¾ очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
¾ фізичний та моральний знос, що передбачається;
¾ правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.
Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Стандартом визначено п’ять бухгалтерських методів нарахування амортизації і один – податковий:
¾ прямолінійний;
¾ зменшення залишкової вартості;
¾ прискореного зменшення залишкової вартості;
¾ кумулятивний;
¾ виробничий;
¾ податковий.
Відмінність застосованих методів амортизації полягає в різному рівні нарахованих амортизаційний відрахувань, а також у способі їх розподілення. В залежності від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності – підприємства по своєму бажанню застосовують найбільш ефективний і доцільний метод амортизації.
Роздивимося кожний з методів на прикладі. Підприємство придбало виробниче обладнання первісною вартістю 330000 гривен. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством в розмірі 1600000 одиниць. Ліквідаційна вартість обладнання після його експлуатування по попереднім оцінкам може скласти 10000 грн. передбачуваний термін використання складе 4 роки.
Прямолінійний метод (метод прямолінійного списання). Згідно цього методу амортизуючи вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується на протязі терміна його використання. Цей метод найбільш характерний для пасивної часті основних фондів: будівлі, споруди, їх структурні компоненти, меблі т.д.
1) Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;
, (4.20)
де АВ – амортизаційні відрахування;
ВПЕРВ – первісна вартість;
ВЛІКВ – ліквідаційна вартість;
ТК.В. – термін корисного використання;
АВ=(330000-10000)/4=80000
Начислення амортизації на протязі 4 років можна відобразити таким чином:
Рік | Амортизаційні відрахування | Накопичена амортизація | Балансова вартість |
330000 | |||
1 | 80000 | 80000 | 250000 |
2 | 80000 | 160000 | 170000 |
3 | 80000 | 240000 | 90000 |
4 | 80000 | 320000 | 10000 |
2) Метод зменшення залишкової вартості. Суть його в тому, що на початку експлуатації основних виробничих фондів засоби суми нарахованої амортизації значно перевершують амортизаційні суми, нараховані на кінець терміна служби об’єкта. Використовуючи цей метод, виходять з того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, доти вони ще нові і мають високий виробничий потенціал. З часом, витрати на ремонт збільшаться. Це приведе до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування з часом залишається практично незмінною на протязі кілька років. В результаті корисність об’єктів основних засобів залишається однаковою тривалий період часу. Тому цей метод застосовують для тих засобів, які схильні до впливу швидкого морального зносу внаслідок науково-технічного прогресу – комп’ютери, принтери, ксерокси, та інша електроніка.
Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;
, (4.21)
, (4.22)
де САР – річна сума амортизації;
ВЗАЛ – залишкова вартість об’єкта основних засобів;
НАР – річна норма амортизації;
n – кількість років корисного використання об’єкта.
ВЛІКВ – ліквідаційна вартість;
ВПЕРВ – первісна вартість;
САР=(1 - 4 10000/330000))*100%=58,38%
3) Метод прискорення зменшення залишкової вартості. При цьому методі ліквідаційна вартість об’єкту не враховується. Цей метод економічно більш виправданий по відношенню до активної частини, наприклад, машини, механізми, верстати та інше виробниче обладнання. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;
, (4.23)
де НА – норма амортизації;
ВБАЛ – балансова вартість;
АВ – амортизаційні відрахування;
У нашому прикладі річна норма амортизації обладнання складе: 100%/4роки=25%
Розрахунок для кожного року:
Рік | Розрахунок | Амортизаційні відрахування | Накопичена амортизація | Балансова вартість |
330000 | ||||
1 | 2*25%*330000 | 165000 | 165000 | 165000 |
2 | 2*25%*165000 | 82500 | 247500 | 82500 |
3 | 2*25%*82500 | 41250 | 288750 | 41250 |
4 | 31250 | 32000 | 10000 |
4) Кумулятивний метод. Цей метод називають методом списання вартості по сумі кількості років. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;
, (4.24)
, (4.25)
де АВ – амортизаційні відрахування;
ВЛІКВ – ліквідаційна вартість;
ВПЕРВ – первісна вартість;
ККУМ – кумулятивний коефіцієнт.
В нашому прикладі, оскільки термін служби дорівнює 4 роки , то сума років дорівнює: 1+2+3+4=10
Рік | Розрахунок | Амортизаційні відрахування | Накопичена амортизація | Балансова вартість |
330000 | ||||
1 | 4/10*320000 | 128000 | 128000 | 202000 |
2 | 3/10*320000 | 96000 | 224000 | 106000 |
3 | 2/10*320000 | 64000 | 288000 | 42000 |
4 | 1/10*320000 | 32000 | 320000 | 10000 |
5) Виробничий метод. Цей метод базується на тому, що амортизація є тільки результатом експлуатації об’єкта основних засобів, і термін часу нема ніякої ролі в процесі начислення. Найбільш доцільно використовувати цей метод по відношенню до транспортних засобів. За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.
, (4.26)
, (4.27)
де АВ – амортизаційні відрахування;
N – фактичний річний обсяг продукції (робот, послуг);
АСВИР – амортизаційна ставка виробнича;
ВПЕРВ – первісна вартість;
ВЛІКВ – ліквідаційна вартість;
NЗАГ. РОЗР. – загальний розрахунковий обсяг виробництва.
Виробнича амортизаційна ставка =(330000-10000)/1600000=0,2
Рік | Фактичний обсяг виробництва | Амортизаційні відрахування | Накопичена амортизація | Балансова вартість |
330000 | ||||
1 | 320000 | 320000*0,2=64000 | 64000 | 266000 |
2 | 400000 | 400000*0,2=80000 | 144000 | 186000 |
3 | 350000 | 350000*0,2=70000 | 214000 | 116000 |
4 | 280000 | 280000*0,2=56000 | 270000 | 60000 |
5 | 250000 | 250000*0,2=50000 | 320000 | 10000 |
6) Податковий метод. Застосовується тоді коли бухгалтери бажають зменшити обсяг облікової роботи і об’єднати бухгалтерський і податковий способи нарахування амортизації. Іншими словами, коли мова йде тільки про мету начислення амортизації а не облік засобів в цілому. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):