4.Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. У 1965-1980 роках, коли Кот-д'Івуар динмічно розвивав експортні галузі свого сільського господарства, цей рівень становив 3,3%, у 1980-1990 роках внаслідок змін на світовому ринку впав до –0,5% , а в 1990-1995 роках становив 0,3%. Про ПАР за 1965-1980 роки даних немає, у 1980-1990 роках рівень зростання продукції сільського господарства становив 3%, а протягом кризи 1990-1995 років упав до –0,3% , внаслідок чого нестача харчів у чорного населення перетворилася на катастрофу.
5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. Кот-д'Івуар в 1965-1980 роках підсилено розвивав харчову промисловість, намагався створити також інші галузі, тому цей рівень становив 10,4% ; у 1980-1990 роках він упав до 4,4%, а в 1990-1995 до 1,7%, що підтверджує статус Кот-д'Івуар як країни, залежної від експорту сировини. Щодо ПАР по 1965-1980 роках даних немає, у 1980-1990 роках рівень становив -1,1% , і залишався від'ємним у 1990-1995 роках – у середньому –0,1%.
6.Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. Для Кот-д'Івуар у 1965-1980 роках рівень становив 9,1% , по ПАР даних немає.
7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. У 1965-1980 роках індустрія послуг в Кот-д'Івуар створювалася, і рівень зростання становив 8,6%. У 1980-1990 впав до –1,3, а в 1990-1995 роках дещо піднявся, лишаючись на надзвичайно низькому рівні 0,3%. Про ПАР у 1965-1980 роках даних немає, у 1980-1990 роках рівень становив 3,1%, а в 1990-1995 впав до 0,9%. Після 1995 року уряд країни намагається розвивати сферу послуг, особливо туризм.
СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА
8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. Кот-д'Івуар є аграрною країною, і частка продукції сільського господарства разом з харчовою промисловістю та галузями обробної, що прив'язані до сільськогосподарської сировини, завжди була великою. У 1965 році вона становила 47%, у 1980 році 27%, а в 1995 році 31%. Ситуація в ПАР, де найважливіше місце в економіці посідає видобувна промисловість, зовсім інша: в 1965 році частка сільськогосподарської продукції у ВВП становить 10%, у 1980 році 7% і в 1995 році падає до 5%.
9. Частка продукції промисловості в ВВП. Для Кот-д'Івуар цей показник у 1965 році становить 19%, у 1980 році 20% і не змінюється – 20% - у 1995 році. В ПАР в 1965 році продукція промисловості становить 42% ВВП, у 1980 році зростає до 50%, а в 1995 внаслідок економічної кризи падає до 31%.
10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. Кот-д'Івуар спеціалізується на експорті сировини, тому частка обробної промисловості у ВВП доволі низька: 11% у 1965 році, 13% у 1980-му і 18% в 1995 році. Ми бачимо, що поступово роль обробної промисловості зростає. У ПАР частка в1965 році та в 1980 році становить 23% і незначно зростає – до 24% - у 1995 році.
11. Частка виробництва послуг у ВВП. Частка виробництва послуг у Кот-д'Івуар доволі висока: 33% у 1965 році, 53% у 1980 та 50% у 1995 році. У ВВП ПАР виробництво послуг також посідає дуже важливе місце: 48% у 1965 році, 43% у 1980-му і 64% у 1995.
РІВЕНЬ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
12. Значення індексу людського розвитку. Індекс людського розвитку (ІЛР) Кот-д'Івуар – один з найнижчих у світі: 0,375. У ПАР він майже вдвічі більший і становить 0,649 , але у характеристиці країни було зазначено, наскільки різниться рівень життя білих та чорних мешканців країни. Це саме можна віднести і до всієї решти показників цієї групи: усереднені показники не відображають тієї соціальної прірви, що довгий час існувала між ¾ населення ПАР , що мають чорну шкіру, та ¼ білого населення.
13. Тривалість життя. У 1985 році тривалість життя у Кот-д'Івуар становила 53 роки, у ПАР 62. Знов-таки, цей показник усереднений, позаяк тривалість життя чорних набагато нижча за тривалість життя білих.
14. Коефіцієнт смертності немовлят. У 1980 році коефіцієнт смертності немовлят у Кот-д'Івуар становив108 – це дуже високий рівень. Його вдалося знизити до 1995 року до 86, проте смертність і досі лишається надзвичайно високою. У ПАР в 1980 році смертність немовлят була 67, а до 1995 року знижена до 50.
15. Неписьменність серед дорослих. Кот-д'Івуар має одні з найбільших показників неписьменності серед дорослих у світі: 57% у 1980 році та 60% у 1995. У ПАР освітня система працює доволі добре, тому частка неписьменних серед дорослих у 1995 році становила всього 18% - найкращий показник серед африканських країн.
16. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (початкова освіта). У Кот-д'Івуар освітня система надзвичайно слабка, проте початкова освіта дається широким масам населення;тому питома вага учнів у віковій групі, що відповідає початковій освіті, становила: у 1980 році для жінок 63, а для чоловіків 95, у 1993 році для жінок 58, для чоловіків 80. У ПАР маємо дані тільки для 1993 року: 110 для жінок і 111 для чоловіків – характерне практично пропорційне співвідношення, чого не спостерігається в Кот-д'Івуар, де отримує початкову освіту на 40% більше чоловіків, ніж жінок.
17. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (середня освіта). Середня освіта у Кот-д'Івуар дуже слабка: у 1980 році 12 для жінок та 27 для чоловіків, у 1993 році 17 для жінок та 33 для чоловіків. Середню освіту отримує вдвічі більше чоловіків, ніж жінок. Для ПАР маємо дані за 1993 рік: 84 для жінок та 71 для чоловіків, тобто жінки кількісно переважають чоловіків.
18. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (вища освіта). Розвиток вищої освіти в Кот-д'Івуар мізерний: у 1980 році питома вага учнів у віковій групі, що відповідає вищій освіті, становила 3, а за 1993 рік дані не наводяться, але про них можна здогадуватися. Щодо ПАР маємо дані за 1993 рік: питома вага становить 13, причому більшість учнів, що здобувають вищу освіту – білі.
СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГІЇ
19. Енергоспоживання на душу населення. Переважна більшість населення Кот-д'Івуар живе в умовах, наближених до природних. Країна дуже слабко електрифікована, а екваторіальний клімат не потребує витрати енергоносіїв для опалення. Тому споживачами енергії є переважно міста Абіджан та Ямусукро, а також промислові підприємства. У 1980 році енергоспоживання становило 175, у 1994 році впало до 103. Показники по Південноафриканській республіці, де великі затрати енергії на промисловість, більші у 10-20 разів: у 1980 році 2074, у 1994 році 2146.
ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
20. Промислові викиди вуглекислого газу на душу населення. Низький рівень розвитку промисловості Кот-д'Івуар зумовлює невелику кількість промислових ивкидів вуглекислого газу на душу населення: 0,6 тон у 1980 і 0,5 тон у 1992 році. Тим часом у ПАР кількість промислових викидів вуглекислого назу на душу населення доволі висока: 7,3 тони у 1980 році та 7,5 у 1992.
Обидві країни, хоч і відносяться до країн, що розвиваються, за всіма основними показниками, між собою надзвичайно різняться і знаходяться на абсолютно різних рівнях економічного розвитку. Водночас вони самі собою становлять цікаві типи економіки, що мають кожен свою специфіку. Кот-д'Івуар – країна, що, незважаючи на статус незалежної держави, зберігає за собою роль колоніальної сировинної бази. Експортна спеціалізація країни майже повністю складається з продуктів сільського господарства, “колоніальних товарів”, тому на прикладі Кот-д'Івуар можна простежити залежність країн-експортерів сировини від світових ринків, рівня цін та торгівлі з основними замовниками. Водночас Кот-д'Івуар є однією з країн із найнижчим ступенем соціально-економічного розвитку, з чим, здається, не дуже активно боряться міжнародні організації та європейські партнери країни. Майбутнє країни доволі туманне, мало віри, що вона зможе реформувати свою економіку, збільшивши роль промисловості.
Специфіка економіки ПАР була розписана у характеристиці країни. Держава створила два різних типи економіки в одній країні, і тепер найважча задача, що стоїть перед національним урядом – зрівняти біле та чорне населення, що знаходяться на різних щаблях соціально-економічного розвитку. Слід сказати, що навіть таким країнам, як США та Бразилія, де кольорове населення також жило традиційно в відмінних від білого умовах, не вдалося виконати цю задачу до кінця. І хоча останнім часом в ПАР відбуваються позитивні зрушення, для того, щоб виправити створену за сотні років ситуацію нерівноправності та соціальної безодні між двома групами населення, потрібно багато часу та коштів. Розвиненість економіки ПАР, заснована на расовій дискримінації та експлуатації дешевої робочої сили, є таким чином доволі штучною. Тому ПАР, найрозвиненішу країну Африки, не можна відносити до розвинених країн.
Крім того, в Кот-д'Івуар та ПАР є спільні риси – здебільшого проблеми: бідність, надзвичайно висока смертність, голод та нестача товарів, низький рівень розвитку медицини та освіти та епідемії. За деякими прогнозами СНІД, рівень захворюваності яким щороку зростає в Африці на декілька процентів, може стати фатальним лихом для населення континенту, якщо вчасно не кинути всі сили на боротьбу з епідемією.
Отже, фінансова та гуманітарна допомога країнам Африки повинна стати однією з головних задач світової спільноти та міжнародних організацій. Інакше людство може спіткати катастрофа, якої воно ще не переживало протягом свого існування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1)Основы внешнеэкономических связей. Под редакцией И. Фаминского. – Москва, 1994.
2)Країни світу. Довідник. – Київ, 1998.
3)А. Киреев. Международная экономика. – Москва, 1997.
4)П. Х. Линдерт. Экономика мирохозяйственных связей. – Москва, 1992.
5)Електронні джерела.