Міністерство освіти та науки України
Дніпропетровський національний університет
Факультет систем та засобів масової комунікації
Курсове завдання
З дисципліни
“Світове господарство та міжнародні економічні відносини”
Студентки групи ЗЖ-98-1
Олуніної Наталі
Викладач:
Доцент Тараненко І. В.
Дніпропетровськ
2001
ЗМІСТ ЗАВДАННЯ:
У вигляді порівняльного аналізу охарактеризувати рівень соціально-економічного розвитку Кот-д'Івуар та Південноафриканської республіки, визначити специфічні особливості розвитку економіки цих двох країн та фактори, що на нього впливають. З'ясувати місце, яке посідають ці країни в системі світового господарства.
1. КОТ-Д'ІВУАР: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Кот-д'Івуар – держава у Західній Африці, територія 322, 4 тисячі квадратних кілометрів, поділяється на 50 департаментів. Столиця – порівняно невелике місто Ямусукро (з 1983 року), проте традиційно торгівельним та дипломатичним центром країни є найбільше місто Абіджан. Голова держави – президент. Збройні сили у 1997 році становили 15 тисяч чоловік.
Населення Кот-д'Івуара в 1999 році досягло 15,8 млн чоловік. Середня тривалість життя – 46 років, що є одним з найнижчих показників у світі.
Кот-д'Івуар – найбільший у світі виробник кави, какао-бобів та пальмової олії. З цієї причини економіка країни надзвичайно залежить від становища на світових ринках та погодних умов. Незважаючи на спроби уряду розвинути несільськогосподарські галузі, рослинництво та супутна йому харчова промисловість займають близько 68% працездатного населення. Після декількох років спаду в економіці Кот-д'Івуар з 1994 року спостерігаються певні ознаки покращення, що пояснюються зростанням цін на какао-боби та каву, експортом нетрадиційних товарів (банани, каучук), лібералізацією торгівельної та банківської діяльності, відкриттям на континентальному шельфі нафтових та газових родовищ та наданням кредитів міжнародними організаціями та Францією. 50% девальвація франка КФА призвела у 1994 році до 26% зростанню інфляції, але в 1996-98 роках її рівень був знижений. Крім того, виконання урядом умов країн-кредиторів щодо реформування економіки призвело до 6% зростання виробництва. Але з 2000 року економічне зростання уповільнюється через зниження цін на основні експортні товари.
ВНП у 1998 році складав 10, 1 млрд доларів США, ВВП 11 млрд доларів США.
Структура ВВП в 1990 - 1996 гг. (в млн. франків КФА)
| 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | |
| Виробництво продовольчих культур | 631.3 | 668.1 | 720.0 | 717.0 | 746.0 | 825.4 | 889.9 |
| Виробництво експортних культур | 283.5 | 284.3 | 250.0 | 257.0 | 363.0 | 549.0 | 561.9 |
| Лісництво | 40.4 | 33.2 | 34.0 | 54.2 | 70.0 | 63.0 | 60.2 |
| Видобуток нафти | 8.5 | 5.7 | 6.0 | 5.0 | 5.0 | 8.0 | 19.7 |
| Харчова промисловість | 187.5 | 186.2 | 176.0 | 171.0 | 233.0 | 282.0 | 314.1 |
| Енергетика | 192.5 | 169.5 | 166.0 | 163.0 | 198.0 | 224.0 | 249.6 |
| Будівництво | 58.1 | 61.7 | 60.6 | 59.0 | 83.0 | 131.0 | 156.3 |
| Інші галузі промисловості | 234.4 | 219.4 | 221.0 | 211.0 | 270.0 | 353.0 | 390.8 |
| Транспорт | 236.9 | 230.6 | 253.0 | 266.0 | 434.0 | 469.0 | 514.4 |
| Інші служби | 271.2 | 282.7 | 224.0 | 235.0 | 565.0 | 632.0 | 693.1 |
| Торгівля | 251.2 | 290.3 | 269.1 | 275.0 | 660.0 | 812.0 | 929.5 |
| Податки на імпорт | 150.8 | 145.8 | 169.0 | 152.0 | 190.0 | 225.3 | 255.8 |
| Державна адміністрація. | 392.9 | 382.6 | 404.0 | 381.0 | 439.0 | 414.0 | 438.3 |
| ВВП | 2 939.3 | 2 960.0 | 2 952.1 | 2 946.2 | 4 256.0 | 4 987.7 | 5 473.6 |
Сільське господарство становить чверть ВВП та використовує більше 3/5 працездатного населення. Какао та кава – основні експортні культури. Разом з постачанням лісу, ці продукти забезпечують 3/5 всіх експортних надходжень. Останнім часом намітилося зростання виробництва бананів, бавовни, каучуку, пальмової олії, що знизило залежність країни від такої вузької спеціалізації на світових ринках. Головні зернові культури – ямс, кассава, рис, кукурудза, просо.
Гірничовидобувна галузь, промисловість та підприємства комунального господарства становлять разом 1/6 ВВП, але в них задіяно 1/10 всього виробництва. З набуттям незалежності різко виросло виробництво у легкій промисловості, але уряд стикається з браком інвестицій та кваліфікованих кадрів для національної промисловості. Промисловість представлена підприємствами харчової промисловості, нафтохімічної та хімічної галузі та машинозбірними заводами. Видобуток нафти у континентальному шельфі – перспективна галузь економіки, що швидко розвивається.
