування в місцевому органі влади. Для державної реєстрації у відповідний орган представляються наступні документи:
1) заява засновника (чи засновників) про реєстрацію;
2) Статут підприємства;
3) Рішення про створення підприємства (постанова зборів засновників);
4) Договір засновників про створення і діяльність підприємства;
5) свідчення про оплату державного збору.
Після завершення реєстрації й одержання свідчення про реєстрацію вся інформація про нове підприємство передається в Міністерство фінансів для включення підприємства до Державного реєстру підприємств. Тут підприємству привласнюються коди Загальносоюзного класифікатора підприємств і організацій.
На заключному етапі створення нового підприємства учасники його повністю вносять свої внески (не пізніше чим через рік після реєстрації), відкривають постійний розрахунковий рахунок у банку, підприємство реєструється в районній податковій інспекції, замовляє й одержує круглу печатку і кутовий штамп. З цього моменту підприємство функціонує як самостійна юридична особа.
Якщо підприємство створюється як акціонерне товариство, то його засновники повинні здійснити підписку на акції. При відкритій підписці засновники публікують повідомлення про майбутню підписку, в якому вказують предмет, мети і терміни діяльності майбутнього акціонерного товариства, склад засновників і дату проведення установчої конференції, намічуваний розмір статутного фонду, кількість і види акцій, їхню номінальну вартість, терміни початку і закінчення підписки на акції й іншу необхідну інформацію. Ті хто підписалися на акції зобов'язані внести до дня скликання установчої конференції не менш 30% номінальної вартості акцій. Якщо ж всі акції розподіляються між засновниками, то внесок повинний скласти не менш 50%. Цілком же викупити акції акціонер зобов'язаний не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства.
Потім проводиться установча конференція. До її задач входить рішення наступних питань:
¾ про створення акціонерного товариства (АТ);
¾ утвердження Статуту АТ;
¾ про розмір статутного фонду після завершення підписки на акції;
¾ вибори керівних органів АТ.
Після успішного завершення установчої конференції здійснюється реєстрація знову створеного акціонерного товариства, і воно може починати функціонувати.
Державна реєстрація здійснюється у виконавчому комітеті (виконкомі) міської чи районної Ради народних депутатів, або, якщо Ви житель міст Києва чи Севастополя, – у районній чи міській державній адміністрації цих міст (це пов'язано з особливим правовим статусом зазначених міст). Важливим моментом державної реєстрації є те, що остання повинна проводитися винятково за місцем перебування суб'єктів підприємництва, інакше кажучи, – юридичній адреси.
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності вважається:
· для юридичної особи – місцезнаходження його постійно діючого керівного органа (дирекції, правління);
· для громадян, що виявили бажання зайнятися підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, – зареєстроване у встановленому порядку постійне чи тимчасове місце його проживання.
6) рішення власника майна чи уповноваженого їм органа про створення суб'єкта підприємницької діяльності (якщо таких власників два і більш, те таким рішенням буде установчий договір);
7) статут (якщо він необхідний);
8) документ, що засвідчує сплату реєстраційного збору;
9) документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску в Статутний фонд підприємства (товариства) у розмірі, передбаченому законодавством (для цих цілей відкривається тимчасовий розрахунковий рахунок);
N0TA BЕNЕ! Такий розмір складає 1250 мінімальних зарплат для АТ і 625 мінімальних розмірів зарплат для ТОВ. На момент реєстрації для АТ повинно бути сформоване не менш 50% Статутного фонду, а для ТОВ – не менш 30% таких засобів. Що стосується статутного фонду для приватного підприємства, то поспішаємо вас порадувати – на сьогоднішній день законодавчо не встановлений мінімальний розмір статутного фонду, однак, виходячи зі здорового глузду, порадимо вписати суму, що, принаймні, забезпечить витрати на реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (екв. 200 – 300 $).
Характерним для установчих документів є те, що вони не повинні містити яких-небудь положень, що суперечать законодавству. У противному випадку відповідальність за невідповідність закону установчих документів несе власник чи уповноважений їм орган. Розмір відповідальності складає: