Реферат на тему:
Виробництво засобів зв’язку України: проблеми і перспективи
1. Мета роботи
Сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів в тому, що ми живемо не в аграрному, не в індустріальному, а в інформаційному суспільстві, де інформація є найдорожчим товаром. Вчасність отримання інформації та її достовірність для багатьох компаній та індивідуальних інвесторів є першочерговим фактором процвітання та успішного розвитку. Саме тому в країнах з розвинутою економікою питанню розвитку інформаційних технологій та пов’язаних з ними галузям приділяють багато уваги.
Ті, хто володіють інформацією та технологіями її швидкого та надійного отримання, володіють світом. Історично склалося, що ті народи і країни, яким поталанило винайти досконаліші технології і за їх допомогою підвищити продуктивність праці, поступово в своєму розвитку змогли вийти вперед. Річне виробництво ВНП сягає в “центрах високих технологій” (розвинутих країнах) 25-36 тисяч доларів США на людину, а в “країнах, що розвиваються” воно не перевищує 50-2000 доларів США.
Інформація, а не природні ресурси, як раніше, є головною складовою процвітання розвиненої економіки. Інформацію зазвичай одержують через використання засобів зв’язку, а отже розвиток виробництва засобів зв’язку є далеко не останнім завданням розвитку країни. Якщо ж взяти до уваги тісний зв’язок галузі виробництва засобів зв’язку з іншими (наприклад галуззю телекомунікацій, інтернет-технологій), то стає очевидною першочергова необхідність її розвитку.
Метою даної роботи є дослідження стану галузі виробництва засобів зв’язку в Україні, оцінення її глобальної та регіональної конкурентноздатності, виявлення проблем та ризиків, з якими стикається ця галузь, визначення шляхів їх подолання та вибір найкращого “сценарію” виходу з наявної ситуації.
2. Постановка проблеми
Після розпаду Радянського Союзу на грудень 1991 року на 176 підприємствах електронної промисловості, до якої входило виробництво засобів зв’язку, на території України працювало 261577 чоловік. У складі галузі було 93 промислових підприємства, 8 НДІ, 22 КБ, 12 будівельних підприємств і 9 торговельних. Ці заводи, НДІ і КБ входили, в основному, до складу 32 НВО і ВО.
Ринками збуту електронних компонентів, що виробляли підприємства України, на 70% були приладобудівні і оборонні підприємства Росіі, 5% — інших республік, 5% — країн РЕВ і 20% — приладобудівні та оборонні заводи України.
На територіїї колишньої УРСР виробництво засобів зв’язку було представлене здебільше складальними заводами, частини виробів продукувалися на підприємствами інших республік, не було повного циклу виробництва на території України.
Внаслідок зміни структури зв’язків між заводами України та іншими колишніми республіками та відкриття ринку для побутової та промислової електронної техніки світових виробників, підприємства електронного приладобудування (до цієї галузі входить виробництво засобів зв’язку) почали “танути” на очах. На території України були зруйновані майже вщент виробництва телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, обчислювальних машин, телефонних апаратів, зазнали непоправних втрат заводи авіа-, судно-, радіоелектроніки військового і невійськового призначення. Продукція підприємств з виробництва засобів зв’язку не змогла конкурувати з іноземними виробами, оскільки спостерігався великий розрив і в якостї, і в технології виробництва. Залишкові ринки збуту поступово майже на 100% захопили закордонні фірми. Конкурувати з ними підприємствам в умовах гіперінфляції, втрат обігових коштів, високих відсотків за кредити і появи нових митних кордонів було неможливо. Слід також брати до уваги високий рівень капіталоємкості цієї галузі та порівняно повільне повернення інвестицій, що підвищує їх ризикованість.
Виробництво засобів зв’язку можна віднести до галузі “високих технологій”. В той час, коли у всьому світі говорять про необхідність розвитку “високих технологій”, в промисловості України її частка становить не більше 3–5%. Неконкурентноспроможність України на ринку засобів зв’язку сьогодні є значною проблемою. Немалий потенціал, який має України в цій галузі, покищо залишається у пасивному стані. На ринку представлені тільки окремі підприємства, продукція яких експортується і здатна конкурувати. Таким винятком є, насамперед, Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”, яке працює на ринку засобів зв’язку виробничо-технічного призначення. Виробництво ж засобів зв’язку, що спрямовано на споживчий ринок представлене здебільшого складальними підприємствами.
Отже, виробництво вітчизняних засобів зв’язку та значне підвищення їх конкурентноспроможності на внутрішньому і зовнішніх ринках сьогодні являє собою значну проблему, розв’язання якої є однією з необхідних умов перспективного економічного розвитку в цілому.
3. Аналіз проблеми
Аналіз світового виробництва засобів зв’язку.
До середини 2000 року галузь “високих технологій”, до якої входить галузь виробництва засобів зв’язку, була найприбутковішою галуззю у світі. Про це свідчить динаміка американського індексу високих технологій Nasdaq (до середини 2000р.), а також список індустрій — лідерів зростання (див.табл.1).