Експорт у 1998 році склав 4,3 млрд доларів США і складався з какао (36%), кави, фруктів, нафти, бавовни, бананів, пальмової олії, риби. Країни-експортери: Нідерланди, Франція, Німеччина, США. Імпорт у 1998 році склав 2,5 млрд доларів і складався з харчів, споживчих товарів, промислових товарів, нафти, машин. Імпортери: Франція, Нігерія, США.
Довжина залізниць – 660 кілометрів, автодоріг з твердим покриттям 4, 5 тис. км.
Грошова одиниця – франк КФА.
1. ПІВДЕННОАФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Південноафриканська республіка (ПАР) – держава на півдні Африки, одна з найбільших країн Африки, територія 1219 тис квадратних кілометрів. Столиця – місто преторія, голова держави – президент. Країна поділяється на 9 провінцій, державними визнані 11 мов.
Чисельність збройних сил у 1996 році складала 137 тисяч чоловік, але вже у 200 році скорочена до 80 тисяч чоловік.
Кількість населення у 1999 році становила 43, 3 млн чоловік, з них 75% африканці, 13% білі, решта метиси. Урбанізація становить 53% (1998 рік). Середня тривалість життя 55 років (1999).
В ПАР до середини 1990-х років існувала своєрідна економічна модель. Це був капіталізм білого населення, що засновувався на експлуатації в повному сенсі слова дешевої робочої сили. Таким чином, ПАР можна вважати розвиненою країною з усією системою соціальних гарантій для білого населення та країною, що розвивається, для чорного населення.
Поза тим, ПАР є найрозвиненішою країною Африканського континенту.
За запасами корисних копалин ПАР є однією з найбагатших країн світу. На її території розміщені найкрупніші у світі родовища золота, алмазів, платини, вугілля, урану, хрому, марганцю, нікелю, титану, залізних руд, міді, свинцю, цинку, фосфатів. Земель, що придатні для сільського господарства, всього 10%. ПАР посідає вигідне географічне положення: тут перехрещуються морські шляхи з Атлантичного до Індійського океану, а порт Кейптацн є важливим торгівельним та стратегічним центром з моменту його створення.
ВНП у 1998 році складав 136, 8 млрд доларів США, ВВП – 133, 4 млрд доларів.
Структура та динаміка ВВП ПАР у 1994-1998 роках
| 1998 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | ||||||||
| (в млн. рандів) | (в процентах від ВВП) | В процентах до попереднього року | |||||||||||
| Сільське господарство, риболовля, лісництво | 25 648 | 3,8 | 7,9 | -19,9 | 24,0 | 2,3 | -3,1 | ||||||
| Гірничовидобувна галузь | 44 244 | 6,5 | 0,5 | -3,1 | -0,8 | 1,7 | -0,5 | ||||||
| Промисловість | 128 561 | 19,0 | 2,7 | 6,5 | 1,4 | 2,4 | -1,8 | ||||||
| Енергетика | 22 479 | 3,3 | 5,8 | 2,0 | 5,7 | 4,4 | 1,2 | ||||||
| Будівництво | 20 681 | 3,1 | 2,9 | 3,6 | 2,0 | 3,0 | 1,2 | ||||||
| Гуртова та роздрібна торгівля | 89 266 | 13,2 | 2,5 | 5,9 | 3,7 | 0,4 | -1,4 | ||||||
| Транспорт і зв'язок | 64 995 | 9,6 | 4,6 | 10,6 | 6,4 | 7,3 | 8,1 | ||||||
| Фінансовий, страховий та банківський сектор | 124 295 | 18,4 | 3,7 | 3,5 | 6,7 | 4,3 | 3,6 | ||||||
| Урядові служби | 155 709 | 23,0 | 1,9 | 2,0 | 2,1 | 0,4 | -0,1 | ||||||
| ВВП в виробничих цінах. | 675 878 | 100,0 | 3,0 | 3,0 | 4,1 | 2,5 | 0,7 | ||||||
Щоб зрозуміти принцип дії сучасної економічної моделі країни, необхідно здійснити короткий історичний екскурс. Першими білими поселянами на території ПАР були англійці та голандці. Бури, або голандці, були землеробами та використовували працю чорних африканців, фактично перетворюючи їх на рабів. Англійці, навпаки, принесли з собою ліберальні індивідуалістичні та капіталістичні цінності. В 1834 році в Кейптауні (центр англійської колонії) було скасовано рабство. Тут чорне населення мало рівні права з білим. Тим часом у бурських республіках Наталь та Трансвааль та Оранжевій незалежній державі зароджувався расизм. З відкриттям родовищ алмазів та золота у Трансваалі британські компанії, що працювали тут, почали у масовому порядку набирати на шахти дешеву робочу силу – чорних. Поступово білі робітники втратили свої місця. З 1890 років влада почала офіційну політику дискримінації та гноблення чорного населення Південної Африки. Білі робітники та фермери стали основною опорою влади, що виступала за систему обмеження прав чорного населення. Одночасно білі робітники створили профспілки, вимагали підвищення оплати праці. Соціалісти стали носіями ідей расизму, вимагаючи побудови соціалізму в «білій Африці». В результаті економічної кризи та війн в Європі безробіття серед білих робітників почало зростати. З 1950-х років виникла система апартеіду. В 1950 році прийнято 2 основних закони, що стали його основою: закон про створення резервацій та певних місць проживання для небілого населення країни та закон про контроль за расовою ідентифікацією населення, регулювання переміщення по країні. З 1970-х років поступово апартеїд звужувався. Нарешті в 1994 році у країні були проведені перші загальні багатопартійні вибори, на яких переміг Африканський Національний Конгрес, що представляє інтереси чорного населення.