Головними представниками міжбанківських об’єднань є:
* асоціативного комерційного типу ¾ консорціуми та картелі;
* корпоративного типу ¾ концерни та трести.
Саме ці об’єднання і будуть розглянуті далі.
Банківський консорціум ¾ тимчасове об’єднання на договірній основі кількох банків для спільного проведення кредитних, гарантійних або інших банківських операцій. Організуються під головуванням найбільшого банку (голови консорціуму), який діє від імені і в інтересах всіх учасників консорціуму. При цьому об’єднанні юридична самостійність банків, що входять до складу консорціуму, не втрачається.
Головна мета консорціуму:
1. Збільшення обсягів операцій шляхом концентрації ресурсів.
2. Розподілення ризиків, що дає можливість обмежити втрати для кожного учасника консорціуму в разі неплатежів учасників.
Часто консорціальні об’єднання банків називають банківськими синдикатами, а кредити, що надаються консорціумом банків ¾ консорціальними або синдикативними. В банківській практиці синдикатами називають тимчасові банківські об’єднання, створені для розміщення значних випусків цінних паперів, обслуговування емісійно-засновницької діяльності клієнтів.
Наприклад, в 1973 р. “Рабобанк” (Нідерланди) та “Бенк оф Америка” утворили консорціум “Рабоамерика інтернешенел бенк” для фінансування різних проектів.
Банківський картель ¾ об’єднання крупних банків, в основі якого ¾ угода про розподіл сфер діяльності (узгодження і проведення єдиної політики при встановленні відсоткових ставок та виплати дивідендів, умов кредитування тощо). Умови угоди, як правило, не “афішуються”. Незалежність банків, що входять до складу картелі, зберігається.
Банківський концерн ¾ це монополістичне об’єднання акціонерних банків, при якому крупний банк (головне акціонерне товариство) володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків (дочірних товариств), тим самим фактично встановлює фінансовий контроль за їх діяльністю.
Головне і дочірні акціонерні банки утворюють банківський концерн.
Як відомо, доля акцій, зосереджена в руках одного власника, що дає можливість здійснювати фактичний контроль над акціонерним товариством (контрольний пакет акцій) ¾ теоретично складає 50% випущених акцій + 1 акція. На практиці ця доля значно менша, оскільки частина акцій не має права голосу, а дрібні власники акцій, як правило, не беруть участі в загальних зборах акціонерів.
До складу банківського концерну, крім банків, можуть входити також акціонерні товариства з різною специфікою діяльності, не залежні одне від одного, але об’єднані під єдиним керівництвом контролюючого акціонерного товариства, якому належать контрольні пакети акцій всіх акціонерних товариств концерну. Таке об’єднання отримало назву банківської холдинг-компанії.
Банківські холдинг-компанії є об’єднаннями змішаного типу. До їх складу, крім банків, входять різні парабанківські установи (страхові, лізингові, факторингові та інші компанії). Банківські холдинги стали дуже поширеними в останні роки, вони утворюються на величезних територіях, їх називають “супермаркетами” банківських і небанківських послуг.
Основна мета холдингу ¾ направляти, контролювати діяльність всього об’єднання і кожної його складової окремо, оптимізуючи прибуток.
Серед банківських холдингових компаній виділяють однобанківські та багатобанківські холдингові компанії.
Однобанківські холдингові компанії (фінансові концерни) складаються з одного банку, який виконує функції холдингу, а також певної кількості парабанків.
Багатобанківські холдингові компанії контролюють два або більше банків. Найчастіше головною холдинговою компанією в цьому об’єднанні виступає інвестиційна або фінансова корпорація, створена на базі промислових підприємств та банків.