Таблиця 1
| Галузі найшвидшого зростання прибутків за 5 років | Галузі найшвидшого зростання прибутків за 1 рік | |||||
| Галузі | 1995-2000 % річне зростання прибутків | Галузі | 2000 % зростання прибутків | |||
| 1 | Securities[1] | 36.3 | 1 | Petroleum Refining | 124.0 | |
| 2 | Wholesalers: Health Care | 31.6 | 2 | Mining, Crude-Oil Production | 101.4 | |
| 3 | Specialty Retailers | 21.1 | 3 | Electronics, Electrical Equipment | 47.4 | |
| 4 | Network and Other Communications Equipment | 19.5 | 4 | Industrial & Farm Equipment | 42.3 | |
| 5 | Petroleum Refining | 18.7 | 5 | Metals | 40.8 | |
| 6 | Energy | 16.7 | 6 | Wholesalers: Health Care | 39.2 | |
| 7 | Telcommunications | 16.7 | 7 | Forest & Paper Products | 33.7 | |
| 8 | Diversified Financials | 16.3 | 8 | Network and Other Communications Equipment | 28.2 | |
| 9 | Insuratce: P&C (stock) | 15.6 | 9 | Securities | 25.7 | |
| 10 | Computers, Office Equipment | 15.2 | 10 | Utilities: Gas & Electric | 22.9 | |
Джерело: Fortune.
Як видно з даних таблиці, виробництво засобів зв’язку у світі протягом принаймні п’яти років впевнено трималося у “гарячій” десятці. Це відбувалося передусім за рахунок постійної інноваційної діяльності в цій галузі та впевненості інвесторів у її процвітанні, а отже і здійснення значних інвестицій.
Все йшло ніби не погано, такі компаніїї як Nokia (8 місце), Sony (6) , Lucent Technologies (12) увійшли до списку найбільш привабливих компаній у світі, показали стрімкі темпи зростання та отримували високі прибутки. Звичайно з такими “гігантами” конкурувати Україні зі своєю недосить технологічною продукцією було неможливо.
Варто відмітити, що найкращими компаніями у галузі засобів зв’язку у світі за даними журналу Fortune було визнано у 2000 році Nokia, Nortel Networks, Lucent Technologies, L.M. Ericsson, Alcatel, Motorola, Sony, Siemens.
Значної уваги заслуговує розгляд такої компанії як Nokia. Ще десятиріччя тому фінська промисловість перебувала у глибокій економічній кризі, а сьогодні виробники електронної продукції цієї північної країни — визнані світові лідери своєї галузі. Секретом успіху виявилася національна підтримка електронної промисловості та вузька спеціалізація компанії. Програма виявилася успішною, і сьогодні майже третина експорту Фінляндії припадає на продукцію електронної галузі, насамперед, мобільних телефонів.
Ринок засобів зв’язку сильно зріс наприкінці 90-х. Основною причиною цього були очікування інвесторів щодо успішності розвитку нових компаній та отримання ними надприбутків.
Однак, коли світова економіка, зокрема економіка США, почала сповільнювати темпи свого росту (середина 2000р.), компаніїї зустрілися з таким явищем як швидке скорочення замовлень. Падіння цін акцій та зростання боргу спричинили значні проблеми для невеликих компаній у отриманні грошей для розширення своєї діяльності. Напружена політична ситуація у світі та атмосфера невизначеності сьогодні також додали проблем. В результаті компанії змушені скорочувати капітальні витрати та робочі місця. Lucent, наприклад, станом на 31 жовтня 2001 року, звільняє 49,500 робочих місць, Motorola 39,000, Ericsson 22,000, а Nortel Networks більше, ніж половину 94,500 штату робітників, що компанія мала на початку року. Вражаючими є швидкість падіння цін акцій та прибутків (див. табл.2) підприємств зв’язку. Ринок телекомунікацій США впав на 30% цього року, телефонні компанії США урізали капітальні витрати на 15-20%. Четвертий за величиною виробник телефонного обладнання у Європі — Alcatel SA — оголосив скорочення робочих місць на 10,000 та прогноз рекордних 5-мільярдних (у євро) збитків цього року через падіння попиту.
Таблиця 2
| Назва компаніїї | Галузь | Прибуток за 1 рік | b |
| ADC Telecommunications, Inc. | Telecommunication Equip | -78.348 | 1.496 |
| CIENA Corporation | Telecom Eq Fiber Optics | -81.405 | 2.391 |
| Comverse Technology, Inc. | Telecommunication Equip | -76.549 | 1.178 |
| Corning, Inc. | Telecom Eq Fiber Optics | -83.823 | 1.658 |
| JDS Uniphase Corporation | Telecom Eq Fiber Optics | -83.458 | 2.201 |
| Lucent Technologies Inc. | Networking Products | -61.251 | 1.485 |
| Motorola, Inc. | Wireless Equipment | -16.724 | 1.599 |
| Nortel Networks Corporation | Telecommunication Equip | -76.690 | 1.653 |
| QUALCOMM Inc. | Telecommunication Equip | -32.352 | 1.647 |
| Scientific-Atlanta, Inc. | Telecommunication Equip | -58.506 | 1.759 |
| Tellabs, Inc. | Telecommunication Equip | -69.038 | 1.342 |
Джерело: NYSE, S&P’s Technology Index