Банківський трест ¾ це монополістичне об’єднання банків, яке утворюється шляхом об’єднання власності банків, що входять до його складу. При цьому останні втрачають юридичну, комерційну самостійність і підпорядковуються єдиному органу управління. На відміну від концерну, трест базується не на акціонерній, а на пайовій формі власності.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
Всі фінансові інститути функціонують під наглядом держави, зокрема існує спеціальний орган – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України складається з п”яти департаментів:
Основними завданнями Комісії в цілому та її департаментів у межах наданих законом повноважень є:
- проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;
- розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;
- здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері;
- захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;
- узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його удосконалення;
- запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;
- здійснення функцій державного фінансового моніторингу на ринках фінансових послуг з метою забезпечення реалізації норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом";
- сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Зрозуміло, що для виконання завдань, які ставить Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, активного розвитку сфери фінансових послуг, необхідна постійна співпраця з міжнародними організаціями
та вивчення міжнародного практичного досвіду роботи в цій сфері, впровадження його кращих сторін в Україні .
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РОБОТИ У СФЕРІ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ, ОБМІН ОПИТУ РОБОТИ З
ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України звітувала
про міжнародну діяльність 2003 року.
За період 2003 року відбувалося активне встановлення та налагодження міжнародних контактів з міжнародними організаціями, сфера діяльності яких стосується розвитку фінансових ринків, з регуляторами ринків небанківських фінансових послуг інших країн та з учасниками ринків фінансових послуг.
Держфінпослуг брала участь у різних міжнародних заходах, зокрема, у семінарах, форумах, конференціях, стажуваннях, програмах обміну досвідом, круглих столах з питань регулювання ринків фінансових послуг. Ці заходи проводилися за підтримки міжнародних організацій в Україні та поза її межами.
Держфінпослуг зроблено вагомий внесок у розвиток відносин між Україною та ФАТФ у протидії і запобіганні легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та вилучення України з „чорного переліку” ФАТФ.
В 2003 році активно відбувалося співробітництво з міжнародними організаціями та залучення міжнародної технічної допомоги.
1. Світовий Банк.
Особливо важливими та актуальними для розвитку фінансового сектору України є Проект фінансування розвитку села та Проект запровадження пенсійної реформи в Україні, реалізація яких передбачається у рамках Стратегії допомоги Україні на 2004 – 2007 роки.
За результатами переговорів, що проводилися між представниками Світового банку та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, вирішено питання залучення Комісії до реалізації зазначених проектів.
Крім того, для аналізу оцінки стану розвитку ринків фінансових послуг важливим є проведення досліджень в рамках FSAP та експертна допомога пана Альберто Монті (аналіз страхового ринку України).
2. Європейська Комісія.
Держфінпослуг налагоджено співробітництво з представництвом Європейської Комісії в Україні.
У рамках програми Тасіс реалізується проект „Діагностика страхового ринку”, під час якого експертом Європейської Комісії з питань страхування - професором Університету Paris – Dauphine Франсуа-Ксав”єр Албуі здійснювалася оцінка стану ринку страхування в Україні та підготовка технічного завдання для великого проекту щодо розвитку страхової діяльності в Україні, реалізація якого передбачається Національною програмою дій програми Тасіс на 2004-2007 роки. Партнерами зазначених проектів є Держфінпослуг та Ліга страхових організацій України.
Окрім цього, співпраця з Європейською Комісією здійснювалася у рамках проекту Українсько-європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC), під час якої отримувалася консультативна, тренінгова, експертна допомога щодо здійснення оцінки відповідності проектів нормативно-правових актів, що розробляються фахівцями Комісії, законодавству Європейського Союзу.
Також у рамках програми Тасіс реалізується навчальна програма з права Європейського Союзу для державних службовців України „Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони”, в навчальних курсах якої працівники Держфінпослуг були учасниками.
3. Американське агентство міжнародного розвитку (USAID).
Співпраця з Агентством відбувалася в рамках проекту „Впровадження пенсійної реформи в Україні”, виконавцем якого є компанія PADCO.
У рамках проекту відбулася навчально - ознайомча поїздка представників Держфінпослуг до Установи з фінансового нагляду Угорщини. Відбулося ознайомлення з діяльністю органу нагляду, з системою моніторингу суб’єктів ринку фінансових послуг, системою захисту прав інвесторів, системою ліцензування фінансових установ, комп’ютерними та інформаційними системами Установи.
Також за сприяння ПАДКО проведено семінари та конференції з питань впровадження пенсійної реформи в Україні та світі, до роботи яких залучалися фахівці Держфінпослуг, зокрема, це конференції у Москві, Києві, Празі.